Ухвала суду № 84423128, 23.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2019 року Справа № 215/405/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривий Ріг з адміністративним позовом до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні правового режиму розгляду заяви від 20.12.2018 року згідно порядку ст. 18, 19 Закону України “Про звернення громадян”, ч. 1,2,8 ст.11 Закону України “Про державну службу” і принципів ст. 3, 19, ч. 2 ст. 28 Конституції України;

- зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів вжити заходів індивідуальним актом для забезпечення права особи з інвалідністю на попередження за можливістю страждань і болю ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України та надати зазначені документи згідно заяви від 20.12.2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні правового режиму розгляду заяви від 20.12.2018 року не вжитті заходів для забезпечення непорушного права інваліда на попередження за можливістю страждань і болю та незабезпечення гарантій ст.3, ч.2 ст.28 Конституції України

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25.01.2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах Стояновської ОСОБА_3 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

12.03.2019 року справа № 215/405/19 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 року справу № 215/405/19 передано судді Прудник С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Адміністративний позов залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду нотаріально посвідченої довіреності; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1530,80 грн., із заявлених позивачем немайнових вимог, або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону; викладенням вимог щодо предмету спору та наведенням їх обґрунтування, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини (та надати їх копії для суду та відповідача у справі); зазначенням ідентифікаційного коду відповідача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача або номер, серію паспорту позивача, адреси електронної пошти позивача та відповідача (або вказати про те, що такі адреси відсутні або не відомі позивачу); наданням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; наданням копії паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача; надати докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25.01.2019 року, 14.03.2019 року позивач ОСОБА_1 в інтересах матері ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку. За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах матері ОСОБА_2 , ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

15.05.2019 року справа № 215/405/19 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року направлялась на адресу позивача, яка зазначена в адміністративному позові ( АДРЕСА_1 ), однак, до суду повернуто поштовий конверт від 03.05.2019 року про направлення ухвали без руху позивачу із зазначенням підстав - за закінченням терміну зберігання.

21.05.2019р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вирішено питання щодо повторного направлення позивачу ухвали від 18.03.2019 р. про залишення позовної заяви без руху. Проте, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача повернувся конверт з довідкою УДППЗ "Укрпошта" про причини повернення кореспонденції "за закінченням терміну зберігання".

16.07.2019 року суд вирішив питання щодо продовження строку на усунення недоліків ухвали від 18.03.2019 року про залишення позовної заяви без руху та про повторне напрвлення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18.03.2019 року.

Копія вказаної ухвали суду направлялась позивачу за вказаною у позові адресою.

Окрім того, суд зауважує, що інформація по справі №215/405/19 є в загальному доступі та міститься в Єдиному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019р. отримано позивачем 22.08.2019р., що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

У період з 16.09.2019 року по 20.09.2019 року суддя Прудник С.В. приймав участь у підготовці суддів окружних адміністративних судів для підтримання кваліфікації, яка відбулась у Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України.

12.09.2019р. до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження по справі та усунення недоліків, в якій містилось клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.

Так, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначив, що ухвалу суду від 18.03.2019 р. отримав особисто лише 22.08.2019р., а й тому просить поновити процесуальний строк звернення до суду.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позову згідно з доходом, нижчим від 5% розміру річного доходу суд вважає заначити наступне.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.

Як вже вище було зазначено, заява про звільнення від сплати судового збору вмотивована скрутним матеріальним становищем позивача. На підтвердження своїх доводів, позивач додав довідку №6625 від 01.08.2019 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи ОСОБА_2 , за період з серпня 2017 року по липень 2019 року, загалом на суму 735,41 грн.

Разом із цим, зазначена довідка не може бути доказом підтвердження незадовільного майнового стану, оскільки з неї не вбачається відсутності інших джерел доходу на момент подання до суду позову. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки з органу доходів і зборів тощо) позивач не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відтак, станом на 23.09.2019р. вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019р. про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.

Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 18.03.2019р. по 13.09.2019р. на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019р. про залишення позовної заяви без руху станом на 23.09.2019р. не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Проте, суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судового збору, враховуючи, що при зверненні до суду судовий збір ним не було сплачено, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 132, 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник