
_____________________
Справа № 520/8706/19
Провадження № 2-а/520/277/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Коваленко О.Б.
за участю секретаря -Маценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Опалинського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Інспектора роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Опалинського Олега Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2019 року у відношенні громадянина ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 15 квітня 2019 року Інспектор роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Опалинський О.В. виніс стосовно позивача постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч 2 КУпАП. Позивач не погоджується з постановою, вважає, що винесена безпідставно та з істотними порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б. від 08.05.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Опалинського Олега Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідач Інспектор роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Опалинського Олега Володимировичадо суду відзив не надавав.
Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надав до суду відзив та матеріали відеофіксації.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до матеріалів справи, в ході патрулювання та виконання службових обов`язків інспектор роти № 1 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Опалинський Олег Володимирович виявив автомобіль «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , що рухався за адресою: м. Одеса, перехрестя вул. Академіка Корольова/Топольова та здійснив проїзд на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3. ґ Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, якими визначено, якими визначено, що жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів». За дане адміністративне правопорушення передбачене відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП.
Інспектор Опалинський О.В., відреагувавшп на виявлене правопорушення, не втрачаючи зорового контакту почав безпосереднє переслідування правопорушника, за результатами якого транспортний засіб «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 був зупинений, що підтверджується відеозаписом № Video_8291 з відеореєстратора.
Інспектор Опалинський О . В. представився та встановив особу, яка керувала транспортним засобом, ним виявився гр. - гр. ОСОБА_1 . Після чого розпочався розгляд справи.
Інспектор Опалинський О.В. під час розгляду справи, роз`яснив позивачу суть правопорушення, ознайомив з доказами та його правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та положеннями ст. 268 та ст. 307, 308 КУпАП.
Позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав поліцейським письмове пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5, ст. 278 КУпАП - не надходило.
За результатами розгляду справи, з`ясувавши всі обставини (наявність правопорушення, вину особи тощо) та оцінивши наявні докази адміністративного правопорушення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень водієм, інспектором Опалинським О.В. було прийнято рішення про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу згідно 4.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор Опалинський О.В. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор Опалинський О.В. відповідно до ст. 285 КУпАП оголосив винесену постанови серії ЕАВ № 1071304 від 15.04.2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; ...».
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Розділом 8 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X- подібні (п. 8.7).
Сигнали світлофора мають такі значення: « а) зелений дозволяє рух; ------- в)
зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те. що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ... г) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну
зміну сигналів; ........ е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних
миготливих сигнали забороняють рух; є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу» (п. 8.7.3).
Згідно з п. 8.10 ПДР, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до п. 8.7.3 ґ) ПДР України зазначає, що жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналі. За що передбачена відповідальність по ч.2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив ПДР та/або якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну
несправність транспортного засобу.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу,
та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події, 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП визначено компетенцію Національної поліції по розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме, зазначено що «органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, і за частинами першою, другою і третьою статті 122»).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (ст. 258 КУпАП), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі, зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім того, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 p., встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124- 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2. 4 ст. 258 КУпАП). в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто, розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.»
Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.
В Рішенні Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. зазначено, що застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №25-рп/2015, внесено зміни дост.258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, відсутність необхідності складати адміністративний протокол (навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення) та, відповідно, можливість розглядати справи і накладати стягнення на місці вчинення правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Отже, в даному випадку закон дозволяє застосовувати процедуру скороченого провадження, тому, відповідно, дозволяється фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17, висновки-якого повинні враховуватись судами при виборі та застосуванні норм права (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 536/583/17 зроблено висновок, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення, процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 14.03.18 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 p.), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (у редакції до 15.12.2017 p.).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування " правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України, у редакції до 15.12.2017 p.).
Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 р.) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто, підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Оскільки частинами 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції) передбачено аналогічні положення, що й в ч. 1, 2 ст. 71 КАС України(у редакції до 15.12.2017 p.), то зазначений висновок Верховного суду з приводу обов`язку доказування в адміністративному судочинстві підлягає застосуванню й до положень частин 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції).
Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Факт порушення гр. ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом №Video 8291 з відеореєстратора, на якому чітко видно, як автомобіль «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, перехрестя вул. Академіка Корольова/Топольова здійснив проїзд на заборонний жовтий сигнал світлофора.
У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що постанова серії ЕАВ №1071304 у справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2019 р. повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою. Внаслідок чого, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст.ст. 77, 160-163, 241-246, 257-262, 286, 293, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Опалинського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 24.09.2019 року.
Суддя Коваленко О. Б.
Судове рішення № 84452675, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 24.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/8706/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: