Рішення № 84403141, 16.09.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3615/18

Провадження № 2/345/1313/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2019 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Калуша справу за позовом ТОВ «Росвен інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання кредиту № 500319573 від 12.11.2012, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 12.11.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк» укладено договір про надання кредиту № 500319573 згідно якого ПАТ «Альфа Банк» надав відповідачу кредит в сумі 34 791, 20 грн. з кінцевим строком погашення до 16.11.2015. Відповідач свої зобов`язання виконував з істотними порушеннями умов кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості.

23.12.2013 між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Росвен інвест Україна» було укладено договір факторингу № 2013-1, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ «Росвен інвест Україна» своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 500319573 від 12.11.2012, прострочена заборгованість за яким станом на 23.12.2013 складала 50 851, 15 грн. заборгованість по тілу кредиту, 5 700, 00 грн. відсотки за користування кредитом, а загалом 56 551, 15 грн.

З метою вирішення питання щодо сплати відповідачем простроченої заборгованості за кредитним договором № 500319573 від 12.11.2012 позивач неодноразово телефонував та надсилав повідомлення з проханням здійснити оплату заборгованості, а також надсилав вимогу про погашення простроченої заборгованості, однак відповідач всі звернення проігнорував. Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач просить стягнути дану суму з відповідача, а також судові витрати.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.11.2018 позов задоволено та вирішено стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Росвен інвест Україна» заборгованість за договором про надання кредиту № 500319573 від 12.11.2012 в розмірі 56 551, 15 грн., а також 1762,00 грн. сплаченого судового збору.

В подальшому, 01.07.2019 від представника відповідача Німак М.Я. до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення від 27.11.2018, яку ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.07.2019 задоволено, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановленому факту відповідають договірні правовідносини сторін, врегульовані ст.ст. 1049, 1050 ЦК України та полягають в праві позивача вимагати від відповідача виконання взятого на себе зобовязання та в обовязку відповідача виконати взяті зобовязання належним чином.

Так, 02.10.2012 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа Банк» з анкетою-заявою на отримання кредиту. Відповідно до даної заяви умови кредитування: сума кредиту мінімальна 2000,00 грн., сума кредиту максимальна 50000, 00 грн., строк кредиту мінімальний 6 місяців, строк кредиту максимальний 36 місяців, процентна ставка, % (річних) 0, 01, тип процентної ставки фіксована. Окрім цього, заява передбачає комісію, % (щомісячно), 1, 2 пакети страхування, орієнтовні реальні ставки та сукупну вартість кредиту (а.с. 26).

Вказана заява підписана власноручно відповідачем, що представник останнього не заперечує.

За результатами розгляду вищевказаної заяви 12.11.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк» укладено договір про надання кредиту № 500319573.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно умов кредитного договору ПАТ «Альфа Банк» надав відповідачу кредит в сумі 34 791, 20 грн., процентна ставка за користування кредитом 0,01% річних, тип процентної ставки – фіксована, дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій 16.11.2015. Згідно п. 2.6 вищевказаного договору платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах та терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є Додатком №1 до цього договору та його невід`ємною частиною (а.с. 35).

Згідно Додатку № 1 до кредитного договору № 500319573 від 12.11.2012 було складено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Зокрема, вказаним графіком передбачено дати платежів – з 12.11.2012 по 16.11.2015, суми платежів за розрахунковий період, грн. – 78024, 33 грн., погашення основної суми кредиту – 34791, 20 грн., проценти за користування кредитом – 5, 20 грн., платежі за надані супутні послуги інші послуги банку (валютно-обмінні операції, юридичне оформлення тощо) – 43228, 2 грн., страхування – 3391, 20, реальна процентна ставка, % - 84, 01, абсолютне значення подорожчання кредиту, грн. – 46624, 5.

З даним додатком ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить наявний в додатку його підпис (а.с. 36).

Платіжну картку у непошкодженому стані та запечатаний конверт з ПІН-кодом ОСОБА_2 отримав 12.11.2012, а також підтвердив своїм підписом що з правилами користування карткою ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватися (а.с. 39).

Наведене свідчить про те, що твердження представника відповідача щодо того, що ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 34791, 20 грн, які власне і повинен сплатити не заслуговують на увагу, оскільки ним не в повній мірі враховано умови кредитного договору з додатком до нього, графік платежів, сукупну вартість споживчого кредиту, реальну процентну ставку, вартість всіх супутніх послуг тощо.

23.12.2013 між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Росвен інвест Україна» було укладено договір факторингу № 2013-1, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ «Росвен інвест Україна» своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами (а.с. 6-15).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Згідно витягу з Реєстру передачі Прав Вимоги до Договору факторингу №2013-1 від 23.12.2013, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Росвен інвест Україна» фактор - ТОВ «Росвен інвест Україна» має право вимоги заборгованості за кредитним договором № 500319573 від 12.11.2012, яка станом на 23.12.2013 складається з простроченої заборгованості по тілу кредиту 50 851, 15 грн., а також 5 700, 00 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, а загалом 56 551, 15 грн. (а.с. 16).

Суд зазначає, що відповідно до предмету договору факторингу № 2013-1 до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів. (а.с.7).

При цьому, заборгованість за основними договорами включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та іншими платежами (крім штрафних санкцій) за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 6).

Таким чином право вимоги на загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка на момент укладення договору факторингу становила 56 551, 15 підтверджено наявними матеріалами справи.

Доводи ОСОБА_3 про те, що позивачем не наведено чіткий розрахунок виникнення заборгованості по тілу кредиту та відсотках, що ставить під сумнів правильність нарахування розміру заборгованості судом до уваги не береться, оскільки сума спірної заборгованості розмірі 56551, 15 грн. існувала на момент передачі прав вимоги ПАТ «Альфа Банк» позивачу – 23.12.2019. При цьому, дана сума позивачем шляхом нарахування відсотків тощо не змінювалася, а тому проведення розрахунку ним не проводилося.

Посилання представника відповідача на те, що договір факторингу не посвідчений нотаріально не заслуговують на увагу, оскільки ст. 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. В даному випадку нотаріальне посвідчення не є обов`язковою умовою.

В матеріалах справи наявна вимога позивача про погашення простроченої заборгованості вих. 2-3040929 від 29.05.2018 (а.с. 40).

Суд зазначає, що підтвердження того, що відповідач вказану вимогу отримав в матеріалах справи відсутнє, однак це не впливає на вирішення справи по суті.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, підставою для задоволення позовних вимог є невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо повернення суми боргу.

У відповідності до ст.141ЦПК України з відповідача слід також стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1).

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Росвен інвест Україна» заборгованість за договором про надання кредиту № 500319573 від 12.11.2012 в розмірі 56 551, 15 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен інвест Україна» 1762,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: