Ухвала суду № 84399141, 17.09.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6786/19

Провадження № 2-к/201/2/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засіданні Сисо А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання Відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів, -

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12 червня 2019 року надійшло клопотання Відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів. Листом від 18 червня 2019 року боржник був повідомлений про надходження зазначеного клопотання і йому було запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Від ТОВ «Інтерпайп Україна» 23 липня 2019 року до суду надійшли заперечення на зазначене клопотання, в яких боржник просив відмовити у задоволенні цього клопотання, посилаючись на те, що до клопотання не додано жодного визначеного положеннями ст. 466 ЦПК України документу, також заявлено про пропуск заявником трирічного терміну давності подання рішення щодо примусового виконання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2019 року призначено розгляд вказаного клопотання на 02 вересня 2019 року. В подальшому розгляд клопотання відкладався на 17 вересня 2019 року.

Представник ВАТ «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» з`явився в судове засідання 02 вересня 2019 року, клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.

06 вересня 2019 року представником заявника електронним шляхом надано до суду клопотання про поновлення строку звернення з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів.

17 вересня 2019 року на адресу суду від представника заявника надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Представник ТОВ «Інтерпайп Україна» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши наданні документи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом прокурора м. Жодино в інтересах відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» Мінська область до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» Україна м. Дніпропетровськ про стягнення 881 898 російських рублів 54 коп. шкоди, стягнуто з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» 881 898, 54 російських рублів збитків. Стягнуто з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) 10 206 375 білоруських рублів державного мита в дохід бюджету.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно п.2 ч.2 ст.468 ЦПК України однією з підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є те, що якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи.

А відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 468 ЦПК України підставою для відмови є якщо пропуск встановленого міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку звернення з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання, заявник посилається на ухвалу Економічного суду Мінської області від 01 квітня 2019 року, якою виправна описка в рішенні цього суду від 16 лютого 2016 року в частині найменування відповідача у справі з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна».

Між тим, виправленням описки не змінено суті ухваленого 16 лютого 2016 року рішення, про що зазначено в тексті цієї ухвали. Крім того, судом враховано , що для виявлення і виправлення описки заявнику знадобилось понад трьох років з часу ухвалення рішення. Також судом враховано, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року у задоволенні аналогічного клопотання Інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Мінській області про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року в частині стягнення державного мита з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» було відмовлено.

Більш того, до клопотання не додано документу, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, і яка не брала участь у судовому процесі, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що є підставою для відмови у задоволенні цього клопотання.

У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року №12 роз`яснено, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з`ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших, поданих сторонами, доказів, а в необхідних випадках – запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.

Таким чином, підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є наявність доказів, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, не була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Пункти 10, 12 цієї Постанови містять роз`яснення про те, що, при розгляді клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів, суди повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК України, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об`єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання. При цьому, суд розглядає клопотання у визначених законодавством межах і не може входити в обговорення правильності рішень по суті чи вносити до останніх будь-які зміни.

Положеннями ч.6 ст.467 ЦПК України передбачено, що суд, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

Відповідно до вимог ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881898,54 російських рублів ухвалено 16 лютого 2016 року, судовий наказ на виконання цього рішення виданий 10 березня 2016 року.

До суду ВАТ «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів звернулась 12 червня 2019 року, тобто з пропуском визначеного законодавством України трирічного строку для такого звернення. Причини пропуску строку заявником не зазначаються, а посилання на вчасну подачу клопотання з огляду на ухвалу суду про виправлення описки у судовому рішенні, суд оцінює критично.

За викладених обставин клопотання Відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 395 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» про поновлення строку звернення суду суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів – відмовити.

У задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія «Безлаз-Холдинг» 881 898,54 російських рублів – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова