Рішення № 84435626, 18.09.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/2441/16-ц

2/465/1543/19

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Кузя В.Я.

за участю секретаря: Янковської С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про встановлення порядку користування приміщеннями горища будинку АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовною заявою про встановлення порядку користування приміщеннями горища будинку.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що Рішенням народного суду Радянського району м.Львова від 22 вересня 1978 року було вирішено питання про встановлення порядку користування будинковолодінням АДРЕСА_1 , співвласниками якого є вона, відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 .

Цим рішенням, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було залишено в спільному користуванні вхідний тамбур з ґанком, коридор 1-2 зі сходами на мезонін, горище та балкон.

Після смерті ОСОБА_4 вона, позивач, стала спадкоємницею та правонаступником його прав та обов`язків.

Приміщенням горища будинку, яке є у їх з відповідачем, спільному користуванні, користується одноособово відповідач; натомість вона теж хоче користуватись частиною цього горища.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 19 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 вересня 2015 року, було зобов`язано відповідача не чинити їй, позивачу, перешкод у користуванні горищем; туалетом на горищі та балконом; в задоволенні позовної вимоги про реальний розподіл горища було відмовлено, так як згідно з експертним висновком провести розподіл горища неможливо.

Якщо об`єкт нерухомого майна, який є у спільній власності, поділити неможливо, тоді можливо встановити порядок користування цим майном.

Згідно з висновками судового експерта Перепелиці Б.Ю. № 01/09-15 та №01/08-18 можливо встановити порядок користування приміщеннями горища у житловому будинку на АДРЕСА_1 згідно з 2 варіантами.

Ці 2 варіанти між собою відрізняються тим, що варіантом №1 передбачено залишення у спільному користуванні приміщення туалету, частини горища зі сходами та балкон; варіантом №2 передбачено залишення у спільному користуванні частини горища зі сходами та балкон.

В окреме ж користування її та відповідача експертом віднесено наступні приміщення: позивачу в користування виділяється частину приміщення горища розмірами 2,2*2,7 м., яке відокремлене існуючою дерев`яною перегородкою, розташоване безпосередньо над її кухнею 1-го поверху (синій колір на плані мезоніну); натомість в користування відповідача виділяється частина приміщень горища, яка складається з з двох приміщень, які мають безпосередні входи з приміщень будинку 1-7/8,5 кв.м. та 1-9/8,1 кв.м., які належать відповідачеві (зелений колір на плані мезоніну).

Оскільки, рішенням Франківського районного суду м.Львова від 19 травня 2015 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 вересня 2015 року- було зобов`язано відповідача не чинити їй перешкод у користуванні горищем; туалетом горищі та балконом. Вважає, що більш доцільнішим при визначенні варіанту встановлення порядку користування приміщеннями горища є варіант №1.

Просить встановити порядок користування приміщеннями горища у житловому будинку по АДРЕСА_1 згідно з варіантом №1 висновку судового експерта Перепелиці Б.Ю. №01/09-15, відповідно до якого:

-виділити ОСОБА_1 , в користування частину приміщення горища розмірами 2,2*2,7 м., яке відокремлене існуючою дерев`яною перегородкою,що розташована безпосередньо над її кухнею 1 -го поверху в будинку АДРЕСА_1 (синій колір на плані мезоніну);

-виділити в користування ОСОБА_2 частину приміщення горища, я складається з двох приміщень, які мають безпосередні входи з приміщень будинку 1-7/ 8,5 кв. та 1-9/8,1 кв.м., які належать ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 (зелений колір на плані мезоніну);

-залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 приміщення туалету, частини горища зі сходами та балкон в будинку АДРЕСА_1 (зелений колір на плані мезоніну).

В судовому засіданні представник позивача та сама позивач позовні вимоги підтримали і просили задоволити, підтвердили обставини вказані в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач та її представник позовні вимоги не визнала. Підтримала письмові заперечення та позицію висловлену її представником.

В письмовому відзиві проти позову, відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки їй належить 1/3 частки власності будинку АДРЕСА_1 , що складає приміщення мезоніну. Реальний поділ будинку відповідно до ідеальних часток у праві спільної часткової власності не проводився. Вказує, що реальний поділ горища будинку не можливий із технічних причин, оскільки в площі приміщення мезоніну знаходиться її квартира, а томупозивач немає жодних підстав для користування її квартирою.

В своїй відповіді на відзив, представник позивача стверджує, що доводи відповідача викладені у відзиві є хибними, оскільки відсутні правовстановлюючі документи про належність відповідачу на праві власності квартири АДРЕСА_3 , а на площині мезоніну будинку знаходиться не лише частина будинку, належна відповідачу. Об`єктом спору є горище будинку, що не є об`єктом щодо якого неможливо встановити порядок користування, підтвердженням чого є висновки експертного будівельно - технічного дослідження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що Рішенням народного суду Радянського району м.Львова від 22 вересня 1978 року було вирішено питання про встановлення порядку користування будинковолодінням АДРЕСА_1 , співвласниками - сторонами у справі.

Цим рішенням, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було залишено в спільному користуванні вхідний тамбур з ґанком, коридор 1-2 зі сходами на мезонін, горище та балкон.

Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 стала спадкоємницею та правонаступником його прав та обов`язків.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 19 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 вересня 2015 року, було зобов`язано відповідача - ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні горищем; туалетом на горищі та балконом; в задоволенні позовної вимоги про реальний розподіл горища було відмовлено, так як згідно з експертним висновком провести розподіл горища неможливо.

Якщо об`єкт нерухомого майна, який є у спільній власності, поділити неможливо, тоді можливо встановити порядок користування цим майном.

Згідно з висновком судового експерта Перепелиці Б.Ю. №01/09-15 можливо встановити порядок користування приміщеннями горища у житловому будинку на АДРЕСА_1 згідно з 2 варіантами.

Стаття 13 ЦК України, передбачає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.1, ч. 7 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 321 ЦК України, передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України, передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 33. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р №5 «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав», застосовуючи положення ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не повязані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не повязаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не повязаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, шляхом поділу приміщення горища був предметом судового розгляду, за наслідками розгляду якого 19.05.2015 року постановлено рішення суду та зобов`язано відповідача не чинити перешкоди в користуванні горищем . Вказане рішення суду набрало законної сили. З врахуванням положень статті 129 Конституції України, таке рішення є обовязковим для виконання. У випадку добровільного невиконання рішення суду і чинення перешкод таке рішення має виконуватися у примусовому порядку відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Будь - яких доказів невиконання вказаного рішення суду та перешкод у користуванні горищем відповідчем, стороною позивача не надано, відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову .

Судові витрати стягнути відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3,10,12, 81, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про встановлення порядку користування приміщеннями горища у житловому будинку АДРЕСА_1 за безпідставністю таких.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд, що ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 24 вересня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: ОСОБА_3 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 )

Суддя В. Кузь