Ухвала суду № 84395312, 20.09.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/10257/12

УХВАЛА

20 вересня 2019 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Універсал банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

29 травня 2013 року заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства “Універсал банк” 119156 (сто дев`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят шість) доларів США 15 центів, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ 952414 (дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 08 коп. та 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять ) гривень судового збору.

19 вересня 2019 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2013 року, остання мотивує свої вимоги тим, що вона отримала зазначене заочне рішення суду лише 17 вересня 2019 року, а також, тим, що не було підстав залучати її, як колишню дружину ОСОБА_2 , до солідарної відповідальності за кредитним договором. Крім того, в описовій частині заяви, зазначає, що в силу вимог статті 284 ЦПК України вона має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення

Ознайомившись зі змістом поданої заяви та доданими до неї документами приходжу до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення суду, яке відповідач ОСОБА_1 просить переглянути, було прийняте 29 травня 2013 року.

Звертаю увагу на те, що заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2013 року було предметом апеляційного та касаційного розгляду, при цьому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 квітня 2014 року заочне рішення залишене без змін.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За змістом ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи 02 грудня 2014 року відповідач ОСОБА_1 зверталася до суду зі заявою про зміну способу і порядку виконання заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2013 року /Т-1 а.с.216,217/.

30 грудня 2014 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у задоволені вищевказаної заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання заочного рішення відмовлено /Т-1 а.с.235,236/.

Таким чином, достовірно з`ясовано, що у листопаді 2014 року відповідач ОСОБА_1 знала про існування заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2013 року, була ознайомлена з його змістом, оскільки в іншому випадку ОСОБА_1 не змогла б звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання заочного рішення.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що копію заочного рішення суду від 29 травня 2013 року нею отримано 17 вересня 2019 року.

Згідно із ч. 4 ст. 284 ЦПК України, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України).

Передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів неможливості подання нею заяви про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2013 року ще у листопаді-грудні 2014 року, зокрема, в день коли нею була подана до суду заява про зміну способу і порядку виконання вказаного заочного рішення, тобто 02 грудня 2014 року.

За таких обставин, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 , що їй стало відомо про наявність заочного рішення суду лише 17 вересня 2019 року є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 , подаючи 02 грудня 2014 року заяву про зміну способу і порядку виконання вказаного заочного рішення, знала про його наявність, не погоджувалася з таким рішенням, була ознайомлена з його змістом, тобто знала про його існування, однак не проявляла належної зацікавленості у результатах розгляду справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду зі заявою про видачу копії заочного рішення суду, що свідчить про неповажність причин пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року).

За наведених умов, повідомлені відповідачем ОСОБА_1 причини пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду не можуть бути визнані поважними, оскільки відсутні будь-які незалежні від сторони відповідача обставини, що позбавляли сторону відповідача можливості звернутись до Залізничного районного суду м. Львова зі заявою про перегляд заочного рішення у листопаді-грудні 2014 року.

Керуючись ст. ст. 120, 126, 1237, 284, 285, 353-355 ЦПК України,

постановив:

У поновленні процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 29 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Універсал банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Універсал банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничного районний суд міста Львова.

Суддя :

Оригінал ухвали.