Рішення № 84424728, 16.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 р. Справа № 480/2731/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ювченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2731/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-6946-54 від 06.06.2019 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 16717,75 грн.

Позивач зазначила, що 19.07.2019 отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2019 №Ф-6946-54, однак вважає її протиправною.

Позивач зазначила, що здійснює незалежну професійну діяльність як самозайнята особа - адвокат. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 583 видане Миколаївською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 29.01.2010. З 20.10.2016 її взято на облік як платника податків. За час здійснення незалежної професійної діяльності сплачувались щороку податки та збори, а саме - податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок. Борг з єдиного соціального внеску перед відповідачем відсутній.

Крім цього, позивач просила суд врахувати, що на її адресу раніше надходили податкові вимоги. Зокрема, №Ф-6946-54 від 28.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15513,09 грн., яка була позивачем оскаржена до суду і рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі №480/4745/18 було визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2018 №-6946-54. Рішення суду набрало законної сили. В подальшому, на адресу позивача надійшла вимога №Ф-6946-54 від 07.02.2019 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 17927,45грн., яка також була оскаржена до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №480/878/19, яке ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 залишено без змін, визнано протиправним та скасовано вимогу ГУ ДФС у Сумській області №Ф-6946-54 від 07.02.2019. Рішення суду набрало законної сили. Однак, 25.06.2019 позивач вкотре отримала податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6946-54 від 14.05.2019 в сумі 14881,63 грн. Дана вимога податкового органу була оскаржена до суду (справа №480/2370/19, на даний час справа ще не розглянута).

В обгрунтування позовних вимог у даній справі позивач зазначає, що

Ухвалою суду від 24.07.2019 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.08.2019 до суду надійшов письмовий відзив, у якому відповідач заперечує проти позову, вказує, що відповідно Закону України №2464, нарахування єдиного внеску за 2017 рік та щоквартальні нарахування єдиного внеску у 2018 та 2019 роках в інтегрованій картці платників єдиного внеску проводяться на центральному рівні: за 2017 як ФОП на суму 8448 та особі, що здійснює незалежну професійну діяльність на суму 8448 грн.; за 2018 як ФОП на суму 9828,72 грн. та особі, що здійснює незалежну професійну діяльність на суму 9828,72грн.; за 2019 рік як ФОП на суму 4590,30 (січень-травень 2019 року). У зв`язку з цим, на дату формування податкової вимоги, у КОР за позивачем, як платником податків, рахується заборгованість у сумі 16717,74 грн. У зв`язку з цим, на переконання відповідача податкова вимога сформована правомірно, а тому, скасуванню не підлягає.

16.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони, яке обґрунтоване тим, що проведена реорганізація ДФС України, а тому, необхідно замінити відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС України.

У судовому засіданні судом встановлено, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19.6.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 даної Постанови утворено Головне управління ДПС у Сумській області до якого приєдналось Головне управління ДФС у Сумській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 «Питання Державної податкової служби» визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» визначено до Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені в Положенні про ДПС затвердженому Кабінетом Міністрів України №227 від 06.03.2019р.

Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У зв`язку з цим, протокольною ухвалою суду від 16.09.2019 замінено відповідача - Головне управління ДФС України в Сумській області на правонаступника - Головне управління ДПФ у Сумській області.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДФС Сумській області як: фізична особа підприємець, тому має сплачувати податки та збори. Проте, не сплачує їх. Враховуючи зазначене, вважає позовні вимоги необґрунтованими і просить відмовити у їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 20.10.2016 ОСОБА_1 взято на облік як платника податку відповідно до довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 20.10.2016р. №161890700234 з індивідуальним податковим номером 3073715786 - фізична особа-підприємець (а.с.14).

Позивач здійснює незалежну професійну діяльність як самозайнята особа - адвокат, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №583, видане Миколаївською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 29.01.2010 (а.с. 15).

06.06.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області сформовано вимогу про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) №Ф-6946-54 в сумі 16717,75грн. (а.с. 11).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 3 цієї ж частини, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч. ч. 2 та 3 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Приписами п.п.2 п.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок зараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно пункту 65.2 статті 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому відповідно до пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Законодавством розмежовується фізична особа-підприємець, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст.5 Закону №2464, зокрема відповідно до ч.3 ст.5 Закону №2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №116 від 24.11.2014.

Оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до нього не можуть застосовуватись положення ч.3 ст.5 Закону №2464.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить висновку, що оскаржувана вимога ГУ ДФС у Сумській області вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.06.2019 №Ф-6946-54 щодо сплати ОСОБА_1 податкового боргу (недоїмки) у розмірі 16717,75 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1416156622.1 від 21.07.2019 (а.с. 3).

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДФС у Сумській області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) №Ф-6946-54 від 06.06.2019 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 16717,75 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.09.2019 року.

Суддя О.М. Кунець