Ухвала суду № 84423270, 23.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 вересня 2019 року Справа № 160/9009/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Криворізький Міськмолокозавод № 1» до Криворізької міської ради про визнання протиправними дій та визнання протиправним рішення в частині, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 16.09.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Криворізький Міськмолокозавод № 1» до Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Криворізької міської ради щодо прийняття рішення від 29.03.2017 № 1522 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» на 2017 рік»;

- визнати протиправним підпункт 1.2. пункту 1 рішення Криворізької міської ради щодо прийняття рішення від 29.03.2017 № 1522 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» на 2017 рік».

2. Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про повернення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправним підпункту 1.2. пункту 1 рішення Криворізької міської ради щодо прийняття рішення від 29.03.2017 № 1522 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» на 2017 рік», з наступних підстав.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ

3. Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

4. Пунктом 12.5 статті 12 ПК України передбачено, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

5. Згідно частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

6. Відповідно до статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

7. Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

9. Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

10. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

11. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 КАС України такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування.

12. Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

13. Згідно з частиною третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

14. Таким чином, положеннями цієї статті Кодексу визначено, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність.

15. Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.

16. Обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

17. Правова позиція щодо строків оскарження нормативно-правових актів викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/22472/15 (адміністративне провадження № К/9901/27290/18), від 12.03.2019 у справі № 712/8985/17 (адміністративне провадження № К/9901/49333/18), від 18.07.2019 у справі № 826/16725/17 (адміністративне провадження № К/9901/66655/18).

18. Судом встановлено, що 02.07.2017 Криворізькою міською радою було прийнято рішення від № 1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» (далі – Рішення № 1862).

19. Зазначеним Рішенням № 1862 міська рада вирішила, зокрема:

- визнати таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу», зі змінами, унесеними рішеннями міської ради від 29.03.2017 № 1522 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» на 2017 рік»; 26.04.2017 № 1620 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу»;

- рішення набуває чинності з 01.01.2018 року.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

20. З вищенаведеного вбачається, що оскаржуване у частині рішення Криворізької міської ради від 29.03.2017 № 1522 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» на 2017 рік» втратило чинність 01.01.2018, а саме з дня набрання чинності Рішенням № 1862.

21. Приватне акціонерне товариство «Криворізький Міськмолокозавод № 1» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із цим адміністративним позовом про визнання протиправним нормативно-правового акта 16.09.2019, тобто після закінчення його строку чинності.

22. Суд зазначає, що строк, встановлений частиною третьою статті 264 КАС України є присічним, оскільки спеціальна норма пов`язує строк звернення до суду щодо оскарження нормативно-правового акта не з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене таким актом право, а із строком (періодом) чинності такого нормативно-правового акта.

23. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про недодержання позивачем спеціального строку звернення до суду визначеного частиною третьою статті 264 КАС України, а саме у зв`язку із зверненням до суду після втрати таким актом чинності.

24. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається судом позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, з огляду на пропуск позивачем спеціального строку звернення до суду, тобто поза межами строку його чинності.

25. Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

26. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Криворізький Міськмолокозавод № 1» до Криворізької міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним підпункту 1.2. пункту 1 рішення Криворізької міської ради щодо прийняття рішення від 29.03.2017 № 1522 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» на 2017 рік» - повернути позивачеві.

27. Копію ухвали направити позивачу.

28. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба