Рішення № 84433462, 11.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2176/19

Провадження № 2/761/3669/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

позивача та представники учасників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк», філії-головне управління по місту Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ТВБВ №10026/014 філії-головне управління по місту Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання незаконним звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до філії-головне управління по місту Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 жовтня 2013 року ОСОБА_1 призначена на посаду контролера-касира ТВБВ №10026/014 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ „Ощадбанк". 12 грудня 2018 року начальником філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Крючковим С.С. видано наказ № 5024к про звільнення у зв`язку з втратою довір`я, на підставі п.2 ст.41 КЗпП України. Таке звільнення позивач вважає незаконним.

16 жовтня 2018 року керуючий ТВБВ №10026/014 ОСОБА_4 зателефонував позивачу у вихідний день і усно повідомив про те, що ОСОБА_1 терміново потрібно вийти на заміну касира до ТВБВ № 126/018, що знаходиться по проспекту Науки, 4 у м. Києві, у зв`язку з тим, що там взагалі немає працівника. Позивач заперечувала проти такої підміни, пояснювала, що ТВБВ № 126/ 018 є відділенням нового формату і їй невідомі умови праці в такому відділенні, крім того в цьому відділенні складно працювати. На заперечення керуючий ОСОБА_4 уваги не звернув і наказав 17 жовтня 2018 року тимчасово вийти на роботу до ТВБВ № 126/018. Наказ про тимчасовий перевід позивача на ознайомлення не надали. В ТВБВ № 126/018 на посаді контролера-касира ОСОБА_1 працювала три дні і весь час була єдиним контролером-касиром в цьому відділенні, де по штатному розкладу повинно бути три контролера-касира і завідуюча касовим вузлом. У вказаному відділенні була велика кількість клієнтів. 20 жовтня 2018 року позивач повернулась до виконання своїх службових обов`язків на постійному місцю роботи в ТВБВ №10026/014.

31 жовтня 2018 року позивач викликали в службу безпеки банку, де надали три розписки про отримання клієнтами банку банківських неперсоніфікованих платіжних карт, де був її підпис. Ці платіжні банківські платіжні картки вона видала клієнтам банку, під час роботи у ТВБВ № 126/018.

Напередодні керуюча відділенням ОСОБА_5 повинна була подати заявку щодо настройки програми Card Management, на того контролера-касира, який прийде на заміну, що не було зроблено і тому так як ОСОБА_1 не являлась працівником цієї філії, комп`ютерна програма Card Management, в якій здійснюються операції з банківськими платіжними картками, у позивача в касі частково не працювала, не можна було зробити відмітку про статус картки - «отримана, видана, знищена», а також роздрукувати розписку про отримання клієнтами карток, тому всі платіжні банківські картки видавала менеджер-економіст ТВБВ № 126/018 ОСОБА_6 у якої ця програма працювала у повному обсязі.

ОСОБА_6 підходила до позивача, повідомляла яка картка потрібна для видачі клієнту, брала у ОСОБА_1 картку, поверталась на своє робоче місце, видавала картку клієнту і через програму Card Management друкувала розписку про отримання картки клієнтом, який власноручно вписував своє прізвище і розписувався про отримання картки. Далі ОСОБА_6 в програмі Card Management робила відмітку, що картка видана і разом з клієнтом активувала картку шляхом встановлення пін-коду, який придумував сам клієнт і власноручно вводив його в програму.

В кінці робочого дня, ОСОБА_6 через автоматизовану банківську систему „Барс" списувала всі видані платіжні банківські картки загалом і по видам карток, після чого віддавала ОСОБА_1 на підпис ордера на списання карток і розписки про отримання клієнтами карток, де позивач ставила свій підпис.

12 грудня 2018 року відбулось засідання профкому Голосіївської філії Головного управління по м. Києву та Київській області AT „Ощадбанк", де позивачу не дали можливості з`ясувати, внаслідок чого до неї втрачено довір`я, всі члени профкому погодились з поданням керуючого про звільнення позивача за втратою довір`я.

Тому позивач, з урахування уточненої позовної заяви від 30.07.2019 року (а.с. 195-199) просила суд: 1) визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 та визнати недійсним запис у її трудовій книжці за номером 17 від 12.12.2018р. у зв`язку з втратою довір`я на підставі п.2 ст.41 КЗпП України; 2) поновити позивача на посаді старшого контролера-касира ТВБВ 10026/014 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ „Ощадбанк"; 3) стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління по м. Києву та Київській області АТ „Ощадбанк" заробітну плату за вимушений прогул в сумі 99 146,10 грн.

