Рішення № 84393751, 16.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1789/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Тхір О.А.,

за участю секретаря судових засідань Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, ПАТ «Альфа-Банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, ПАТ «Альфа-Банк», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивує тим, що 14 лютого 2017 року до Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області надійшла заява стягувача ПАТ «Альфа-Бак» про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання виконавчого напису №18335, виданого 08.10.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 3970,61 дол. США, про який позивачу відомо не було.

Вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням порядку вчинення такої нотаріальної дії, оскільки у порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус не отримував первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, у зв`язку з чим у нього були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, визначений банком, є безспірним. Зазначена банком сума заборгованості у заяві про вчинення виконавчого напису є виключно відображенням одноособових арифметичних розрахунків банку та сама по собі не може свідчити про таку безспірність.

Окрім того вказує, що банк уже звертався до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором в судовому порядку, наслідком чого було відкрито виконавче провадження №51583157 від 05.07.2016 року з виконання виконавчого листа №308/13520/13, виданого 22.08.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 34384,78 гривень.

У зв`язку з вищенаведеним, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №18335 від 08.10.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна заява його представника адвоката Шаранича С.С. про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи у його відсутності. Одночасно просить у задоволенні позову відмовити.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні незважаючи на те, що повідомлявся про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься його заява, згідно з якою він просить провести розгляд справи без його участі та відмовити у задоволенні позову. Крім того зазначив, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не визначає безспірність вимог, а лише перевіряє наявність необхідних документів для вчинення такої нотаріальної дії та вказав, що нотаріус є неналежним відповідачем по даній справі.

Ухвалю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 лютого 2019 року задоволено заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження реєстраційний номер: ВП 53411359, відкритого на підставі виконавчого напису №18335 від 08.10.2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, до вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1992, право вимоги за яким було відступлено ПАТ «Альфа-Банк» на підставі Договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про нотаріат» та Цивільним кодексом України.

Відповідно до норм ст. ст.11,525,629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Пунктом 4 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22 лютого 2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача ; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення зазначені у Переліку документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Згідно з пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, матеріали справи не містять підтвердження того, що нотаріусу було надано засвідчену виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, а розрахунок заборгованості, з огляду на вимоги пункту 2 вищевказаного Переліку, не є документом, який посвідчує безспірність визначеної суми боргу.

Крім того судом встановлено, що на виконанні Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало ВП №51583157 з виконання виконавчого листа №308/13520/13, виданого 22.08.2014 року Апеляційним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 34387,78 грн., яке було закінчено постановою державного виконавця від 08.07.2016 року у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення за виконавчим документом.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами цивільної справи (архівної справи) № 308/13520/13-ц встановлено, що за позовною заявою позовними вимогами про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 1992 від 09.11.2007 року постановлено рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 11 липня 2014 року та такі вимоги задоволено повністю, а саме, з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 879,59, яка складається з 32256,71 грн. - забрговоності по кредитту та 1622,88 грн. - заборгованості по відсотках. Та таке рішення суду звернуто до примусового виконання.

В той же час з виконавчого напису нотаріуса втсановлено, що банк звернувся з вимоггою про стьягнення з ОСОБА_1 заборгованості за цим же самим кредитним договором від 09.11.2007 року № 1992, та вчинено виконавчий напис щодо примусового стягнення суми по тідлу кредиту за період з 01.08.2015 року по 22.07.2016 року. Таким чином, банк повторно звернувся за примусовим стягненням за даним кредитни договором суми заборгованості, щодо якої вже було пред`явлено вимогу та стгянуто заборгованість рішенням суду як по основній заборгованості так і по відсотках. Звернувшись з вимогою до суду, сам банк перервав строк позовної давності та отрмав рішення суду про стягнення заявленої суми боргу за простороченими платежами. Отже, таке не свідчить про безспіність заявленої вимоги до нотаріуса про повторне стгнеяння суми боргу за кредитоом після наявності рішення суду про стягнення такої заборгованості.

Крім того, суд вважає слушними, доводи сторони позивача, про те, що до документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис не надано повний розрахунок заборгованості за кредитним договором, та доводів і доказів на спростування такого стороною відповілча не надано.

Крім того, у виконавчому написі №18335 від 08.10.2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, відсутні будь-які відомості про погашення боржником заборгованості за кредитним договором та про стягнення суми за тілом кредиту по даному договору, а банк звертаючись за виконавчим написом про таке нотаріусу не повідомив.

Відповідно до ст. 653 ч.ч. 2 та 3 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання вимоги про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачами не надано належних доказів на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання виконавчого напису №18335 від 08.10.2016 року таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою і підлягає до задоволення, оскільки вимога банку про вичнення виконавчого напису, пред`явлена нотаріусу у даному випадку не грунтується на вимогах закону.

Одночасно, суд вважає, що позовні вимоги слоід задовольнити частково, а саме в частині вимог пред`явлених до ПА "Альфа-Банк"позовні вимоги слід задовольнити.

В частині вимог, заявлених щодо приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу слід в позовни відмовити, виходячи з наступного.

Згідно роз`яснень , викладених у п.6 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні» (лист ВССУ від 07.02.2014) справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на нотаріусів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання заяви у розмірі 704.80 грн.

Керуючись ст.ст. 50, 87,88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 10, 12, 77-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву – задовольнити.

Визнати виконавчий напис №18335 від 08.10.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем – таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 640,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через суд першої інстанції.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Тхір