Ухвала суду № 84400349, 20.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

20 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1007/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви ПОГ «Мукачівське Учбово-виробниче підприємство УТОС» (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Свалявська, 2А, код ЄДРПОУ 03967642), в особі представника Волошин Любов Ярославівни ( АДРЕСА_1 80) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправним та скасування припису, постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2019 року, ПОГ «Мукачівське Учбово-виробниче підприємство УТОС», в особі представника ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК211/217/ПД/АВ/П/ПТ від 08.05.2019р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, ОСОБА_2 І. 2) визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень № ЗК211 /217/ПД/АВ/П від 08.05.2019р, винесений інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Лопіт І.

22 липня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовна заява була залишена без руху, оскільки така не відповідає вимогам статей 161 КАС України та надано строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху була надіслана на адресу позивача, вказану ним у позовній заяві та отримана ним особисто 26 липня 2019 року.

06 серпня 2019 року, позивач до канцелярії суду надав заяву про усунення недоліків та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У період з 05 серпня 2019 року по 13 вересня 2019 року суддя Скраль Т.В. перебувала у щорічній відпустці. 16 вересня 2019 року суддя Скраль Т.В вийшла з щорічної відпустки, то розгляд питання про відкриття провадження у даній адміністративній справі вирішується після виходу судді з відпустки.

Дослідивши подану заяву про відстрочення сплати судового збору, судом встановлено наступне.

Заявником до заяви про усунення недоліків не додано документ про сплату судового збору та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що на підтвердження незадовільного майнового стану позивач вказує, що підприємство відноситься до боржників та фінансовий стан їх незадовільний, рахунки підприємства закриті та на підприємство накладено арешти внаслідок наявної заборгованості. На підтвердження таких відомостей позивач надає реєстр боржників.

Однак, наданий доказ із реєстру боржників не може свідчити про незадовільний стан установи. Будь-яких інших доказів на підтвердження свого незадовільного стану позивач не надав, зокрема бухгалтерські відомості, баланс установи і т.д..

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом.

Суд в цій ситуації не сприймає посилань особи, що подала позовну заяву, на відсутність коштів, як на обмеження доступу до правосуддя для даного суб`єкта.

Натомість позивач здійснюючи оскарження постанови в порядку, передбаченому законом, та, з урахуванням обставин, викладених в цій позовній заяві, не можуть розраховувати на відстрочення сплати судового збору.

Тому у задоволенні клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судом рішення по суті справи слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі по тексту – Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності статті 4 частини 2 Закону № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) немайнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 1921 грн.

Як слідує із позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме: визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень №ЗК211/217/ПД/АВ/П ВІД 08.05.2019р, винесений інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Лопіт І.

Відповідно розмір необхідної до сплати позивачем суми судового збору за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру складає 1921,00 грн.

Також, в позовній заяві позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме: визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК211/217/ПД/АВ/П/ПТ від 08.05.2019р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, ОСОБА_3 .

Відповідно розмір необхідної до сплати позивачем суми судового збору за подання до суду позовної вимоги майнового характеру складає 1921,00 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, позивачеві слід сплати судовий збір у сумі – 3 842, 00 грн.

Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини 6 статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Отже, з наведених обставин, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити останньому строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення даної ухвали.

На підставі наведеного та керуючись статтями 121, 160,161, 169, 171, 248,256 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року в адміністративній справі №260/1007/19 за позовом ПОГ «Мукачівське Учбово-виробниче підприємство УТОС», в особі представника ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису, постанови - продовжити на 5 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Скраль