Рішення № 84412765, 12.09.2019, Оболонський районний суд міста Києва

12.09.2019 Справа № 756/175/19

Справа № 756/175/19

Провадження 2/756/2916/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З АОЧНЕ

12 вересня 2019 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарях Івановій І.О., Шершньові В.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову зазначає про те, що є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін», які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. 27.10.2016 року відповідачка, у встановленому п.п. 4.1, 4.2. Правил порядку, оформила заявку для отримання позики, на підставі якої між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачкою укладено договір позики № 86031, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 2 000 грн. строком до 26.11.2016 року зі сплатою процентів за користування кредитом.

Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором позики не виконала, ТОВ «ВЕЛЛФІН» просить стягнути на його користь з відповідачки 51 756 грн. заборгованості за договором позики.

У судовому засіданні представник ТОВ «ВЕЛЛФІН» позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявній в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 27.10.2016 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 86031 в електронній формі. Відповідно до умов якого ТОВ «ВЕЛЛФІН» ТОВ «ВЕЛЛФІН» надає ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається строком на 30 днів (а.с. 7-15).

Відповідно до підтвердження ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.08.2018 року щодо переказу грошових коштів на картковий рахунок у вигляді онлайн-кредитів відповідно до договору № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року, ТОВ «ВЕЛЛФІН» на банківський рахунок ОСОБА_1 перерахована сума позики в розмірі 2 000 грн. (а.с. 18-19).

Як вбачається з наданого ТОВ «ВЕЛЛФІН» розрахунку, станом на 20.11.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики у розмірі 57 760 грн. 00 коп., яка складається з 2 000 грн. - заборгованість за основним боргом та 55 760 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 86031 від 27.10.2016 року сукупна вартість позики складає 2 000 грн., проценти за користування позикою складають 1 116 грн. (а.с. 43-59)

Таким чином вимоги позивача в частині стягнення суми позики в розмірі 2 000 грн. та нарахованими процентами за період кредитування у розмірі 1 116 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам в іншій частині суд виходить з наступного.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Указаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року у цивільній справі № 444/9510/12.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» в частині стягнення процентів за межами строку кредитування безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 141, 144, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398, адреса: м. Київ, вул. героїв Севастополя, 48) 3 116 грн. 00 коп. заборгованості за договором позики № 86031 від 27.10.2016 року, 176 грн. 00 коп. судового збору, 150 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, а всього 3 442 (три тисячі чотириста сорок дві) грн. 00 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя