Рішення № 84399839, 20.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року Справа № 160/6307/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача не з`явився ОСОБА_1 С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправним рішення ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Дніпровської міської ради у надані дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 викладене у листі від 12.06.2019 року № 8/7-1733 та зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання від 28.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуальних гаражів за адресою: АДРЕСА_1 Новокодацький АДРЕСА_2 Волинська.

Однак міська рада листом від 12.06.2019 року повідомила позивача про те, що згідно листа Архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами (копія листа від 24.04.2019 року № 4/16-811) земельна ділянка розташована на території з невизначеним функціональним призначенням і позивачу було запропоновано звернутися до того ж Архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами.

Позивач вважає, що відповідач під час розгляду його заяви не дотримався вимог ч.6,7 ст. 118 Земельного кодексу України та не розглянув у місячний строк клопотання позивача та не надав йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Позивач вказує на те, що у відповідача не було підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач через відділ діловодства суду надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Відповідач ніякого рішення стосовно заяви позивача не приймав. Позивач обрав неефективний спосіб захисту порушених прав. Розміщення гаража позивачем на обраній ним земельній ділянці не відповідає вимогам містобудівної документації, оскільки зазначена територія межує з існуючими територіями садибної житлової забудови та багатоквартирної житлової забудови.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав які вказані у відзиві на позовну заяву.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши представника відповідача, встановив наступне.

28.03.2019 року позивач звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га за адресою: м. Дніпро, район Новокодацький, вулиця Волинська, для будівництва індивідуальних гаражів. До клопотання позивач додав копію паспорту громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, план земельної ділянки (картографічний документ) складний у масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів та написів, що міститься графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування, її меж, контурів об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 12.06.2019 року № 8/7-1733 «Про надання інформації» повідомив позивач про те, що земельна ділянка розташована на території з невизначеним функціональним призначенням та запропоновано позивачу звернутись до Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

У матеріалах справи міститься лист Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 24.04.2019 року № 4/16-811, у якому вказано, що розглянувши клопотання ОСОБА_2 встановлено відсутність інформації щодо функціонального призначення території не дає можливості визначити відповідність розташування об`єкта вимогам містобудівної документації.

У матеріалах справи відсутня будь-яке рішення Дніпровської міської ради стосовно клопотання позивача з питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 .

У відповідності до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 Земельного кодексу України).

За вказаних обставин відповідач – Дніпровська міська рада, є саме тим органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність громадянам у відповідності до вимог частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, Дніпровська міська рада повинна прийняти рішення по клопотанню позивача виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, чого останньою зроблено не було.

Лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 12.06.2019 року № 8/7-1733 «Про надання інформації» не є рішенням Дніпровської міської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 .

В той же час, як зазначалось вище, частиною сьомою статті 118 ЗК України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закон № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок».

У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Дніпровської міської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 . Відповідач не надав суду жодних пояснень з цього приводу.

Отже, відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача.

Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17).

Аналіз положень абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

Частина шоста статті 118 ЗК України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомоїстатті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 17.12.2018 року по справі № 509/4156/15-а.

Враховуючи відсутність рішення Дніпровської міської ради з приводу клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували поважність причин та умов порушення вказаного вище строку розгляду клопотання позивача.

У відповідності до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що судом під час розгляду справи встановлено, що лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 12.06.2019 року № 8/7-1733 «Про надання інформації» не є рішенням Дніпровської міської ради, то позовні вимоги позивача - визнати протиправним рішення ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Дніпровської міської ради у надані дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 викладене у листі від 12.06.2019 року № 8/7-1733, не підлягають задоволенню.

Однак суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України вийти за межі заявлених позивачем позовним вимог та визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання ОСОБА_2 від 28.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача з приводу розгляду клопотання ОСОБА_2 від 28.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання від 28.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 .

У відповідності до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 37454258) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання ОСОБА_2 від 28.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання від 28.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 .

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору у розмірі 384,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 вересня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 20.09.2019 року Помічник судді Згідно з оригіналом С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.