Ухвала суду № 84385884, 19.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1936/18

Провадження № 1-кс/522/16225/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області Сікорського Д.В. про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 32018160000000008 від 25.01.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 204 ч. 1, 2, 3, 199 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2018-2019 р.р. група осіб, у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших, організували незаконне виготовлення з метою збуту алкогольних напоїв, їх подальше зберігання, транспортування та збут населенню.

Зокрема, під час досудового розслідування встановлено, що зберігання з метою збуту та подальший збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв населенню, здійснюється у приміщенні магазина, ФОП « ОСОБА_3 » за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене підтверджується матеріалами кримінального провадження, в тому числі розсекреченими (легалізованими) матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій.

21.03.2019 з 14 год. 15 хв. до 18 год. 47 хв., у відповідності зі ст. 234 КПК України, з виконанням положень ст.ст. 233-237 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Осііка Д.В. від 06.03.2019 (справа № 522/1936/18, провадження № 1-«кс»/522/3320/19), проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (магазин ФОП ОСОБА_4 ), в ході якого, виявлено та вилучено: 8 (вісім) пляшок з пластику, прозорого кольору, обємом 1.5 літри кожна. Пляшки закриті кришкою синього кольору. У виявлених пляшках міститься прозора рідина з характерним запахом спирту.

Крім того, факт зберігання з метою збуту та подальший збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв населенню підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту від 21.03.2019 свідка ОСОБА_3 , який являється фізичною особою підприємцем та здійснює свою діяльність в магазині «Продукти» в смт. Ширяеве, Одеської області, який показав, що він здійснює реалізацію горілки в пластикових пляшках ємністю 1,5 л., яку йому поставляє його знайомий ОСОБА_5 , приблизно один раз на тиждень. Остання поставка ОСОБА_6 Горішнім ОСОБА_7 відбулась приблизно о 8 год. 00 хв., тобто в день проведення обшуку; протоколом допиту від 21.03.2019 свідка ОСОБА_8 , яка являється дружиною ОСОБА_3 , та яка показала, що в зазначеному магазині здійснюється реалізація населенню алкогольних напоїв у пластикових пляшках об`ємом 1,5 л., які їм в магазин поставляв ОСОБА_1 по ціні 55 гривень за пляшку. Реалізація населенню здійснювалась по ціні 75 гривень за пляшку з алкогольним напоєм; протоколом обшуку від 21.03.2019 за адресою: АДРЕСА_1 в магазині ФОП « ОСОБА_4 » яким вилучено незаконно виготовлені алкогольні напої (8 пляшок з пластику, прозорого кольору, об`ємом 1,5 літра кожна. Кожна пляшка закрита кришкою синього кольору. У виявлених пляшках міститься прозора рідина з характерним запахом спирту); протоколом обшуку від 21.03.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , яким у ОСОБА_1 виявлено та вилучено пляшки з рідиною з характерним запахом спирту, а також обладнання необхідне для незаконного виготовлення алкогольних напоїв (бочки ємністю 150 та 200 л., порожні пластикові пляшки об`ємом 1,0 л., 1,5 л., та 5,0 л., фільтраційна установка для води, відро, лійка, спиртометр); висновком експерта № 19-1658/2059 криміналістичної експертизи спиртовмісних рідин, яким встановлено, що вилучена в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 рідина являється спиртовмісною, кустарного способу виробництва, міцністю 37,0%, яка не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».

Вилучені у ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 , пляшки зі спиртовмісною рідиною мають значення для кримінального провадження та відповідно до постанови від 22.03.2019 визнано речовими доказами у кримінальному проваджені.

22.03.2019 р. старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Свінціцьким І.В. винесено та погоджено прокурором прокуратури Одеської області Бідюком О.В. клопотання про арешт вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 пляшок з прозорою рідиною.

Вказане клопотання, засобами кур`єрської служби «Нова Пошта», 23.03.2019 р. спрямовано слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси.

Таким чином, клопотання про арешт майна подано з додержанням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В. від 17.04.2019 (справа 522/1936/18, провадження № 1-кс/522/4575/19) на вилучені в ході обшуку пляшки (8 (вісім) пляшок з пластику, прозорого кольору, обємом 1.5 літри кожна. Кожна пляшка закрита кришкою синього кольору. У виявлених пляшках міститься прозора рідина з характерним запахом спирту), накладено арешт.

Однак, 04.09.2019 в Одеському апеляційному суді, в ході судового засідання, за апеляційною скаргою адвоката Пашковського М.І., який являється представником ОСОБА_3 . проголошено резолютивну частину ухвали, якою скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В. від 17.04.2019 (справа 522/1936/18, провадження № 1-кс/522/4575/19).

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників, як арешт майна. Лише арештом може бути досягнуто завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні останнього необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

05 вересня 2019 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся прокурор відділу прокуратури Одеської області Сікорський Д.В. з клопотанням про арешт майна від 05 вересня 2019 року, що стосується накладення арешту на «... вилучені 21.03.2019 за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 32018160000000008 від 25.01.2018 р., вісім пляшок з пластику, прозорого кольору, ємкістю 1,5 літри кожна. Кожна пляшка закрита кришкою синього кольору. У виявлених пляшках міститься прозора рідина з характерним запахом спирту».

21.03.2019 р. з 12:20 год. до 19:00 год. в магазині, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 , старший слідчий з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Попов К.О. провів обшук у кримінальному провадженні № 32018160000000008. Під час обшуку у відділенні № 2 магазину — кондитерські вироби, що використовується ОСОБА_3 як фізичною особою-підприємцем, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено: «...8 пляшок з пластику, прозорого кольору, об`ємом 1,5 літри кожна. Кожна пляшка закрита кришкою синього кольору, цілісність не порушена... з метою проведення відповідної експертизи відібрано 1 пляшку... інші 7 вилучених пляшок ... направлені для зберігання на ТОВ «Базука»...».

Майно, вилучене під час обшуку, є тимчасово вилученим майном (ч. 2 ст. 168 КПК України), до цього часу особі, в якої його вилучено ( ОСОБА_3 ), не повернуто.

Таким чином, з 19:00 год. 21.03.2019 р. вказане майно ОСОБА_3 (8 пляшок) і до цього часу має правовий режим тимчасово вилученого майна.

17.04.2019 р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В. у справі № 522/1936/18, провадження № 1-кс/522/4575/19 було незаконного та безпідставно задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області Свінціцького І.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Бідюком О.В. про арешт майна від 22.03.2019 р.

04.09.2019 р. Одеський апеляційний суд ухвалою скасував вищевказану ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В. у справі № 522/1936/18, провадження № 1-кс/522/4575/19 та постановив нову ухвалу, якою у задоволені Клопотання слідчого про арешт майна від 22.03.2019 р. - відмовив, а також зобов`язав повернути ОСОБА_3 або уповноваженій ним особі, майно, вилучене під час обшуку 21.03.2019 р. в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1 (магазин ФОП ОСОБА_3 ). Ухвала оскарженню не підлягає, а тому набрала законної сили в момент її проголошення.

В порушення вимог ст. 173 ч. 3 КПК України, ст. 382 КК України ухвала Одеського апеляційного суду ані слідчим, ані прокурором не виконані.

Таким чином, клопотання слідчого про арешт майна від 22.03.2019 р. є вирішеним і не може бути предметом жодного іншого судового розгляду, як не можуть бути предметом будь-якого судового розгляду обставини звернення слідчого Свінціцького І.В. з цим клопотанням до Приморського районного суду м. Одеси.

Клопотання прокурора про арешт майна від 05.09.2019 р. є новим клопотанням про арешт майна за кримінальним провадженням № 32018160000000008, однак як і перше клопотання слідчого, це клопотання подано з порушенням встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України процесуального строку - «у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку..., клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено» (ч. 5 ст. 171 КПК України).

На час подання прокурором до Приморського районного суду м. Одеси (09:00 год. 05.09.2019 р.) свого клопотання про арешт майна від 05.09.2019 р. з моменту вилучення майна ОСОБА_9 (19:00 год. 21.03.2019 р.) пройшло 5 місяців, 14 днів, 14 годин, що значно перевищує встановлений законом 48 годинний строк звернення з клопотанням після вилучення майна.

Відповідно до встановленої практики, пропуск слідчим, прокурором встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна розглядалася як безумовна підстава для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

Таким чином, пропуск прокурором встановленого ч. 5 ст. 171 КТІК України процесуального строку звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді є достатньою і самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу (ч. 2 ст. 171 КПК України).

У клопотанні прокурора про арешт майна від 05.09.2019 р. відсутні такі обов`язкові реквізити - як зазначення підстави арешту майна та зазначення конкретних ознак речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, яким відповідає тимчасово вилучене у ОСОБА_3 майно.

Не зазначені також ризики, передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України, що виключає можливість прийняття слідчим суддею будь-якого рішення (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Відсутнє також обгрунтування необхідності арешту такого майна, з огляду на те, що слідчим проведено експертизу, в клопотанні прокурора відсутні будь-які інші відомості, які необхідні слідчому судді для вирішення питання про арешт майна: про правову підставу для арешту майна (п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України); про можливість використання тимчасового вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України); про наявність обгрунтованої підозри (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України); про розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України); про наслідки арешту майна для третіх осіб (п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Відсутність вказаних відомостей позбавляє слідчого суддю можливість постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Клопотання про арешт майна від 22.03.2019 р. було вирішено ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.09.2019 р.; копія Експрес-накладної № 59000409480504, про начебто оформлення 23.03.2019 р. Новою Поштою відправлення, містить в якості адресата приватну особу ОСОБА_10 , яка є суддею Приморського районного суду м. Одеси, тобто адресована не суду, а конкретному судді. Серед додаткової інформації зазначено: «8 клопотань про накладення арешту на майно по КП 32018160000000008», однак не містить жодної інформації щодо клопотання прокурора про арешт майна від 05.09.2019 р. Таким чином, вказана копія не має відношення у цьому судовому провадженні.

Слід зауважити, що дотримання суддями процедури розгляду і вирішення клопотань слідчих і прокурорів про арешт майна були предметом розгляду Вищої ради правосуддя, системний аналіз фактичних обставин справи та норм законодавства при вирішенні слідчими суддями клопотань про арешт майна дозволяли Вищій раді правосуддя встановлювати порушення приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо захисту права власності, статті 41 Конституції України, статей 132, 170-174 КПК України.

Так, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов`язані сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону; перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів; зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб`єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора; враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання (Рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року, № 3309/3дп/15-17 «Про притягнення судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності).

Пропуск прокурором процесуального строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, є не менш очевидним порушенням, що виключає позитивне вирішення вказаного клопотання прокурора.

Прокурором подано клопотання про арешт майна від 05.09.2019 р. з тими ж порушеннями (щодо процесуального строку подання) та недоліками, що і клопотання слідчого від 22.03.2019 р., у задоволенні якого було відмовлено Одеським апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області Сікорського Д.В. про накладення арешту на вилучені 21.03.2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 32018160000000008 від 25.01.2018, вісім пляшок з пластику, прозорого кольору, ємкістю 1.5 л. кожна. Кожна пляшка закрита кришкою синього кольору. У виявлених пляшках міститься прозора рідина з характерним запахом спирту – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

19.09.2019