У відзиві на позовну заяву представник АТ „Ощадбанк" зауважив, що філія банку не може бути відповідачем у даній справі. Щодо суті спору зазначив, ОСОБА_1 надала згоду на свою переміщення у інше відділення банку, про що свідчить її підпис про ознайомлення із відповідною службовою запискою. Звільнення позивача у зв`язку з втратою довір`я відбулося за вчинення нею дій щодо порушення вимог внутрішніх нормативних документів банку та посадових обов`язків. Крім того, у зв`язку зі звільнення позивача, останній було виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 2 206,50 грн. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому, не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача АТ „Ощадбанк" у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Згідно положень ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2019 року витребувано докази у Головного управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Ухвалою суду від 14.03.2019 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи Голосіївську Філію Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (ТВБВ №10026/014)

Протокольною ухвалою суду від 21.05.2019 року заяву про збільшення позовних вимог від 17.05.2019 року повернуто позивачу, залучено до участі в справі в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Ощадбанк».

Протокольною ухвалою суду від 30.07.2019 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 30.07.2019 року, долучено документи, надані на виконання вимог ухвали суду від 14.03.2019 року, відзиви на позовну заяву. Крім того, відмовлено в задоволенні заяви про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 30.072019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, суд прийшов до висновку, про необхідність відмови у задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Перевіряючи обставини справи судом встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_1 прийнята на роботу 14 жовтня 2013 року на посаду контролера-касира територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/08 Головного управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» згідно наказу від 11.10.2013р. № 2832-ОС, про що свідчить запис у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 5).

З 03.04.2017р. відповідно до наказу від 31.03.2017р. №1204-к ОСОБА_1 була переведена на посаду старшого контролера-касира служби касових операцій ТВБВ №0026/014.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю контролера-касира ОСОБА_7 , на підставі службової записки керуючого ТВБВ №10026/018 ОСОБА_8 від 16.10.2018р. №623, згідно розпорядження від 16.10.2018р. № 364-т «Про тимчасове переміщення працівників ТВБВ», з метою забезпеченім безперебійного функціонування відділення, ОСОБА_1 була переміщена до ТВБВ № 10026/018 на період з 17 по 19 жовтня 2018 року, за її згодою (а.с. 74-75).

Відповідно до ч. 2 ст. 32 КЗпП України, не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Таким чином, у випадку переміщення працівника на тому ж підприємстві, в установі, організації в інший структурний підрозділ не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника. При цьому, ОСОБА_1 16.10.2018 року була ознайомлена із вищезазначеною службовою запискою від 16.10.2018 року, про що свідчить її підпис (а.с. 74).

Наказом Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області від 30.10.2018р. №1449 за фактом крадіжки грошових коштів з карткового рахунку клієнта, який відкритий у ТВБВ №10026/018 (м. Київ, пр. Науки, 4) на ім`я ОСОБА_9 , та ймовірної причетності до крадіжки головного економіста служби роздрібного бізнесу зазначеного ТВБВ ОСОБА_6 та керуючого вказаного ТВБВ ОСОБА_5 .

За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування від 29.11.2018 року (а.с. 144-155).

Із вказаного висновку вбачається, що о 11:01 17.10.2018 р. ОСОБА_6 через POS-терміном, встановлений на її робочому місці, активувала карту шляхом встановлення ПІН-коду. В період з 12:23 по 12:26 17.10.2018 р. ОСОБА_10 та ОСОБА_5 зареєстрували клієнта у системі «Ощад-24/7».

З огляду на те, що 31.10.2018 р. працівниками управління банківської безпеки ГУ ОСОБА_6 було викликано до Головного управління та проведено її опитування. Згідно з наданими письмовими поясненнями, зранку 17 жовтня її викликала керуючий ОСОБА_5 та дала вказівку відкрити рахунок клієнту, для чого надала ксерокопії паспорту та ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_9 . При цьому, згідно пояснень ОСОБА_6 , на копії зазначених документів ОСОБА_5 власноручно написала номер мобільного телефону, який необхідно встановити за рахунком клієнта як фінансовий. Враховуючи, що у той день зранку було багато клієнтів, відкривати рахунок на ім`я ОСОБА_9 вона почала близько 11 годин. Для цього ОСОБА_6 зайшла в АБС «Барс ММФО» та ввела ідентифікаційний код клієнта. Система показала, що ОСОБА_9 вже є клієнтом ГУ, але якогось іншого ТВБВ.

