Рішення № 84398273, 17.09.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1869/19

Провадження № 2/161/1306/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосада О.Ю.,

представника третьої особи - АТ «Дельта Банк» - Ліпкевича І.В,.

представника третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області, державного підприємства «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відкрите акціонерне товариство «Рожищенська меблева фабрика», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк» , ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу про проведення електронних торгів, та повернення гарантійного внеску,

В С Т А Н О В И В :

04 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області, державного підприємства «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відкрите акціонерне товариство «Рожищенська меблева фабрика», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ПАТ «Дельта Банк» про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу про проведення електронних торгів, та повернення гарантійного внеску.

Свій позов мотивує тим, що 11 січня 2019 року о 17:57 подала заявку на участь у електронних торгах, які проводилися на офіційному сайті Державного підприємства «СЕТАМ», щодо предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер лоту: 323455. На даних прилюдних торгах, вона була зареєстрована як учасник за номером 3. 25 січня 2019 року на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» відбулися прилюдні торги з реалізації вищевказаного об`єкта. Переможцем вказаних торгів, у відповідності до протоколу № 384588 визначено її, як учасника з найвищою ціновою пропозицією. Вказує, що вищевказаний цех медичних меблів /Б-1/, мала на меті використовувати у господарській діяльності з метою отримання прибутку. Після огляду цеху медичних меблів /Б-1/, нею було встановлено, що вказаний об`єкт не відповідає тому об`єкту, який зазначений на фото, що розміщені на офіційному сайті ДП «СЕТАМ». Окрім того, вказані обставини підтверджуються наданою їй Головою правління ВАТ «Рожищенська меблева фабрика» Герасимчуком ОСОБА_5 (зберігачем вищевказаного майна) експлікації об`єктів (оригінал даної експлікації було використано державним виконавцем під час формування лоту), що знаходяться на території ВАТ «Рожнщенська меблева фабрика» та актом обстеження від 01.02.2019 р. підписаного нею, та ОСОБА_6 Зазначає, що на вищенаведеній експлікації, об`єкт, який визначений на фото, що знаходяться на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» як цех медичних меблів /Б-1/, в дійсності є зовсім іншими об`єктами, що зазначені на експлікації під номерами А-2, Е-1, Д-1, Г (тобто, на фото визначені декілька об`єктів, хоча цех медичних меблів /Б-1/ вважається цілісним об`єктом).

Враховуючи, що внаслідок опублікування недостовірних відомостей щодо предмету торгів, зокрема інформації про параметри, характеристику лоту, що не відповідає дійсності, вона не змогла ознайомитись з предметом торгів, який мала на меті придбати та використовувати для задоволення своїх матеріальних потреб. Вважає, що прилюдні електронні торги були проведені з грубим порушенням Порядку реалізації арештованого майна, Закону України «Про виконавче провадження», Цивільного кодексу України, оскільки внаслідок порушення вищевказаних норм і нормативно-правових актів, вона не змогла придбати об`єкт, на який розраховувала, що потягло порушення її законних прав та інтересів. Вказує, що ДП «СЕТАМ» було допущено порушення порядку та процедури визначеної Порядком реалізації арештованого майна, а саме не внесено належні відомості про майно, зокрема не визначено план приміщення, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність, що виключає можливість ідентифікувати майно, його склад та стан, що потягло за собою порушення її прав та інтересів, як учасника електронних торгів та учасника цивільних правовідносин.

З урахуванням вищенаведеного та з посиланням на норми ст. 215 ЦК України, ст.ст. 6,15 Закону України « Про захист прав споживачів», ст. ст. 45, 48 Закону України «Про іпотеку», п.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, просить визнати недійсними електронні торги з реалізації цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проведені 25 січня 2019 року державним підприємством «СЕТАМ»; визнати недійсним протокол проведення торгів № 335635 від 29 травня 2018 року, складений за результатами проведення торгів з Цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , сформованого державним підприємством «СЕТАМ»; стягнути з державного підприємства «СЕТАМ» на її користь сплачений гарантійний внесок у розмірі 38 945,55 гривень.

Ухвалою від 14 лютого 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 01 квітня 2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ПАТ «Дельта Банк».

Ухвалою від 19 квітня 2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Представник відповідача відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосад О.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, оскільки вважає, що прилюдні торги були проведені з дотриманням чинного законодавства та жодні права та інтереси позивача не були порушені. Крім того, вказував, що Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 передбачено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу Х вищевказаного порядку.

