Вирок № 84443341, 23.09.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5120/18

Провадження № 1-кп/0182/430/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Борисової Н.А.,

при секретарі Скоробогатовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополі об`єднані кримінальні провадження №12018040340002565, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2018р. і №12018040340001880, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2018р. стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей 2012 р.н., та 2018 р.н., являється інвалідом IV клінічної групи, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

03.04.2006року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 років;

21.02.2007Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяці позбавлення волі;

10.12.2009Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ст. 395, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 1 день;

15.08.2013Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

01.11.2016 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 296, ст.. 69, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

23.08.2017 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 років,

за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України,

з участю сторін судового провадження

прокурора Дєткова І.Л.,

захисника Дятлова А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

06.06.2018 року приблизно о 12:49 годині, ОСОБА_1 перебував поруч з зупинкою міського автотранспорту «ім. Богдана Хмельницького», що розташована поряд з будівлею по вул. Микитинській, 11 в м. Нікополі Дніпропетровської області та знаходився біля автобусу «Мерседес» д/н НОМЕР_1 . В цей же час він, через відчинені передні двері зайшов у салон вказаного автобусу та оглянувши його всередині, побачив, що в автобусі нікого не має, а на підставці за водійським сидінням лежить чоловіча барсетка. Після цього приблизно о 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 через передні двері покинув салон автобусу, але в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаної чоловічої барсетки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи там же, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , приблизно о 12:51 годині знову через відчинені передні двері зайшов у салон вказаного автобусу. Далі, діючи умисно, таємно, повторно із корисливих мотивів викрав із-за водійського сидіння чоловічу барсетку темного кольору «LH leadhake», в якій знаходилось посвідчення водія НОМЕР_2 , талон НОМЕР_3 , медична довідка №03296202 на ім`я ОСОБА_2 , 1986 р. н., банківська картка ПAT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , візитна картка на ім`я ОСОБА_3 , графік руху маршруту №1, зв`язка з трьох ключів, кулькова ручка та шість автомобільних запобіжників, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, а також грошові кошти у сумі 7060 грн., чим спричинив ОСОБА_2 , матеріальний збиток на вказану суму.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 приблизно 10 годині 30 хвилин 13.08.2018 року, проходив повз двір приватного будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, який стояв біля хвіртки вищевказаного будинку.

З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, приблизно о 10:35 год. 13.08.2018 ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, незаконно, керуючись корисливим мотивом, з метою наживи, незаконно, повторно, заволодів скутером Suzuki ZZ Sport об`єм двигуна 49 см, номер рами НОМЕР_5 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №359 від 21.08.2018 становить 15702,33 грн., що належить потерпілій ОСОБА_4

За допомогою мускульної сили розблокував кермо мопеду та покотив його, з місця кримінального правопорушення втік, викраденим мопедом розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою провину повністю та пояснив, що в 2018 році точної дати не пам`ятає, він повертався з кримінально-виконавчої інспекції і помітив автобус. В якому були відчинені двері передні і задні. Піднявся і побачив, що на задньому сидінні спить водій, а під його сидінням помітив чоловічу барсетку, яку він викрав. Там були гроші приблизно 4 тис. гривень і документи, а саме: права, паспорт, довіреність, банківські картки. Частину грошей він витратив на власні потреби, а потім дізнався, що власник автобуса серйозна людина, є власником перевізників, тому пішов в поліцію добровільно видав барсетку з документами і залишками грошей приблизно 1 тис. гривень і розповів про обставини вчиненої ним крадіжки. В серпні 2018 року він йшов в травматологічне відділення на перев`язку і біля інтернату, під двором приватного будинку помітив мопед різнокольоровий, назву якого не пам`ятає. Він надавив на руль, щось клацнуло і він покотив мопед в сторону площі Незалежності. Хотів його продати, але спочатку треба було його показати хлопцям в гаражах, бо не міг завести мопед без ключа. Випадково зустрів знайомого ОСОБА_5 , який бачив його з мопедом. І, біля магазину «Барвінок», по вул. Каштановій, його зупинив співробітник поліції, який вилучив мопед. В скоєному щиро кається, просив призначити йому мінімальне покарання, оскільки він хворіє тяжкими хронічними захворюваннями і має інвалідність, встановленому в законному порядку. До того ж, перебуває у цивільному шлюбі і має малолітню дитину.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, але надали суду заяви в яких просили проводити судовий розгляд кримінального провадження у їх відсутність. Цивільні позови потерпілими не заявлені, оскільки матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна. При призначенні покарання обвинуваченому покладались на розсуд.

За згодою сторін кримінального провадження, відповідно до п.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції.

З огляду на викладене, вважаю, що дії обвинуваченого мають правильну правову кваліфікацію за епізодом викрадення майна, яке належить ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом, який належить ОСОБА_4 за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги невелику ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які не потягли за собою настання тяжких наслідків. Враховує репутацію обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем постійного проживання, де мешкав з сестрою, цивільною дружиною, з якою має спільну малолітню дитину, що вказує на сталі родинні зв`язки. На обліку у нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває, але є інвалідом 4 клінічної групи і хворіє рядом хронічних захворювань. Обвинувачений щиро розкаявся у вчинених ним злочинах, на що вказує те, що він визнав свою провину, давав правдиві покази під час досудового розслідування і в суді, сприяв розкриттю вчинених ним злочинів, розповівши про обставини їх вчинення. Але, ОСОБА_1 повторно притягається до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, які вчинив в період іспитового строку. Суд враховує думку потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які покладалась на розсуд суду при призначенні обвинуваченому покарання і цивільні позови потерпілими не заявлені, оскільки шкода, завдана діями обвинуваченого, відшкодована під час досудового розслідування. Враховуючи викладене, вважаю, що достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, а також відповідним до вчиненого та його наслідків буде мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, з застосуванням положень ст. 71 КК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, які складають 170 гривень.

Керуючись ч. 3 ст. 349, 370, 371, 374, 376 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання :

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;

за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років, без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 23.08.2017 року і остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на строком на п`ять років десять днів без конфіскації майна.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до ст.72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_1 починаючи з 23 серпня 2018 року по 17 липня 2019 року включно в строк відбуття покарання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у зазначеному кримінальному провадженні обрано у вигляді домашнього арешту на строк до 17.09.2019 року, який продовжений не був. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази: чоловічу барсетку темного кольору «LH leadhake», в якій знаходилось посвідчення водія НОМЕР_2 , талон НОМЕР_3 , медична довідка №03296202 на ім`я ОСОБА_2 , 1986 р.н., банківська картка ПAT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , візитна картка на ім`я ОСОБА_3 , графік руху маршруту №1, зв`язка з трьох ключів, кулькова ручка та шість автомобільних запобіжників, які передані потерпілому ОСОБА_2 -залишити в його користуванні.

Скутер Suzuki ZZ Sport об`єм двигуна 49 см, номер рами НОМЕР_5 , який переданий потерпілій ОСОБА_4 залишити в її користуванні.

Оптичний носій СD-R диск з відеозаписом, який перебуває в матеріалах кримінального провадження зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Після проголошення вироку його копію вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий суддя: Н. А. Борисова