Рішення № 84400977, 18.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3336/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, в якій позивач просить визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року та зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, виходячи з суддівської винагороди за грудень 2018 року - 42288 грн. та за січень 2019 року - 46104 грн., та виплатити недораховану суму грошового утримання - 17898 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в лютому 2019 року повинен був отримати суму довічного утримання у розмірі 70301 грн., проте, отримав 52412 грн., тобто відповідачем здійснено недоплату позивачу грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року в розмірі 17898 грн. З даних підстав позивач, 13.02.2019 року звернувся до органів пенсійного фонду із заявою надати роз`яснення на підставі яких правовстановлюючих документів відповідач не перерахував позивачу довічне утримання згідно довідок про суддівську винагороду за грудень 2018 року та січень 2019 року, та просив виконати свої функції щодо перерахунку відповідно до наданих довідок. Відповідачем надано відповідь, в якій надано пояснення та зазначено, що пенсію позивачу обчислено вірно. З такою відповіддю і поясненнями посадових осіб центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в проведені перерахунку, за грудень 2018 - січень 2019 року позивач не згоден та вважає, що зміна заробітної плати діючого судді, тягне за собою перерахунок довічного утримання судді у відставці, саме з моменту такої зміни. У зв`язку з перерахунком довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, право позивача, на його думку, на отримання належного довічного грошового утримання було звужене, що свідчить про порушення відповідачем приписів чинного законодавства гарантій незалежності суддів.

Представником відповідача 24.06.2019 року надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловив свої заперечення стосовно позовних вимог. В підтвердження своїх заперечень представником відповідача зазначено, що підвищення суддівської винагороди судді відбулося в грудні 2018 року та січні 2019 року, що підтверджується наданими позивачем довідками територіального управління ДСА України в Одеській області №3535/18 від 11 грудня 2018 року та №5-127/19 від 14.01.2019 року, управлінням здійснено перерахунки щомісячного довічного грошового утримання з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри, складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. З огляду на вищезазначене дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України. Крім того, управління не погоджується з вимогою щодо стягнення на користь позивача суми судових витрат.

Ухвалою суд від 10.06.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.07.2019 року судом вирішено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від позивача, 27.08.2019 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , працював суддею Приморського районного суду м.Одеси.

Наказом №119 від 22.11.2006 року, відповідно до постанови ВРУ від 02.07.2006 року що підтверджується посвідченням №02100 (а.с.16) та відповідно до постанови Верховної Ради України від 02.11.2006 року №310-V, позивача звільнено у відставку з посади судді Приморського районного суду м.Одеси (а.с.7).

Наказом від 22.11.2006 року позивачу, при стажі роботи 28 років 07 місяців 21 день, встановлено довічне грошове утримання судді в розмірі 90% заробітної плати (з/б а.с.7).

Розпорядженням №555 від 26.02.2007 року позивачу призначено виплату довічного грошового утримання судді в розмірі 90% заробітної плати в грошовому еквіваленті 3841,67 грн. (з/б а.с.8).

У зв`язку із зміною розміру заробітної плати діючих суддів, позивач, 12.12.2018 року звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді на підставі довідки ТУ ДСА України в Одеській області за грудень 2018 року (а.с.109 та з/б а.с.109).

Суд зазначає, що відповідно до довідки ТУ ДСА України в Одеській області за грудень 2018 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці складає 42280,00 грн.

Позивач, 16.01.2019 року повторно звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді на підставі довідки ТУ ДСА України в Одеській області за січень 2019 року (а.с.111).

Відповідно до довідки ТУ ДСА України в Одеській області за січень 2019 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці складає 46104,00 грн.

Як вбачається з роздруківки з бази «ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати пенсії» розмір пенсії позивача (саме так зазначено у роздруківці) з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року складає 25372,80 грн. (а.с.113), а з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року складає 37213,44 грн. (з/б а.с.113).

Тобто, позивачу здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до наданих позивачем довідок.

Позивач, вважаючи, що йому невірно здійснено виплату довічного грошового утримання судді у відставці, 13.02.2019 року звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою, в якій просив перерахувати грошове щомісячне довічне утримання судді у відставці згідно наданих довідок ДСАУ в Одеській області, здійснивши доплату незаконно недорахованої суми довічного утримання у сумі 17898 гривень, відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а у разі відмови в задоволенні заяви, зробити посилання на норми законодавства, якими керувався пенсійний фонд недораховуючи суму довічного утримання.

Відповідачем на вищезазначену заяву позивача 06.03.2019 року за №98/А-11 надано відповідь, в якій зазначено, що пенсію позивачу обчислено вірно згідно матеріалів пенсійної справи та норм чинного законодавства.

Позивач не згоден з наданою відповідачем відповіддю та вважає, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно з ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-XII (далі - Закон №2862-XII).

Відповідно до положень ч.4 т.43 Закону №2862-XII, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія чи довічне грошове утримання судді виплачується йому повністю незалежно від заробітку, одержуваного після виходу у відставку, або на пенсію. (ч.6 ст.45 Закону №2862-XII).

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України врегульовано Порядком, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 №5-1) (далі – Порядок №3-1).

Вказаним Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з відповідними заявами про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Суд вважає, що зазначена норма визначає строк саме для Пенсійного органу коли такий перерахунок необхідно здійснити. При цьому, перерахунок сум повинен здійснюватися з моменту коли таке право виникло.

Тобто, позивач, в січні 2019 року мав отримати перераховану суму грошового утримання за грудень 2018, а у лютому 2019 року перераховану суму грошового утримання за січень 2019 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, проте, спірне питання полягає саме в сумі, яку позивачу виплачено за здійсненим перерахунком.

Отже, при встановленому розмірі суддівської винагороди судді за грудень 2018 року в розмір 42288,00 грн., позивач мав отримати 38059 грн. (90% від 42288,00 грн.) грошового утримання судді, а при встановленому розмірі суддівської винагороди судді за січень 2019 року в розмірі 46104,00 грн. – 41493,60 грн. (90% від 46104,00 грн.), що за математичними правилами округлення становить 41494 грн.

При цьому, як вбачається із роздруківки перерахунку пенсії від 21.02.2019 року (а.с.113), розмір пенсії позивача з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року складає 25372,80 грн., а з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року – 37213,44 грн. (з/б а.с.113).

Як вбачається із роздруківки індивідуального перерахунку грошового утримання судді (а.с.114), позивач у грудні 2018 року отримав грошове утримання судді у розмірі 25372,80 грн., а у січні 2019 року – 37213,44 грн., що в загальній сумі складає 62586,24 грн.

При цьому, позивач мав би отримати грошове утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року у розмірі 79552,60 грн.

Отже, враховуючи вищезазначене, сума недоплати грошового утримання судді за грудень 2018 року та січень 2019 року складає 16966,36 грн. (79552,60 грн., які мав отримати позивач за грудень 2018 року та січень 2019 року - 62586,24 грн., які позивачу призначено до виплати)

З урахуванням встановлених судом обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, виходячи з суддівської винагороди за грудень 2018 року - 42288 грн. та за січень 2019 року - 46104 грн., та виплатити недораховану суму грошового утримання - 16966,36 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, виходячи з суддівської винагороди за грудень 2018 року - 42288 грн. та за січень 2019 року - 46104 грн., та виплатити недораховану суму грошового утримання - 16966,36 грн.

Стягнути з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 768,34 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, 65121, м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 4а).

Суддя П.П. Марин

.