Рішення № 84385887, 13.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4258/19

Справа № 523/19127/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В. І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСББ «Пішонівська 7» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСББ «Пішонівська 7», згідно уточненого позову від 01.02.2019 року (т.2, а.с.19-23) позивач просив стягнути солідарно із відповідачів шкоду, заподіяну затопленням квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 58 568, 00 грн., витрати за проведення оцінки шкоди у розмірі 2800 грн. та судовий збір у загальній сумі 704,АДРЕСА_3 грн..

В обґрунтування позову посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказував, що, починаючи із 2011 року періодично здійснювалось затоплення його квартири. Він звертався до власниці квартири АДРЕСА_2 поверховим вище над квартирою позивача, - ОСОБА_3 із ціллю виявлення причин затоплення його квартири та їх ліквідування. За його проханням ОСОБА_3 здійснила скління балкону і зробила гідроізоляцію підлоги, на той час причини затоплення його квартири були ліквідовані. Проте, 14 жовтня 2016 року ним знову був виявлений факт затоплення його квартири, наслідками якого є мокрі стелі у вітальні та на кухні, пошкоджений паркет у двох кімнатах, відклеєні шпалери на одній стіні у вітальні, мокрі сліди у місцях стику гіпсокартону на стелях у вітальні і на кухні, а також сліди стікання води по люстрі на кухні, про що комісією ОСББ «Пішонівська-7» було складено акт №1 про наслідках затоплення квартири. Даною комісією також було оглянуто квартиру АДРЕСА_2 , належну ОСОБА_3 , у результаті чого було встановлено: мокрі стелі у вітальні і на кухні, мокрі стіни у вітальні та на кухні, сліди потьоків на стелі та зі стелі на засклених балконах; присутня пліснява на засклених балконах. Враховуючи, що сліди заливу ідентичні у квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , комісія прийшла до висновку, що затоплення цих квартир здійснюється із квартири АДРЕСА_4 , та власником якої є ОСОБА_2 .. Вказував, що у результаті затоплення його квартири йому було заподіяну шкоду у розмірі 58 568, 00 грн., яку просив стягнути із відповідачів на його користь.

Позов перебував на розгляді Суворовського районного суду м. Одеси та ухвалою від 13.09.2017 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди передана за територіальною підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07.12.2017 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13.09.2017 року залишено без змін.

Після авторозподілу справа 27.12.2017 року надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та ухвалою суду від 29.12.2017 року була прийнята до провадження з призначення підготовчого засідання на 26 лютого 2018 року.

26.02.2018 року розгляд справи був відкладений на 02.04.2018 року у зв`язку з перебуванням судді на семінарі. 02.04.2018 року розгляд справи був відкладений на 04.05.2018 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

У підготовчому засіданні 04.05.2018 року представник відповідача ОСОБА_4 (по довіреності від 17.01.2017 року) заявив до суду клопотання про прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 , пред`явлений до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Посилався на те, що ОСОБА_1 робив ремонт кровлі та фасаду будинку та ним було порушено дах будинку, тепер її необхідно перекривати. Також позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити.

Представник позивача ОСОБА_5 (по довіреності від 26.06.2017 року) у підготовчому засіданні заперечувала проти прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до спільного розгляду, просила повернути його через не сплату судового збору. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.

Ухвалою суду від 04.05.2018 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Розгляд справи відкладено на 02.07.2018 року.

Ухвалою суду від 04.05.2018 року клопотання ОСОБА_2 про виклик свідків було повернуто заявнику без розгляду.

З 03.07.2018 року по 12.11.2018 року матеріали цивільної справи перебували в апеляційному суді Одеської області за розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2018 року.

Після повернення матеріалів цивільної справи до суду 1ї інстанції розгляд справи був призначений на 28.01.2019 року.

28.01.2019 року суд протокольною ухвалою залучив до участі у справі в якості співвідповідача - ОСББ «Пішонівська7». Розгляд справи за згодою позивача було відкладено на 18.03.2019 року.

01.02.2019 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог (т.2, а.с.19-22), які прийняті судом протокольною ухвалою від 18.03.2019 року. Розгляд справи за згодою позивача був відкладений на 06.05.2019р. із наданням відповідачам часу для подання відзиву на уточнений позов.

06 травня 2019 року суд у присутності представників сторін закрив підготовче провадження по справі та призначив її до розгляду по суті на 03.07.2019 року.

У судовому засіданні 03.07.2019 року були присутні представники сторін: позивача - ОСОБА_5 , відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , відповідача ОСББ - ОСОБА_6 ..

Представник позивача у судовому засіданні уточнений позов підтримала та просила задовольнити. Вказувала, що у жовтні 2016 року відбулось залиття квартири позивача. Зазначила, що було залито квартиру позивача та квартиру АДРЕСА_2 вище поверхом, тому комісія визначила, що залиття відбулось із саме квартири ОСОБА_2 Було декілька перевірок, проте відповідачка не виходила на зв`язок, оскільки не проживає у квартирі, тому акт про залиття був складений комісією за її відсутності та неможливо було достовірно встановити причину залиття. Додатково посилилась на те, що залиття також відбулось із вини ОСББ унаслідок неналежного утримання приміщень загального користування, оскільки залиття відбулось із пошкодженої водостічної труби, яка знаходиться перед входом у квартиру на сходовому майданчику. Отже, вважає, що відповідачі повинні солідарно відповідати перед позивачем за завдану шкоду.

Представник ОСОБА_2 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити, посилався на те, що залиття відбулось унаслідок належного стану даху, його квартиру також постійно заливає. Вважає, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем по справі, а за залиття має відповідати саме ОСББ, на балансі якого перебуває будинок. Вказував, що він неодноразово звертався до ОСББ із приводу залиття квартири із даху. Підтвердив, що у квартирі не проживають.

Представник ОСББ у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення. Посилалась на те, що ОСББ створено у 2012 році та лише у березні 2017 році будинок за адресою: АДРЕСА_5 був взятий на баланс та вона стала головою ОСББ, а до цього в 2016 році головою правління був - ОСОБА_7 .. 23.05.2017 року було складено акт приймання-передачі документів, з якого вбачається, що жодних заяви про залиття квартири АДРЕСА_3 та заяв від ОСОБА_4 про протікання даху до них не надходило. Посилалась на те, що надані позивачем акти є підробленими та в них відсутні їх оригінали; ОСОБА_8 на той час не була офіційна членом правління, бо відсутні документи, підтверджуючі її повноваження. Окрім того, в акті вказано про неможливість встановлення причини затоплення. В акті №4 зазначено про залиття з квартири АДРЕСА_6 , що фізично не є можливим, оскільки під квартирою АДРЕСА_8 , а лише поверхом нижче квартира позивача, проте жодних претензій з боку власників кв. АДРЕСА_2 до ОСББ не було. Не заперечувала, що водостічна труба (стікають дощові води) знаходиться безпосередньо біля дверей на сходовому майданчику кв. АДРЕСА_2, АДРЕСА_23, АДРЕСА_22 і донизу, проте вважає, що таке протікання води не могло відбутись. У 2017 році, коли її обрали головою ОСББ, було вирішено здійснити ремонт даху будинку (у тому числі і над кв. АДРЕСА_6 , на теперішній час дах будинку знаходиться у позитивному стані. Вважає, що не встановлено і не доведено факт залиття саме унаслідок неналежного стану водостічної труби, відсутні належні докази цього. Посилалась на те, що позивач у порушення законодавства зніс несучу стіну без відповідного дозволу та перемістив батарею, що на думку представника відповідача, такі дії призвели до руйнування стін будинку. Вважає, що вода могла потрапити не із водостійкої труби, а під час зливи через лоджію кв. АДРЕСА_22, тобто саме з вини власника квартири (позивача).

Розгляд справи був відкладений на 13.09.2019 року.

У судове засідання 13.09.2019 року з`явились представника позивача - Пуленко ОСОБА_9 та представника ОСББ - ОСОБА_14 які підтримали свої позиції, висловлені у минулих судових засіданнях.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду належним чином, жодних клопотань до суду не заявляли.

Суд, із урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, за згодою присутніх у судовому засіданні осіб, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності відповідачки ОСОБА_2 та її представника, сповіщених належним чином.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи пояснення осіб, які були присутні в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 15.03.2011 року та витягом про державну реєстрацію права власності від 07.04.2011 року (т.1, а.с.15-16).

Вказана квартира розташована на восьмому поверсі будинку.

13 жовтня 2016 року відбулось залиття квартири позивача, про що 15 жовтня 2016 року комісією ОСББ «Пішонівська-7» у складі голови правління - ОСОБА_7 , члена правління - ОСОБА_8 , власника кв. АДРЕСА_22 - ОСОБА_1 , власника кв. АДРЕСА_2 - АДРЕСА_9 ОСОБА_10 , співвласника кв. АДРЕСА_21 - ОСОБА_11 , було складено акт №1 обстеження квартири позивача (т.1, а.с.8).

Згідно даного акту, комісією було виявлено факт затоплення квартири АДРЕСА_3 , наслідками якого є мокрі стелі у вітальні та на кухні, пошкоджений паркет у двох кімнатах, відклеєні шпалери на одній стіні у вітальні, мокрі сліди у місцях стику гіпсокартону на стелях у вітальні і на кухні, а також сліди стікання води по люстрі на кухні. При огляді квартири АДРЕСА_10 , виявлено: сліди залиття даної квартири із квартири АДРЕСА_11 , а саме: промоклі з боку стелі панелі та існуючі потьоки води в гостинній кімнаті та на кухні.

Про залиття квартири АДРЕСА_2 комісією ОСББ також було складено акт №7 від 15.10.2016 року.

Із обох актів №1 та № 2 вбачається, що власник кв. АДРЕСА_6 у ній не мешкає, на зв`язок із комісією не вийшов, оглянути вказану квартиру не виявилось можливим. При огляді даху будинку пошкоджень примикань парапетів, примикань вентиляційних каналів, примикань воронок водостічної системи і пошкоджень покрівельного покриття даху не виявлено. Зазначені акти та достовірність відомостей в них позивач підтвердив, підписавши їх.

Згідно обох актів, комісія ОСББ дійшла висновку, що залив відбувся із кв. № НОМЕР_2 , розташованої на 10-му поверсі будинку, проте через неможливість оглянути квартиру АДРЕСА_6 у зв`язку з відсутністю її власника, встановити причину залиття квартири АДРЕСА_3 не виявилось можливим (т.1, а.с.9-10).

Про огляд даху будинку 15.10.2016 року комісією ОСББ було складено окремий акт №3 (т.1, а.с.11). Також складено акт про неможливість огляду квартири АДРЕСА_6 (т. 1 , а.с.13).

03 грудня 2016 року комісією ОСББ складено акт №4, згідно якого зазначено, що власниця квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_12 сповіщалась із вимогою з`явитись 02.12.2016 року за адресою АДРЕСА_5 , для встановлення причин заливу кв. АДРЕСА_3 АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 та НОМЕР_3 , та недопущення випадків повторного залиття, проте у вказану дату ні вона, ні її представника не з`явились. Зазначено, що при повторному огляді квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , а також даху будинку , підтвердились факти, зафіксовані в акті №1 про наслідки залиття кв. АДРЕСА_22, акті №2 про наслідки залиття кв. АДРЕСА_23, в акті №3 огляду даху будинку.

Згідно вказаного акту, комісія прийшла до висновку, що залив кв. АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_24 та АДРЕСА_3 відбувся із кв. АДРЕСА_6 на 10 поверсі будинку (т .1 , а.с.12).

28 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_13 на замовлення позивача було здійснено оцінку вартості витрат на відшкодування збитків квартири АДРЕСА_1 . унаслідок затоплення та складено звіт (т.1, а.с.56-117), згідно якого величина витрат склала 58 568, 00 грн., які позивач і просив солідарно стягнути із відповідачів.

За проведення експертної оцінки ОСОБА_1 сплатив виконавцю кошти у розмірі 2800, 00 грн., що підтверджується договором №31-1016/ЭО від 28.10.2016 року про надання послуг із проведення оцінки майна (т.1, а.с.169-170), актом №31-1016-1 прийому-передачі виконаних робіт від 29.10.2016 року (т.1, а.с.171), квитанцією №21-1016/ЕО-2 від 28.10.2016 року (а.с.172).

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Отже, поняття «збитки» передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Крім того, при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілій, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності вини в завданні шкоди.

У пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 статті 81 ЦПК України). Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 1 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.ст. 76-80 ЦПК України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Згідно ч. 3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд вбачає, що Факт залиття квартири позивача підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані відповідачами у ході розгляду справи.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника ОСББ щодо здійсненої позивачем реконструкції квартири, оскільки зазначені обставини не є предметом дослідження у даній справі та не спростовують обставин залиття квартири ОСОБА_1 та завданих йому збитків.

Між тим, суд не погоджується з доводами сторони позивача про наявність підстав для солідарного відшкодування збитків, завданих позивачу, оскільки в актах обстеження від 15.10.2016 року зазначено про причину залиття - внаслідок затоплення із квартири відповідачки - ОСОБА_2 та дані акти не містять жодних відомостей щодо наявної пошкодженої водостічної труби.

Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що відсутня шкода, яка підлягала б відшкодуванню позивачу на підставі статей 22, 1166 ЦК України та відповідно інші елементи цивільно-правової відповідальності (протиправність діяння її заподіювача - ОСББ, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні), у зв`язку з чим відсутня цивільно-правова відповідальність відповідача - ОСББ «Пішонівська 7». Окрім того, в актах, складених за фактом залиття, позивач вказав, що не має претензій до ОСББ.

Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності, а тому в частині позову ОСОБА_1 до ОСББ суд відмовляє.

У свою чергу, відповідачкою ОСОБА_2 не доведено, що шкода, заподіяна позивачу внаслідок залиття квартири, заподіяна не з її вини. Розмір завданих збитків позивачу підтверджений ним належним чином та не спростований відповідачкою.

При цьому, суд не приймає до уваги фотознімки та відеозаписи, надані стороною відповідача, оскільки фотознімки, зокрема, відзняти через рік після спірних подій та не спростовують підстави позову та твердження сторони позивача. стосовно відеозапису, наданого відповідачем, то взагалі не зрозуміло, коли його було зроблено. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними та спростовують вини відповідачки.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимог, пред`явлених ним до ОСОБА_2 ..

У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-16, 22, 319, 321, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 1, 2, 5, 10-13, 43, 49, 76-80, 81, 89, 95, 133, 137, 141, 142, 210, 247, 241, 258, 263-265, 268, 354, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСББ «Пішонівська 7» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_19 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_20 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 58 568, 00 грн. (п`ятдесят вісім гривень п`ятсот шістдесят вісім гривень 00 копійок) та витрати за проведення оцінки шкоди у розмірі 2800 грн. (дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок), судовий збір у загальній сумі 1024, 80 грн. (одну тисячу двадцять чотири гривень АДРЕСА_3 копійок).

У частині позову до ОСББ «Пішонівська 7» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 20.09.2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.