Рішення № 84399799, 12.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Справа № 804/6765/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпота Я.С. за участі: представника відповідача Панковської Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 28.07.2016 року № 1205-13.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року, адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.07.2016 № 1205-13.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2019 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року у справі № 804/6765/16 скасовано, та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до розгляду, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.07.2019 року допущено у адміністративній справі № 804/6765/16 заміну відповідача правонаступником з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість винесеного податкового повідомлення-рішення від 28.07.2016 року № 1205-13 про нарахування позивачу транспортного податку в сумі 25000 грн., оскільки винесено відповідачем без врахування вимог ст. 267 Податкового кодексу України. Вважає, що транспортний податок не повинен нараховуватись, оскільки ринкова вартість транспортного засобу є меншою ніж визначена в п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, отже відсутній об`єкт оподаткування, а тому позивач позбавлений обов`язку сплачувати транспортний податок.

Відповідачем 26.04.2019 року подано письмовий відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач є власником автомобіля, який відповідно до Переліку легкових автомобілів, з року випуску якого минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року, що розміщений на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, визначений як об`єкт оподаткування транспортним податком. Отже, під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області діяло в межах та порядку визначеному чинним законодавством.

05.09.2019 року позивачем подано до суду клопотання про здійснення розгляду справи без участі позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

У власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль марки Lexus RX, 2012 року випуску, об`єм двигуна 2470 куб.см., державний номер НОМЕР_1 , який зареєстровано у встановленому законом порядку 19.04.2016 року, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

28.07.2016 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 1205-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік на суму 25000,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Так, 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України, введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

З 01.01.2016 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України в частині елементів оподаткування транспортним податком відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VIII.

Згідно нової редакції, підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначений новий об`єкт оподаткування.

Отже, з 01.01.2016 року об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 вказаної статті Кодексу.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Податок сплачується за місцем реєстрації об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Пунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.01.2015 року № 7/60 “Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 “Про місцеві податки та збори на території міста” у складі податку на майно установлений транспортний податок, коло платників податків, зазначено, що об`єкт, база оподаткування, ставка податку, податковий період, порядки обчислення суми податку тощо визначаються згідно Податкового кодексу України.

Законом України від 24.12.2015 року № 909-VІІІ установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік на застосовуються вимоги, встановлені пунктом 12.3.4 пункту 12.3 статі 2 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Надаючи оцінку наявності об`єкта оподаткування з огляду на середньоринкову вартість автомобіля та об`єм циліндрів двигуна, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Проте, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що податковим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було зроблено відповідний розрахунок для визначення вартості автомобіля позивача, вказаний розрахунок не було долучено до матеріалів справи, таким чином, у суду відсутні підстави для беззаперечного висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючий орган правомірно відніс вказаний легковий автомобіль до об`єкту оподаткування, оскільки прийняв його за відсутності розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, який є обов`язковим для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року зобов`язано відповідача надати інформацію, отриману від Мінекономрозвитку, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля).

Проте вимоги ухвали суду від 08.07.2019 року не виконано, інформація, отриману від Мінекономрозвитку, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля) – відповідачем не надана.

З огляду на сукупність вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.07.2016 року № 1205-13, яким позивачу нараховано податкові зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25000 грн., не можна визнати таким, що відповідає положенням Податкового кодексу України, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 552,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН182222 від 10.10.2016 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 552,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 28.07.2016 року № 1205-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул..Сімферопольська, буд.17А, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код платника НОМЕР_3 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 552,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 вересня 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков