Рішення № 84414697, 20.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.2019р. Справа №905/1406/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (03127, м.Київ, вул.Героїв Оборони, буд.4, код ЄДРПОУ 14333225)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.116А, код ЄДРПОУ 36852896)

про стягнення 16246,88 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків», м.Маріуполь про стягнення суми боргу в розмірі 16246,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з нарядами-замовленнями №ЗН-000969 від 25.01.2019р., №ЗН-58908 від 28.02.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків» було виконано роботи, оплату яких відповідач не здійснив.

Ухвалою суду від 05.08.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1406/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків» було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №905/1406/19 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи наступні обставини.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 05.08.2019р. про відкриття провадження у справі, була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, наявну у матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.116А.

Ухвала суду від 05.08.2019р. була повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду з позначкою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «за закінченням строку зберігання» свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 03.03.2018р. Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №911/1163/17.

У даному випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду від 05.08.2019р., не подав до суду відзиву на позов, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо) (ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом №615 від 28.11.2014р. Міністерства інфраструктури України, послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків») звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» із заявкою на виконання послуг (робіт) з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, а саме:

- автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, пробіг 182000 км, що підтверджується нарядом-замовленням №ЗН-000969 від 25.01.2019р. на суму 11131,02 грн;

- автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , 2014 року випуску, пробіг 161541 км, що підтверджується нарядом-замовленням №ЗН-58908 від 28.02.2019р. на суму 5115,86 грн.

Перелік замовлених послуг (робіт) та запчастин (матеріалів), їх кількість, ціни та загальна вартість узгоджені сторонами та відображені у зазначених нарядах-замовленнях, які містять підписи замовника та виконавця.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок вчинення вказаних вище дій між учасниками спору було укладено договори про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, з огляду на що у позивача виник обов`язок надати послуги з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу.

Відповідно до ст.ст.26, 27 Закону України «Про автомобільний транспорт» замовник має право, зокрема, отримувати від виконавця документальне підтвердження виду та обсягу виконаного технічного обслуговування чи ремонту транспортного засобу, а виконавець зобов`язаний, зокрема, підтверджувати документально види та обсяги виконаних робіт та надавати замовнику відповідні документи із зазначенням дати виконання.

За твердженням позивача, останнім були надані послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ, що обумовлені нарядами-замовленнями №ЗН-000969 від 25.01.2019р., №ЗН-58908 від 28.02.2019р. на загальну суму 16246,88 грн, що підтверджується актами виконаних робіт №ЗН-58908 від 28.02.2019р. на суму 5115,86 грн, №ЗН-000969 від 25.01.2019р. на суму 11131,02 грн.

Наведені акти виконаних робіт підписані представниками сторін без зауважень та заперечень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, містять посилання на наряди-замовлення №ЗН-000969 від 25.01.2019р., №ЗН-58908 від 28.02.2019р., внаслідок чого, зважаючи на приписи ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, приймаються судом як належні та допустимі докази надання обумовлених вказаними договорами послуг на загальну суму 16246,88 грн.

Повноваження представників відповідача (Ігнатов Є.М., Баклан М.І.), які підписали зазначені акти виконаних робіт підтверджені довіреностями №15 від 24.01.2019р., №31 від 26.02.2019р.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

В силу норм ч.ч.1, 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.903 вказаного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до розділу V Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів порядок оплати послуг з технічного обслуговування та ремонту КТЗ визначається договором. Оплата послуг, які виконуються за договором, рахунком-фактурою, нарядом-замовленням, накладною, квитанцією тощо, здійснюється замовником як у готівковій, так і безготівковій формах. Виконавець оформлює документ про витрати на виконання послуг, який підписується виконавцем і замовником і є невід`ємною частиною договору. Після надання послуг і прийняття виконаних робіт з урахуванням їх відповідності умовам договору замовник повністю оплачує роботи за умовами договору.

Як свідчать матеріали справи, виконавцем були виставлені рахунки-фактури №СЧ-0000874 від 25.01.2019р. на суму 11131,02 грн, №СЧ-0002638 від 28.02.2019р. на суму 5115,86 грн на оплату послуг (робіт) з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

За твердженням позивача, зазначені рахунки-фактури відповідачем оплачені не були, внаслідок чого, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків» обліковується заборгованість за нарядами-замовленнями №ЗН-58908 від 28.02.2019р., №ЗН-000969 від 25.01.2019р. у загальній сумі 16246,88 грн.

24.05.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» направлено на адресу замовника вимогу №217 від 22.05.2019р. про сплату зазначеної заборгованості на розрахунковий рахунок виконавця.

Як свідчить наявний у матеріалах справи конверт, зазначений лист (поштове відправлення №0312716260668) був повернутий позивачу із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Разом з цим, приймаючи до уваги вищенаведені приписи чинного законодавства України та факт підписання сторонами актів виконаних робіт, судом встановлено, що строк оплати наданих послуг на загальну суму 16246,88 грн настав.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 05.08.2019р. господарського суду відповідача було зобов`язано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів у розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», не представлено.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за нарядами-замовленнями №ЗН-58908 від 28.02.2019р., №ЗН-000969 від 25.01.2019р. виконав належним чином, зауважень щодо якості та обсягу виконаних робіт за вказаними договорами від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за вказаними правочинами обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків» про стягнення суми боргу в розмірі 16246,88 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1921 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент ліків» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.116А, код ЄДРПОУ 36852896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (03127, м.Київ, вул.Героїв Оборони, буд.4, код ЄДРПОУ 14333225) суму боргу в розмірі 16246,88 грн, а також судовий збір в сумі 1921 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця