Рішення № 84424788, 23.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2019 року Справа № 280/3583/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 14)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради (далі - відповідач), третя особа: Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війні;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району встановити ОСОБА_1 статус інваліда війні та видати відповідне посвідчення.

Ухвалою суду від 26.07.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 10.09.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Позивач про дату, час та місце судового засіданні повідомлений належним чином. В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні статусу інваліда війни та видачі йому відповідного посвідчення на підставі поданих ним документів, які, на думку позивача, належним чином підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву на позовну заяву від 22.08.2019 послався на те, що підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є довідки, що надаються управліннями з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з зазначенням назви формування, зміну перебування у зоні відчуження та причинний зв`язок інвалідності з захворюванням, пов`язаним з цією аварією. Позивач не надав підтверджуючих документів щодо залучення його особисто та підприємства, установи, де він працював та звідки був направлений на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС до складу формувань Цивільної оборони. Таким чином, твердження позивача, що йому було безпідставно відмовлено у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення є хибним.

Від Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації 03.09.2019 до суду надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що особа з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи має право на встановлення статусу інваліда війни у разі, якщо вона приймала участь у ліквідації таких наслідків у складі штабу, служби чи невоєнізованого формування цивільної оборони СРСР.Формування цивільної оборони підлягали створенню на кожному об`єкті народного господарства, мали визначену чисельність, а їх укомплектування здійснювалося за рахунок громадян СРСР. Певна група громадян СРСР могла бути залучена до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони в обов`язковому порядку.За змістом п. 16 Положення громадяни СРСР підлягали залученню до невоєнізованих формувань цивільної оборони, а не входили до складу таких формувань в силу вимог закону.Крім того, особа підлягала залученню до штабу, служби чи невоєнізованого формування цивільної оборони певного рівня загально радянського, республіканського, крайового, обласного, районного, міського чи певного об`єкта народного господарства.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.02.2019.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АГ № 018951 від 02.06.2003 позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідки Виробничого об`єднання «Запорізька АЕС» №509 від 26.01.1993 та посвідчення про відрядження №2765 від 16.12.1986 позивач був відряджений з 27.12.1986 по 31.12.1986 та з 26.02.1987 по 26.04.1987 на Чорнобильську АЕС.

Відповідно до довідки Чорнобильської АЕС № 6318 від 19.10.1987 позивач працював на Чорнобильській АЕС з 27.12.1986 по 31.12.1986, з 02.01.1987 по 26.01.1987, з 25.02.1987 по 28.02.1987, з 01.03.1987 по 28.03.1987 та з 01.04.1987 до 24.04.1987.

Відповідно до довідки ВО «Комбінат» № 10 від 17.12.1987 позивач працював на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.10.1987по 31.10.1987, та з 01.11.1987 по 30.11.1987.

14.06.2019 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради із заявою про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення інваліда війни.

Відповідач листом № П-0826/о/04-11 від 10.07.2019, відмовив позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, мотивуючи відсутністю в наданих документах підстав для встановлення статусу інваліда війни та видачі посвідчення.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 зазначеного Закону до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позивач зазначає, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, має посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, а також зазначив, що був залучений до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони, має інвалідність внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, тому відповідно до пункту 9 частини другої 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання статусу інвалід війни.

Відповідачем цей факт заперечується з підстав того, що довідки щодо участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які не містять інформації про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо залучення особи до формувань Цивільної оборони та усіх відомостей про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не дають правових підстав для визначення статусу інваліда війни відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 25 частини четвертої Положення «Про невоєнізовані формування цивільної оборони і норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами», введене в дію Наказом начальника Цивільної оборони СРСР - замісником Міністра оборони СРСР від 06.06.75 №90, до складу формувань зараховуються в обов`язковому порядку громадяни СРСР: чоловіки у віці від 16 до 60 років та жінки від 16 до 55 років, за виключенням військовозобов`язаних, що мають мобілізаційні розпорядження, інвалідів І та ІІ груп, вагітних жінок та жінок, які мають дитину до 8-річного віку, а також жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей до 2-річного віку.

Невоєнізовані формування Цивільної оборони, які можуть використовуватись у мирний час для боротьби з масовими лісними пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій та катастроф, комплектуються особовим шляхом залучення до цих формувань в обов`язковому порядку робітників, службовців та колгоспників.

Тобто, формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювалися саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварії, катастроф і стихійних лих. Отже, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на ЧАЕС та її наслідків) залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов`язковості видання розпорядчого документу про залучення конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 у справі № К/800/11747/17.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що факт залучення громадян до складу формувань цивільної оборони не потрібно встановлювати, оскільки відповідно до норм законодавства, що діяло на момент аварії на Чорнобильській АЕС, на всіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, до складу цивільної оборони в обов`язковому порядку зараховувалось все працездатне населення.

Таким чином, приймати участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач міг лише у складі Цивільної оборони незалежно від того, чи наявний конкретний перелік осіб, у якому зазначено позивача, що також узгоджується і листом Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної Державної адміністрації від 30.08.2019 № 01.1-23/1039, який на думку суду і підтверджує залучення позивача до Цивільної оборони.

Суд зазначає, що 20.03.1987 командиром в/ч 59828 полковником Степановим позивача нагороджено знаком «За мужність та героїзм проявленні при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», а 03.04.1987 почесною грамотою командира в/ч 59828.

18.04.1987 позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Крім того, 29.10.1991 позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-87 рр серія А № 744242.

Крім того, за мужність проявлення на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Указом Президента України №708/2005 від 28.04.2005 позивач був нагороджений орденом «За мужність» 3 ст., а у 2009 році Указом Президента України № 1051 від 14.12.2009 позивач був нагороджений орденом «За мужність» 2 ст.

Факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під сумнів не ставиться, оскільки ці обставини досліджувалися під час надання позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та встановлення ступеня втрати працездатності.

З огляду на вищевказане та наданні докази, суд дійшов до висновку про їх достатність для підтвердження факту участі позивача у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування Цивільної оборони.

Також слід зазначити, що листи центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами або актами індивідуальної дії, що створюють права та обов`язки, в тому числі, для відповідача при виконанні ним покладених на нього повноважень і їх застосування суперечить принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач відповідає вимогам, встановленим пунктом 9 частини другої статті 7 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що дає право на отримання посвідчення інваліда війни, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що оскаржувана відмова у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни є необґрунтованою, тому не відповідає вказаним вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно приписів пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.94 №302, «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Враховуючи, що позивачем надано всі необхідні документи для отримання посвідчення інваліда війни у відповідності до пункту 9 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Управління соціального захисту населення по Вознесенівському району Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 14, код ЄДРПОУ 37573822), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 14372952) - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району встановити ОСОБА_1 статус інваліда війні та видати відповідне посвідчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 23.09.2019.

Суддя О.В.Конишева