Представник відповідача державного підприємства «СЕТАМ» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. 01 квітня 2019 року, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позовні вимоги не визнають у повному обсязі, вважають, що при проведенні торгів не було допущено жодних порушень чинного законодавства. Крім того, зазначає, що організатор торгів вносить лише ту інформацію, яка зазначена в заявці органу державної виконавчої служби.

Представник третьої особи - АТ «Дельта Банк» - Ліпкевич І.В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, вказував, що доводи наведені позивачем у позовній заяві є надуманими, незаконними та безпідставними, оскільки ОСОБА_4 не є переможцем торгів з реалізації спірного нерухомого майна, оскільки останньою не виконані всі умови, обов`язки переможця.

Представник третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову у повному обсязі, вказував, що прилюдні торги були проведені з дотриманням чинного законодавства та жодні права та інтереси позивача не були порушені, крім того згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 11.03.2019 року , на підставі протоколу про проведені електронні торги від 21 січня 2019 року № 388517 переможцем торгів визнано ОСОБА_2 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відкрите акціонерне товариство «Рожищенська меблева фабрика`в судове засідання не з`явився, з невідомих для суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав. В ході розгляду справи надав суду пояснення, вказуючи що не заперечує щодо задоволення позовних вимог.Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі вказаного представника.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Проте, право власності не є абсолютним і може бути обмежене у випадках встановлених законом (стаття 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК).)

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК, частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2019 року організатором торгів - ДП "Сетам" проведено електронні торги по лоту № 323455, а саме, предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Стартова ціна – 778 911,00 грн.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 25 січня 2019 року № 384588 переможцем електронних торгів по лоту № 323455 визначено учасника №3 ОСОБА_4 , підстава визначення переможця – особлива ставка. Розрахунок за майно згідно з протоколом проведення електронних торгів мав бути здійснений переможцем до 08 лютого 2019 року (а.с.12).

Як встановлено судом у судовому засіданні, оскільки переможець торгів ОСОБА_4 не внесла у встановлений у протоколі проведення торгів строк коштів за майно, було визначено іншого переможця електронних торгів.

Відповідно до акту про реалізацію предмета іпотеки від 11.03.2019 року , на підставі протоколу про проведені електронні торги від 21 січня 2019 року № 388517 переможцем торгів по лоту № 323455, а саме, предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 визнано ОСОБА_2 .

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна, що є предметом іпотеки.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 листопада 2015 року № 6-1749цс15.

Також, слід звернути увагу, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 759/2467/15-ц.

Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Твердження позивача про визнання торгів недійсними та скасування протоколу про проведення електронних торгів недійсними обґрунтовується тим, що ДП «СЕТАМ» було допущено порушення порядку та процедури визначеної Порядком реалізації арештованого майна, а саме не внесено належні відомості про майно, зокрема не визначено план приміщення, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність, що виключає можливість ідентифікувати майно, його склад та стан. Наведені на офіційному сайті ДП «Сетам» технічні характеристики, зокрема розміщення об`єкта території, фото об`єкта не відповідають дійсності.

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 (далі – Порядок).

Відповідно до п.2,3 розділу Порядку, в редакції чинній на час проведення торгів, Реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. Організатор та Партнери забезпечують постійний доступ учасникам до їх особистих кабінетів, а спостерігачам - до Веб-сайту з метою отримання відомостей про хід електронних торгів (торгів за фіксованою ціною). Приватні виконавці та відділи державної виконавчої служби здійснюють доступ до їх особистих кабінетів через веб-сайт Організатора.

Згідно п. 1-5 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім – шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи, у тому числі Організатор. Зберігач зобов`язаний забезпечити належні умови зберігання майна відповідно до властивостей такого майна, торговельно-технологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних норм, його демонстрацію та передачу переможцю електронних торгів (торгів за фіксованою ціною).

Зберігач забезпечує демонстрацію майна протягом трьох робочих днів з дня отримання звернення від зацікавленої особи.

Пунктом 3,5 розділу ІІІ Порядку встановлено, що Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить:

для торгів за фіксованою ціною - 5 календарних днів;

для електронних торгів:

для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн – 10 календарних днів;

для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1 000 000,00 грн – 20 календарних днів;

для лотів зі стартовою ціною від 1 000 000,01 грн – 30 календарних днів.

Дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) повинно містити:

1) загальну інформацію про електронні торги (торги за фіксованою ціною):

відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса);

відомості про зберігача (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна);

порядок оформлення участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною);

дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) у Систему;

строк підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною);

кінцевий термін прийому заявок, якщо проводяться електронні торги;

дату і час початку електронних торгів (торгів за фіксованою ціною);

дату і час закінчення торгів (зазначаються до хвилин);

строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу) (крім реалізації майна у випадках, передбачених розділом VІ та пунктом 1 розділу VІІ цього Порядку);

порядок та умови отримання майна переможцем;

найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який у разі визначення переможця електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою;

2) інформацію про майно (лот):

реєстраційний номер лота;

вид майна;

найменування майна;

відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів;

місцезнаходження майна;

фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності);

відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб;

розмір гарантійного внеску (розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) – у разі реалізації майна відповідно до розділу VІ та пункту 1 розділу VІІ цього Порядку);

стартову ціну продажу;

крок електронних торгів;

порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса (за наявності)).

Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) містить інформацію тільки про один лот.

Покликання позивача на ту обставину, що на офіційному сайті ДП «Сетам» не були зазначені вірні відомості про майно, яке вона мала намір купити не є безумовною підставою для визнання цих торгів недійсними, оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, однак позивач належним чином не доведено, що таким порушенням порядку проведення торгів були порушені її права та законні інтереси. Разом з тим, при подачі заявок на участь у торгах позивач була ознайомлена з інформаційним повідомленням про електронні торги щодо вказаного лоту, в якому зокрема, була зазначена інформація про порядок ознайомлення з майном.

Позивач вказувала, що особа, визначена як контактна, а саме, ОСОБА_6 перебував за межами міста Луцька, а тому вона не мала можливості ознайомитись із вказаним об`єктом, судом оцінюються критично, ОСОБА_4 була обізнана хто є зберігачем майна, проте відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України суду не надала належних доказів такого звернення. При цьому, наявність в системі номера телефону зберігача майна давала можливість позивачу уточнити інформацію про можливість ознайомлення із майном. У випадку відсутності відомостей у системі щодо майна, позивач міг знати про можливість існування потенційного ризику щодо цього майна і мала можливість звернутись до зберігача майна і реалізувати своє право на його огляд, однак таким правом належним чином не скористалась.

Пунктом 8 розділу X Порядку встановлено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

Факт нездійснення позивачем повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом X Порядку та відсутність акту про проведення прилюдних торгів, свідчить про те, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним.

З неукладеного правочину не виникає договірних зобов`язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності.

Суд приходить до висновку, про відсутність підстав для стягнення з ДП "Сетам" 38 945,55 гривень гарантійних внесків, які були сплаченні позивачем, виходячи з такого.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку гарантійний внесок - це грошова сума, що зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5 %, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком зі сплати винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.

Пунктом 3 розділу X Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VII цього Порядку.

Таким чином, оскільки позивачем, яка була визнана переможцем за результатами оспорюваних торгів, не було здійснено повного розрахунку за придбане майно, що в силу п. 3 розділу X Порядку позбавляє її права на повернення внесеної суми.

Окремо слід звернути увагу на наступне.

Постанова пленуму Верховного суду України N 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільних справах" пунктом 11 роз`яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду порушення має бути реальним стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Таким чином, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тож, якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

В судовому засіданні достовірно встановлено та не оспорюється стороною позивача, що позивач, будучи переможцем оспорюваних торгів добровільно не внесла кошти на рахунок продавця.

Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2016 у справі N 6-2988цс15 приходить до правового висновку, що "головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними".

Отже, при проведенні відповідачем вищезазначених прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки - цеху медичних меблів /Б-1/, загальною площею 2558,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , суд не вбачає порушень вимог ст.ст. 215 Цивільного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна, Закону України «Про виконавче провадження» та інших норм при проведенні прилюдних торгів, а також відсутність порушень прав і законних інтересів позивача, яка оспорює результати торгів.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, у разі відмови - на позивача.

Таким чином, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7,10,77, 78,79, 80,81, 8289,258,259,263-265, 279, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 2, 15 203, 215, 216, 236,512,514, 1077, 1084 ЦК України, ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статтею 24 Закону України «Про іпотеку», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області, державного підприємства «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відкрите акціонерне товариство «Рожищенська меблева фабрика», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк» , ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу про проведення електронних торгів, та повернення гарантійного внеску - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Волинській області (місцезнаходження: 43001, м. Луцьк, вул. Володимирська,1; код ЄДРПОУ 39400859);

Відповідач: державне підприємство «Сетам» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; код ЄДРПОУ 39958500);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відкрите акціонерне товариство «Рожищенська меблева фабрика» (місцезнаходження: 45100, Волинська обл., Рожищенський район, м.Рожище, вул.Заньковецької, 39; код ЄДРПОУ 39958500);

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» ( місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса,36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) ; ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Дата складення повного тексту рішення 20 вересня 2019 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк