Ухвала суду № 84398350, 19.09.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6278/16-ц

Провадження № 6/161/507/19

У Х В А Л А

про відмову у примусовому проникненні до житла

19 вересня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Філюк Т.М.

за участі секретаря судового засідання Бортнюка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігоря Сергійовича про примусове проникнення до житла боржника,-

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович звернувся в суд із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .

Подання обґрунтоване тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігоря Сергійовича знаходиться виконавче провадження № 59917393 з примусового виконання виконавчого листа № 161/6278/16-ц, виданого 25 січня 2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Українська факторингова компанія» заборгованості за договором кредиту в сумі 940012,64 гривень. 29 серпня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказує, що постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримала особисто 30.08.2019 року. 03.09.2019 року приватним виконавцем було направлено виклик фізичної особи за місцем можливих адрес боржника, однак даний виклик боржником було залишено без належного реагування. З метою перевірки майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена у виконавчому листі, приватним виконавцем здійснено виїзд, однак було встановлено, що боржник не проживає в даній квартирі, зі слів сусідів боржник періодично приходить та отримує кореспонденцію. 11.09.2019 року приватним виконавцем повторно було направлено виклик, який також залишився без належного реагування.

28 жовтня 2016 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходженням іпотечного майна, проте до помешкання боржник відмовився допускати. Згідно інформації, одержаної з Пенсійного фонду України та державної фіскальної служби України, боржник пенсії не отримує, відкритих рахунків немає, однак боржник отримує дохід за трудовими та цивільно-правовими договорами.

На підставі вищевикладеного приватний виконавець просить суд дозволити примусове проникнення до нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, та належить боржнику ОСОБА_1 , а саме, житлової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для вчинення виконавчих дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

Від приватного виконавця Шульженко І.С. надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи у його відсутності, подання просить задовольнити.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали подання, суд дійшов висновку, що у задоволенні подання слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 січня 2017 року, Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 926120,83 грн. заборгованості за кредитним договором №ML -А00/046/2007 від 06.04.2007 року та 13891,81 грн. судових витрат по справі.

Ухвалою від 25 червня 2019 року замінено стягувача - акціонерне товариство «ОТП Банк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у справі №161/6278/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк») до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-A00/046/2007 від 06.04.2007 року.

29 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 161/6278/16-ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Українська факторингова компанія» 926120,83 грн. заборгованості за кредитним договором №ML -А00/046/2007 від 06.04.2007 року та 13891,81 грн. судових витрат по справі.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 13 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Однак, відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.8 Конвенції про захист відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року,ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п.1 ст.17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканість свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1978 року,ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

При цьому необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Звертаючись із поданням, приватний виконавець не може обмежуватись лише наведенням переліку проведених виконавчих дій. У поданні приватний виконавець повинен чітко зазначити, в чому полягає необхідність примусового проникнення в житло. В обов`язковому порядку слід додати докази, що підтверджують кожну обставину, на яку посилався приватний виконавець у поданні для обґрунтування своїх вимог та доводів.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла боржника виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не надає приватному виконавцю право на звернення до суду з вказаним поданням.

При вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник перешкоджає виконанню рішення суду, що унеможливлює його примусове виконання, чим порушує права стягувача.Тобто, не доведено, що приватним виконавцем вичерпано усіх заходів, спрямованих на виконання рішення суду.

Матеріали подання не містять дані про отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Приватний виконавець у поданні вказує, що копію постанови про відкриття провадження боржник ОСОБА_1 отримала особиста, однак до матеріалів справи долучено скриншот з сайту Укрпошта з номером 4302306871898, в якому зазначено, що 30.08.2019 року відправлення вручено особисто, однак не зрозуміло кому саме.

Окрім того, в матеріалах подання відсутні відомості, про те, що боржнику було направлено повідомлення про дату проведення виконавчих дій у її помешканні та її обов`язок допустити виконавця для проведення виконавчих дій. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_1 перешкоджала вільному доступу приватного виконавця до свого житла.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх у встановленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Звертаючись до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника державний виконавець повинен довести підстави для застосування судом такого крайнього заходу примусового виконання судового рішення.

Крім того, примусове проникнення до квартири боржника ОСОБА_1 буде порушенням гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості житла власника квартири та осіб, які в ньому проживають.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Так, примусове проникнення до житла є одним з крайніх заходів, пов`язаних з примусовим виконанням рішень судів, недоторканість житла є Конституційною гарантією, а доводи приватного виконавця, якими він обґрунтовує необхідність примусового проникнення до житла боржника не підтвердженні належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного подання.

Керуючись ст. 30 Конституції України, ст.ст.7,10,11-13,258- 260,263,439,353,354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігоря Сергійовича про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали – 19 вересня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк