Рішення № 84423137, 04.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року Справа № 160/6669/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/6669/19 за адміністративним позовом позивача 1: ОСОБА_1 , позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 , позивача 4: ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірний дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І . ПРОЦЕДУРА

1. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача 1: ОСОБА_1 , позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 , позивача 4: ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивачі просять суд:

- визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які стали особами з інвалідністю у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ - протиправними;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які, внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби стали особами з інвалідністю, починаючи з 01.10.2017 року у п`ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у порядку ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 16.07.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 19.07.2019 року позовну заяву позивача 1: ОСОБА_1 , позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 , позивача 4: ОСОБА_4 було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, з підстав, передбачених ст. 169 КАС України.

4. 01.08.2019 року позивачами, у строк визначених ухвалою суду від 19.07.2019 року, були усунуті недоліки позовної заяви.

5. Ухвалою суду від 05.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6669/19 за позовом позивача 1: ОСОБА_1 , позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 , позивача 4: ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірний дій, зобов`язання вчинити певні дії. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 04.09.2019 року в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Ухвалою суду від 05.08.2019 року також витребувано у відповідача належним чином завірені копії доказів по справі, а саме:

- заява ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії від 03.11.2018 року;

- лист Пенсійного фонду № З 17609-18 від 20.11.2018 року;

- заява ОСОБА_2 про перерахунок пенсії від 03.11.2018 року;

- відповідь Пенсійного фонду на звернення ОСОБА_2 від 03.11.2018 року;

- заява ОСОБА_3 про здійснення перерахунку пенсії від 05.01.2019 року;

- відповідь Пенсійного фонду на звернення ОСОБА_3 від 05.01.2019 року;

- заява ОСОБА_4 про здійснення перерахунку пенсії від 05.01.2019 року;

- відповідь Пенсійного фонду на звернення ОСОБА_4 від 05.01.2019 року;

- пенсійну справу ОСОБА_1 ;

- пенсійну справу ОСОБА_2 ;

- пенсійну справу ОСОБА_3 ;

- пенсійну справу ОСОБА_4 та всі матеріали щодо суті цього спору.

7. 27.08.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу.

8. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 04.09.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧІВ

12. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є особами з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебувають на обліку і отримують пенсію по інвалідності у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

13. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є особами з інвалідністю 2 групи, захворювання та інвалідність пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є особами з інвалідністю 3 групи, захворювання та інвалідність пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

14. 03.11.2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05.01.2019 року звернулися із заявами до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де просили: «Із врахуванням положення постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15 листопада 2017 року, прошу: забезпечити проведення перерахунку мого пенсійного забезпечення в розмірі відшкодування фактичних збитків із застосуванням п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої Законом на 01.01.2017 року, за матеріалами пенсійної справи із 1 жовтня 2017 року та виплатити їм різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією із 01 жовтня 2017 року з подальшим нарахуванням згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15 листопада 2017 року та відповідно до абзацу 3 ст. ст. 59 Закону України № 796-ХІІ, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня відповідного року».

15. Проте, відповіді не отримали, тому позивачі вважають, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило їм у перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ. Відмовляючи, відповідач вказує що перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону № 796-ХІІ проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби та вказує, що позивачі були призвані на військові збори та брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і після цього стали інвалідами та були віднесені до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тобто не під час проходження дійсної строкової служби.

16. Позивачі з такими висновками відповідача не згодні, вважають дії Пенсійного фонду протиправними, у зв`язку із чим звернулися до суду із цим позовом, за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

17. Відповідач просив відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни в абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у такій редакції «за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, за формулою».

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» набрала чинності з 01.07.2019 року.

19. Також, відповідач зазначив, що з 01.07.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з урахуванням внесених змін в постнову КМУ № 1210, та з 10.07.2019 року (з моменту переходу на пенсію по інвалідності) ОСОБА_4 було здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону Украни «Про статус і соціальний захист громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

20. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1.

21. Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 позивач 1 є інвалідом другої групи.

22. У відповідності до довідки МСЕК серія АВ № 0249027 від 05.02.2014 року позивачу 1 встановлено другу групу інвалідності до 01.02.2017 року. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з виконанням обов`язку військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

23. Відповідно до довідки серії АБ №0006936 від 05.02.2014 року ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 65%.

24. Згідно довідки б/н від 02.07.1990 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 03.04.1990 року по 03.07.1990 року, доза опромінення становить 0,89.

25. ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_4 .

26. Згідно посвідчення серії НОМЕР_5 позивач 2 є інвалідом другої групи.

27. У відповідності до довідки МСЕК серія 10 ААГ № 030043 від 10.09.2014 року позивачу 2 встановлено другу групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з виконанням обов`язку військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

28. Відповідно до довідки серії АБ №0007100 від 10.09.2014 року ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 65%.

29. Згідно експертного висновку Дніпропетровською регіональною міжвідомчою експертною комісією на засіданні № 47 від 02.04.1992 року встановлено, що захворювання позивача 2, яке спричинило інвалідність, пов`язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

30. Згідно довідки № 4/3813 від 02.06.1992 року ОСОБА_2 був призваний на збори по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 19.08.1988 року по 03.12.1988 року.

31. Згідно довідки №2444/12 від 03.12.1988 року ОСОБА_2 виконував службові обов`язки у війсковій частині № 64354 у період з 19.08.1988 року по 03.12.1988 року.

32. ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_6 .

33. Згідно посвідчення серії НОМЕР_7 позивач 3 є інвалідом третьої групи.

34. У відповідності до довідки МСЕК серія 12 ААА № 651028 від 12.06.2017 року позивачу 3 встановлено третю групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з виконанням обов`язку військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

35. Відповідно до довідки серії 12 ААА №044018 від 12.06.2017 року ступінь втрати професійної працездатності позивача 3 становить 60%.

36. Згідно експертного висновку Дніпропетровською регіональною міжвідомчою експертною комісією на засіданні від 28.04.2011 року, протокол №604, встановлено, що захворювання позивача 3, яке спричинило інвалідність, пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

37. Згідно довідки № 164 від 23.11.2018 року ОСОБА_3 проходив спеціальні збори як військовозобов`язаний і приймав участь в ліквідації наслідків на ЧАЕС з 03 березня 1987 року по 19 травня 1987 року та має дозу опромінення 16,44 р.

38. Згідно довідки №2926/43 від 19.05.1987 року ОСОБА_3 знаходився на навчальних зборах з 05.03.1987 року по 19.05.1987 року.

39. З архівної довідки №51/14629 від 31.10.1993 року, виданої Центральним архівом Міністерства оборони України, вбачається, що згідно архівних документів військової частини № 68555 ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 05.03.1987 року (наказ №64) по 19.05.1987 року (наказ №139).

40. ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_8 .

41. Згідно посвідчення серії НОМЕР_9 позивач 4 є інвалідом третьої групи.

42. У відповідності до довідки МСЕК серія МСЕ - ДНА - 01 № 478251 від 12.01.2006 року позивачу 4 встановлено третю групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з виконанням обов`язку військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

43. Відповідно до довідки серії ДНА-02 №00953 від 12.01.2006 року ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 65%.

44. Згідно експертного висновку Криворізькою спеціалізованою лікарсько-консультаттивною комісією №6-99 від 24.06.1993 року встановлено, що захворювання позивача 4, яке спричинило інвалідність, пов`язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

45. Згідно довідки № 4/39 від 02.02.1993 року ОСОБА_4 був направлений на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де знаходився у період з 19.09.1987 року по 24.12.1987 року та отримав дозу опромінення 9,201.

46. Згідно довідки №1706/5 від 24.12.1987 року ОСОБА_4 знаходився на навчальних зборах з 19.09.1987 року по 24.12.1987 року.

47. З архівної довідки №12189 від 25.08.2004 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, вбачається, що згідно архівних документів військової частини № 37528 ОСОБА_4 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 19.09.1987 року (наказ №262) по 24.12.1987 року (наказ №358).

48. Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримують пенсію по інвалідності відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ.

49. ОСОБА_4 до 09.07.2019 рок отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з 10.07.2019 року, відповідно до його заяви від 10.07.2019 року, ОСОБА_4 було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

50. 03.11.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.10.2017 року.

51. Листом № З17609-18 від 20.11.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило Забєділіна І .В., що за даними його пенсійної справи, він проходив дійсну строкову службу у період з 10.05.1975 року по 06.06.1977 року, а брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в зоні вічуження з 03.04.1990 року по 03.07.1990 року. Тому відповідач зазначив, що підстави для обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні.

52. Листом № З17605-18 від 21.11.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило Зеленкова Ю.А., що за даними його пенсійної справи, він проходив дійсну строкову службу у період з 14.11.1976 року по 13.11.1978 року, а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в зоні вічуження з 19.08.1988 року по 03.12.1988 року. Тому відповідач зазначив, що підстави для обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні.

53. 05.01.2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.10.2017 року.

54. Листом № 162/М-07 від 17.01.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_3, що за даними його пенсійної справи, він проходив дійсну строкову службу у період з 30.10.1982 року по 30.11.1984 року, а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в зоні вічуження з 14.03.1987 року оп 01.04.1987 року, з 03.04.1987 року по 07.04.1987 року, з 09.04.1987 року по 14.04.1987 року, з 17.04.1987 року по 24.04.1987 року, з 26.04.1987 року по 03.05.1987 року. Тому відповідач зазначив, що підстави для обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні.

55. Листом № 224/Я-07 від 17.01.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_4 , що за даними його пенсійної справи, він проходив дійсну строкову службу у період з 12.11.1974 року по 16.11.1976 року, а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в зоні вічуження з 01.09.1987 року по 09.09.1987 року, з 01.10.1987 року по 05.12.1987 року. Тому відповідач зазначив, що підстави для обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні.

56. Таким чином, позивачі вважають, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати є неправомірними та такими, що порушують їх права на належне соціальне забезпечення.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

57. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

58. Згідно із частиною шостою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

59. Частиною 7 вказаної статті закріплено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

60. При цьому, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796).

61. Положення статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосуються військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

62. Частиною третьою статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

63. Отже, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року), було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

64. Проте, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року), передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.

65. Таким чином, з 01.10.2017 розширено у межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

66. Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

67. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо застосування норми статті 59 Закону № 796-ХІІ до осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не перебуваючи на дійсній строковій військовій службі.

68. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 10.05.1975 року по 06.06.1977 року проходив дійсну строкову службу. У подальшому, позивач 1 з 03.04.1990 року по 03.07.1990 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою б/н від 02.07.1990 року.

69. ОСОБА_2 в період з 14.11.1976 року по 13.11.1978 року проходив дійсну строкову службу. У подальшому, позивач 2 з 19.08.1988 року по 03.12.1988 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідками №4/3813 від 02.06.1992 року, №2444/12 від 03.12.1988 року.

70. ОСОБА_3 в період з 30.10.1982 року по 30.11.1984 року проходив дійсну строкову службу. У подальшому, позивач 3 з 05.03.1987 року по 19.05.1987 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою №164 від 23.11.2018 року, №51/14629 від 31.10.1993 року та №2926/43 від 19.05.1987 року.

71. ОСОБА_4 в період з 12.11.1974 року по 16.11.1976 року проходив дійсну строкову службу. У подальшому, позивач 4 з 19.09.1987 року по 24.12.1987 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою №4/39 від 02.02.1993 року, №1706/5 від 24.12.1987 року, №12189 від 25.08.2004 року.

72. Вирішуючи дану справу, суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року, згідно з яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

73. Словосполучення "дійсної строкової-", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

74. У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут яко. надає їм спеціальний статус.

75. Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

76. Конституційний Суд України звернув увагу, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

77. Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

78. Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

79. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

80. Відтак, з урахуванням вищевикладеного, з 25.04.2019 року у позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникло право на відповідний перерахунок його пенсії.

81. Проте, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 лише з 01.07.2019 року було здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону Украни «Про статус і соціальний захист громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

82. Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

83. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

84. Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

85. Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

86. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 та ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу, суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у не здійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. В свою чергу, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які стали особами з інвалідністю у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ - протиправними.

87. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які, внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби стали особами з інвалідністю, починаючи з 01.10.2017 року у п`ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у порядку ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, слід зазначити про таке.

88. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

89. Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частин другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

90. З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

91. Щодо позовних вимог ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірний дій, зобов`язання вчинити певні дії, слід заначити про таке.

92. ОСОБА_4 до 09.07.2019 рок отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з 10.07.2019 року, відповідно до його заяви від 10.07.2019 року, ОСОБА_4 було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

93. Отже, судом встновлено, та підтверджено матерілами пенсійної справи ОСОБА_4 , що він отримував до 09.07.2019 року пенсію за віком на пільгових умовах призначену відповідно до Закону України "'Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та тільки з 10.07.2019 року перейшов на інший вид пенсії та почав отримувати пенсію по інвалідності, за власною заявою від 10.07.2019 року. До цього часу із відповідною заявою про переведення його на інший виж пенсії позивач 4 не звертався.

94. Враховуючи вищезазначеного, так як ОСОБА_4 не отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,_які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ст. 54) до нього не застосовувались норми статті 59 цього Закону, оскільки вказані норми закону стосуються лише перерахунку відповідного виду пенсії, а саме пенсії по інвалідності.

95. 10.07.2019 року ОСОБА_4 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності.

96. 10.07.2019 року Пенсійним фондом було здійснено переведення позивача 4 на пенсію по інвалідності, що підтверджено матеріалами пенсійної справи позивача.

97. Отже, слід заначити, що у позивача 4 ОСОБА_4 , лише після переведення його на пенсію по інвалідності, тобто з 10.07.2019 року, виникло право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст. 59 Закону.

98. Відповідно до матерілів пенсійної справи ОСОБА_4 видно, що відповідачем починаючи з 10.07.2019 року, тобто з моменту переходу на пенсію по інвалідності, було здійснено перерахунок пенсій відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

99. З урахуванням вищевикладеного відповідач здійснив правомірно перерахунок пенсії позивачу 4, з 10.07.2019 року, тобто з моменту переходу його на пенсію по інвалідності, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а отже, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

100. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

101. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

102. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

103. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

104. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

105. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

106. иЗгідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

107. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

108. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії з 01.10.2017 року, проте відповідачем здійснено перерахунок пенсії лише з 01.07.2019 року.

109. Проте, судом встановлено, що у позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникло право на відповідний перерахунок його пенсії з 25.04.2019 року.

110. Щодо ОСОБА_4 слід зазначити, що у останнього виникло право на відповідний перерахунок його пенсії з 10.07.2019 року, що і було здійснено Пенсійний фондом, що також підтверджується матеріалами справи.

111. Отже, з системного аналізу матеріалів справи, з урахуванням положент ч.2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивача 1: ОСОБА_1 , позивача2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у не здійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум та відмові у задоволенні позовин вимог ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірний дій, зобов`язання вчинити певні дії.

112. З огляду на те, що позивач 1, позивач 2, позивач 3 звільнені від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для розподілу судових витрат

113. Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

114. Адміністративний позов позивача 1: ОСОБА_1 , позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірний дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

115. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

116. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

117. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_2 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

118. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

119. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії у період з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року ОСОБА_3 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

120. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

121. В іншій частині позовних вимог позивача 1: ОСОБА_1 , позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 - відмовити.

122. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірний дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

123. Розподіл судових витрат не здійснювати.

124. Позивач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_10 ).

125. Позивач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_11 ).

126. Позивач 3: ОСОБА_3 (53172 , Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Жовтневе , код ОКПП НОМЕР_12 ).

127. Позивач 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , код ОКПП НОМЕР_13 ).

128. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427).

129. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

130. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

131. Повний текст рішення складено 04.09.2019 року.

Суддя В.В Ільков