Враховуючи, що в АБС «Барс ММФО» були не повні дані клієнта, вона додала дату та орган видачі паспорту, а також фінансовий номер телефону. Після цього ОСОБА_6 отримала в касі миттєву картку. Згідно додаткових поясненнями ОСОБА_6 від 14.11.2018 року, цим касиром була ОСОБА_1 .

У письмових поясненнях ОСОБА_6 повідомила, що 18.10.2618 р. керуючий відділенням ОСОБА_5 . дала вказівку відкрити рахунок клієнту ОСОБА_11 ,, для чого надала ксерокопії паспорту та ідентифікаційного номеру на його ім`я. При ньому, на копії ОСОБА_12 власноручно написала номер мобільного телефону, який необхідно встановити по рахунку клієнта як фінансовий. Після відкриття рахунку ОСОБА_6 о 12:59 через свій POS-термінал, встановлений на її робочому місці, активувала БПК, яку отримала в касі відділення у касира ОСОБА_1 Розписку про отримання клієнтом БПК вона роздрукувала та підписала замість клієнта, а ввечері передала оформлену розписку до каси для доручення до документів дня. Активовану карту ОСОБА_6 віддала ОСОБА_13 . При цьому, ОСОБА_6 зазначила, що виконувала зазначене без клієнта.

Під час опитування старший контролер-касир служби касових операцій ТВБВ №10026/014 ОСОБА_1 , пояснила, що 17-19 жовтня 2018 року вона працювала на підміні ТВБВ №10026/018. У ці дні до неї неодноразово зверталась ОСОБА_6 з приводу видачі платіжних карток (у т.ч. миттєвих) для клієнтів. Оскільки ОСОБА_1 не могла особисто змінювати статус карти (логістику) при видачі клієнтам, вона видавала їх ОСОБА_6 В кінці робочого дня остання повертала розписки про отримання БПК до каси. ОСОБА_1 підтвердила, що видавала карти при відкритті ОСОБА_6 рахунків на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 . При цьому, ОСОБА_1 зазначила, що особисто цих осіб вона не бачила

Встановлено, що причиною відсутності у ОСОБА_1 доступу до проставляння логістики по картам ТВБВ №10026/ 018 було те, що при тимчасовому переміщенні з ТВБВ №10026/014 безпосереднім керівником не було проведено ініціювання зміни прав шляхом подання відповідного звернення до Управління електронної комерції ГУ.

Комісія зазначила, що по факту ОСОБА_1 фізично мала можливість бачити рахунки клієнтів ТВБВ №10026 /018 , використовувати друковані форми, в т.ч. виконувати друк розписки щодо отримання БПК та ПІН-конверту до неї.

Комісією встановлені факти порушення ОСОБА_1 вимог наступних внутрішніх нормативних документів в період її роботи на ТВБВ №10026/018 з 17 по 19 жовтня 2018 року, а саме:

- п.п. 2.3, 2.4, 2.7, 2.8, 2.22, 2.23, 2.24, 2.27, 2.38 посадової інструкції старшого контролера-касира служби касових операцій ТВБВ №10026/014;

- п.п. 3.8.3, 3.8.5 Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах AT «Ощадбанк», затвердженого Постановою Правління від 13.11.2015р. №990 (зі змінами, внесеними постановою правління AT «Ощадбанк» від 20.07.2018р. №509) в частині недотримання порядку видачі ПК клієнтам та проведення її активації;

- п. 2.7 Глави II Інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах AT «Ощадбанк», затвердженою Постановою Правління AT «Ощадбанк» від 13.12.2012р. №693 зі змінами, в частині категоричної заборони передовіри виконання дорученої роботи з цінностями іншим особам.

Як вбачається з п.п. 2.3, 2.4, 2.7, 2.8, 2.22, 2.23, 2.24, 2.27, 2.38 Посадової інструкції старшого контролера-касира служби касових операцій ТВБВ №10026/014 (а.с. 159-161), до завдань та обов`язків касира входить забезпечення своєчасного та якісного проведення банківських операцій; забезпечення зберігання грошових коштів та цінностей: здійснення операцій з приймання/видачі готівки та цінностей до/із сховища цінностей, передбачені діючими нормативними документами; забезпечення правильного застосування чинних законодавчих актів Національного банку України, внутрішній нормативних документів Банку; здійснення обліку готівки, цінностей і цінних бланків; здійснення касових операцій з платіжними картками; здійснення видачі платіжних карток і ПІН-конвертів для фізичних та юридичних осіб; здійснення зведення каси та документів дня за касовими операціями; забезпечення передачі первинних документів за касовими операціями у складі щоденної звітності до Управління, Банку.

Відповідно до п. 3.8.3 Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах AT «Ощадбанк», затвердженого Постановою Правління АТ «Ощадбанк» від 13.11.2015р. №990 (а.с. 164-192), видача Платіжних карток та конвертів ПІН - кодами може відбуватися: в установі Банку за особистим зверненням Клієнтів; за межами установи Банку.

Видача платіжної карти (крім Платіжних карток, по яким ПІН - код не видається) Держателю в установі Банку здійснюється двома різними працівниками (відповідальним за видачу Платіжних карток та відповідальним за видачу ПІН-конвертів).

При одержанні Картки Держатель зобов`язаний поставити свій особистий підпис (кульковою ручкою) на Розписці про отримання платіжної картки та ПІН-конверту та на зворотній стороні Картки на смузі для підпису.

Пунктом 3.8.5 зазначеного Порядку визначено, що платіжна картка, що видається Вла снику Рахунку/Держателю, є неактивною (окрім карток Visa Virtual). Для активації картки Власник Рахунку/Держатель повинен зателефонувати до Контакт-центру банку або здійснити будь-яку операцію по Картці із введенням ПІН-коду (наприклад запит балансу а банкоматі банку).

При цьому, згідно п. 2.7 глави II Інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах AT «Ощадбанк», затвердженою Постановою Правління AT «Ощадбанк» від 13.12.2012р. №693, касовим працівникам категорично забороняється передовіряти виконання дорученої роботи з готівкою, цінностями іншим особам.

Натомість в своїх письмових поясненнях від 05.11.2018р. ОСОБА_1 відзначає, що з 17 по 19 жовтня 2018 року під час роботи у ТВБВ №10026/018 при видачі платіжних карток вона передавала картки менеджеру ОСОБА_6 , а сам процес видачі картки клієнту позивач не бачила. В кінці робочого дня ОСОБА_6 повертала їй розписки про отримання карток та видатковий ордер про списування карт.

Таким чином, за допущені порушення внутрішніх нормативних документів Банку, комісією було запропоновано звільнити ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довір`я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-100цс16.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір`я (п.3 ст.41 КЗпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір`я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов`язані з їх роботою.

Згідно вимог ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

На виконання вимоги ч. 1 ст. 43 КЗпП України, 12.12.2018р. був отриманий дозвіл первинної профспілкової організації Голосіївського району філії - Головного управління по м. Києву та Київської області AT «Ощадбанк» на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довір`я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України (Протокол №4 від 12.12.2018р.) (а.с. 122).

Згідно наказу від 12.12.2018р. №5024-к ОСОБА_1 була звільнена з посади старшого контролера-касира служби касових операцій ТВБВ № 10026/014 Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк» у зв`язку з втратою довір`я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України (а.с. 123).

З наказом про звільнення позивач була ознайомлена 12.12.2018 року (а.с. 124) та цього ж дня видано трудову книжку під особистий підпис (а.с. 125).

Посада старшого контролера-касира, яку обіймала позивач, безпосередньо пов`язана зі зберіганням, обробкою, реалізацією та використанням у процесі діяльності матеріальних (у тому числі валютних) цінностей, із працівником було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 112).

Таким чином, саме вчинені працівником дії щодо порушення вимог внутрішніх нормативних документів Банку та посадових обов`язків стали підставою для втрати довір`я і неможливості в подальшому здійснення роботи з матеріальними (у тому числі валютними) цінностями.

Отже, викладені фактичні обставини та норми чинного законодавства свідчать про правомірність видання Банком наказу від 12.12.2018р. щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку з вчиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довір`я до неї як до працівника, що безпосередньо обслуговує грошові цінності.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на посаді, то підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України немає.

Таким чином, розглядаючи справу на підставі наявних матеріалів справи, у яких відсутні докази порушення вимог чинного законодавства під час звільнення позивача, беручи до уваги ту обставину, що позивачем дійсно були допущені порушення, які і стали підставою для звільнення позивача у зв`язку з втратою до неї довір`я, необхідності у поновленні на роботі і стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає, а у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 32, 41, 43, 235 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 211, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273 - 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів», -

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк», філії-головне управління по місту Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ТВБВ №10026/014 філії-головне управління по місту Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання незаконним звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Ощадбанк», адреса знаходження м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 23.09.2019 року