Рішення № 84408537, 19.09.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/691/2019

Справа № 537/1761/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді Сьоря С.І., за участю: секретаря Яворської А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом юридичної особи Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до фізичної особи ОСОБА_1 про зняття заборони на відчуження нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ :

Представник АТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовною заявою відповідно до якої просить суд ухвалити рішення, яким зняти тимчасове застереження у вигляді заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що накладений ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука 22.03.2010 у справі №2-973/2010 (номер запису про обтяження 9673576 від 29.03.2010 року).

Свої вимоги мотивував тим, що 16.04.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УніКредит Банк (правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк») укладено кредитний договір № CLTR-000000012629 за умовами якого, Відповідач отримав кошти в сумі 226 059 гривень.

Також 16.04.2008 року між ТОВ «УніКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Через систематичне невиконання Боржником умов кредитного договору Банк був

змушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки згідно якого Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Дане застереження відображено в п. 4.5 та ст. 7 Іпотечного договору.

Однак Позивачу стало відомо, що реалізувати майно на даний час неможливо

оскільки 22.03.2010 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука у справі №2-973/2010 в якості забезпечення позову суд наклав заборону відчужувати квартиру, яка належить Відповідачу та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

На сьогоднішній день, внаслідок арешту нерухомого майна, порушено права Позивача, а тому він звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача АТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з`явився, хоча завчасно направив до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча завчасно подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнає та просить справу розглядати без його участі.

Представник третьої особи - ПАТ «Фідобанк» в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи – ТОВ «Грифон капітал» в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників судового процесу.

Розглянувши справу, безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

16 квітня 2008 року між ТОВ «УніКредит Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про Іпотечний кредит №CLTR-000000012629, відповідно до якого, ОСОБА_1 надано грошові кошти (кредит) в сумі 226 059 грн.. для фінансування будівництва приватного житлового будинку строком на 20 років зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 16.04.2028 року.

16 квітня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № CLTR-000000012629/S, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 надав іпотекодержателю - ТОВ "УніКредит Банк" в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 знаходяться АДРЕСА_5 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №CLTR-000000012629 від 16 квітня 2008 року.

Вказаним договором іпотеки передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки або шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь – якій особі на підставі договору купівлі - продажу. За рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватись в позасудовому порядку, зокрема: шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки (п.п.9.1, 9.2, 9.3 іпотечного договору).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.11.2018 року вбачається, що права позивача, як іпотекодержателя за вказаним договором іпотеки, зареєстровані у державному реєстрі іпотек 16.04.2008 року.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та зокрема підтверджується Статутом АТ «Укрсоцбанк», який затверджено рішенням річних загальних Зборів акціонерів АТ «Укрсоцбанк» від 26 квітня 2018 року, АТ «Укрсоцбанк» є правонаступником ТОВ «УніКредит Банк».

Відповідно до ухвали Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області, яка постановлена 22.03.2010 року у цивільній справі №2 – 973/2010р. за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було задоволено заяву ПАТ «Ерсте Банк» про забезпечення вказаного позову та накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_6 і на виконання вказаної ухвали суду 29.03.2010 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №9673576 зареєстровано обтяження у вигляді тимчасової заборони.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28.10.2010 року у цивільній справі №2 – 973/2010 р., позов ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором №014/6211/3/21323 від 27.03.2008 року в сумі 78 150 доларів США.

29.04.2014 року між ПАТ «Фідобанк», що є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк» та ТОВ «Грифон капітал» був укладений договір відступлення права вимоги №10, відповідно до якого ПАТ «Фідобанк» відступило ТОВ «Грифон капітал» свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №014/6211/3/21323 від 27.08.2008 року та за усіма договорами забезпечення даного договору.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 02.06.2015 року у справі №537/2311/15 – ц, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено у виконавчому провадженні за виконавчими листами №2-973/10, виданими 08.02.2011 року Крюківським районним судом м.Кременчука на виконання рішення Крюківського районного суду від 28.10.2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, сторону виконавчого провадження Публічний акціонерний банк «Ерсте Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У ст. 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

За положеннями ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку".

Зокрема, частиною першою ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов`язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»).

При цьому, за змістом ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч.7 ст.3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Положеннями ч.2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Отже, право застави у даному випадку виникає з моменту реєстрації Іпотечного договору.

Враховуючи наведене, позивач, як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, а тому накладення заборони на відчуження нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, обмежує забезпечене іпотекою право позивача на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способом захисту цивільного права є припинення дії, яка порушує права відповідно до ст. 16 ЦК України.

Відповідно до п.9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.142 ЦПК України та ч.4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позов підлягає задоволенню та відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 960 грн. 50 коп. та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 12,81,141,263-266 ЦПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.37, 38 Закону України «Про іпотеку», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про зняття заборони на відчуження нерухомого майна - задовольнити.

Зняти тимчасове застереження у вигляді заборони на відчуження квартири АДРЕСА_6 , що накладена ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 22 березня 2010 року, яка постановлена у цивільній справі №2 – 973/2010 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (реєстраційний номер обтяження в Реєстрі: 9673576 від 29.03.2010 року).

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150 м.Київ вул.Велика Васильківська, 100, код: 00039019) – 960 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Повернути Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» (03150 м.Київ вул.Велика Васильківська, 100, код: 00039019) із державного бюджету 960 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» при поданні позову, відповідно до платіжного доручення №0000509193 від 05 квітня 2019 року, оригінал якого зберігається в матеріалах цивільної справи № 537/1761/19.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 20 вересня 2019 року.

Суддя: