Ухвала суду № 84385425, 19.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8219/19

Провадження 1-кс/522/16686/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

19 вересня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В.

при секретарі Торчинській О.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області Глівінського С.А. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22018160000000054 від 02.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – НепорадаВ.М.

слідчого – Глівінського С.А.

захисника – Цабека В.А. Веселова А.В., Докукіної С.П.

підозрюваного – ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, за наступних обставин.

Досудовим слідством встановлено, що відповідно до ст. 1 Конституції України передбачено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, територія якої в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно ст.2 цього Закону України охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Відповідно до ч. ч. 2 та 5 ст. 2. Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон та забезпечується шляхом установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», порядок перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення відповідних документів.

Починаючи з 27.04.2014 у м. Луганську створено організацію «ЛНР», одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (зокрема ст. ст. 2, 73), та яка відповідно доЗакону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною організацією, тобто стійким об`єднанням трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. При цьому, згідно із положеннями ст. 1 вказаного Закону організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Крім того, «Зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», затвердженим постановою Верховної Ради України №129-VIII від 27.01.2015; «Заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян»», схваленою постановою Верховної Ради України №145-VIII від 04.02.2015; «Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»», схваленою постановою Верховної Ради України №337-VIII від 21.04.2015, «ЛНР» визнано терористичною організацією.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» та наказу ДФС України № 331 від 27.11.2014 «Про ліквідацію та створення окремих митних постів Донецької та Луганської митниць ДФС» пункт пропуску «Ізварине» Луганської митниці ДФС через бойові дії з боку «ЛНР» було ліквідовано.

Відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей 14.04.2017 № 222-ог), пункту 1.4. - громадяни України за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, а іноземці та особи без громадянства - паспортного документу або документу, що його замінює (відповідно до п.п.1 п. 2 Положення про прикордонний режим, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147), а також внесення даних про таку особу до електронного реєстру, мають право на вільний та безперешкодний перетин лінії зіткнення через БП, КПВВ. Перетин лінії зіткнення поза визначеними НОМЕР_1 чи КПВВ заборонено.

Таким чином, будь-яке переправлення осіб через державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», а також в інших пунктах, що тимчасово не підконтрольні державним органам України, та знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області, є незаконним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 2014 року, невстановлена особа, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з території Російської Федерації на ділянці Державного корону України, що тимчасово не підконтрольна державним органам України в районі тимчасово окупованих територій Луганської області, обрав у якості джерела накопичення засобів існування діяльність з організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за що отримував грошові кошти від осіб, яким необхідно було виїхати на непідконтрольну Україні територію Луганської області через закриті пункти пропуску.

За для реалізації вищевказаного злочинного умислу невстановлена особа залучила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб, розділивши між ними певні функції у здійсненні організованих ним злочинів.

Далі, ОСОБА_1 через створений ним Інтернет-сайти: www. ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , www.minibus.in.ua, www.skyexpress.lg.ua, розмістив повідомлення про надання послуг автоперевезення осіб по території України, в тому числі до Луганської області через Російську Федерацію, не розкриваючи маршрут їх перевезення через закриті та непідконтрольні пункти пропуску Державного кордону України на лінії Державного кордону України (в районі Луганської області) з Російською Федерацією, приймав замовлення фізичних осіб на пасажирські перевезення, бронював для них місця в автобусі, повідомляв їм про марку та державний реєстраційних номер автобусу, визначав для пасажирів маршрут руху автобусу, місце збору пасажирів та місця стоянки, час відправлення, інформував про порядок проходження прикордонного контролю та оформлення відповідних документів, особисто та через інших невстановлених осіб, які супроводжували пасажирів по маршруту руху автобусу.

Так, 10.04.2019, ОСОБА_1 , опрацювавши замовлення пасажирів на перевезення, організувавши транспортний засіб для перевезення, визначив водію автобусу марки «Setra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та пасажирам, які оформили та оплатили послуги, в сумі 1300 гривень (з однієї особи), за перевезення, серед яких були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , (які прямували до м. Луганськ - тимчасово окупована територія) місце посадки, час їх відправлення, а також маршрут руху, а саме: місто Одеса (адміністративна будівля Одеського залізничного вокзалу, на перехресті вул. Одеса-Головна/ Італійський бульвар, стела «Я люблю Одесу» - Миколаїв – Херсон - м. Мелітополь Запорізької область (на автостоянці біля житлового будинку, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Брив-ла-Гайярд, 11, де здійснюється організована пересадка пасажирів до іншого автобусу), який продовжує рух по маршруту Дніпро – Харків – Білгород (Російська Федерація - Росія) – Россошь (Російська Федерація - Росія) - Богучар (Російська Федерація - Росія) - Ізварине (закритий пункт пропуску Державного кордону України) – Краснодон (Луганської область - тимчасова окупована територія) – Луганськ (Луганська область – тимчасово окупована територія), чим спільно з ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами, здійснив організацію незаконного переправлення осіб через Державний кордон України, керував такими діями та сприяв їх вчиненню, шляхом надання пасажирам порад засобами телефонного зв`язку про порядок руху маршруту, порядок інформування прикордонної служби України при перетині державного кордону України з Російською Федерацією, що перевезення здійснюється до Російської Федерації, а не до тимчасово окупованої території Луганської області, через територію Російської Федерації.

В подальшому, ОСОБА_2 , яка супроводжувала пасажирів, діючи спільно з ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами, під час рейсу по вказаному вище маршруту, з метою забезпечення незаконного перетинання (перевезення) осіб, через державний кордон України до тимчасового окупованої території Луганської області через територію Російської Федерації, перебуваючи о 23 годині 30 хвилин 10.04.2019 в пункті пропуску «Гоптівка», Дергачівського району Харківської області (Україна), провели інструктаж з пасажирами рейсу та надавала поради по внесенню ними при заповненні міграційних карток та інформування працівників прикордонної служби України про кінцевий рух маршруту до території Російської Федерації, без зазначення дійсного маршруту руху автобусу до тимчасово окупованої території Луганської області, через територію Російської Федерації в зоні діяльності закритих пунктів пропуску державного кордону України.

Продовжуючи умисні дії направлені на незаконне переправлення осіб через державний кордон України з Російської Федерації через закриті пункти пропуску державного кордону України в районі тимчасово окупованої території Луганської області, ОСОБА_1 , 24.07.2019 за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, керуючись корисливим мотивом, сформував групу громадян України, які прямували з м. Одеса до м. Луганськ, за вищевказаним маршрутом, через непідконтрольний пункт пропуску ДПС України з Російською Федерацією.

Так, приблизно о 05 год. 00 хв. 25.07.2019 в пункті пропуску «Гоптівка», Дергачівського району Харківської області (Україна), ОСОБА_2 , діючи із злочинним умислом із ОСОБА_1 та інших невстановлених досудовим слідством особами, провела інструктаж з пасажирами рейсу, які прямували до м. Луганськ та надала поради по внесенню ними при заповненні міграційних карток та інформування працівників прикордонної служби України про кінцевий рух маршруту до території Російської Федерації, без зазначення дійсного маршруту руху автобусу до тимчасово окупованої території Луганської області, через територію Російської Федерації в зоні діяльності закритих пунктів пропуску державного кордону України. Після проведення вищевказаного інструктажу, злочинні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб, щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України були припинені.

24.07.2019, громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в порядку ст. 208 КПК України, затримано посадовою особою слідчого відділу УСБУ в Одеській області.

25.07.2019 громадянину України ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто у незаконному переправленні (перевезенні) осіб через державний кордон України з території Російської Федерації на ділянці державного корону України, що тимчасово не підконтрольна державним органам України в районі тимчасово окупованих територій Луганської області, в зоні діяльності закритих пунктів пропуску державного кордону України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, керівництвом такими діями, сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, наданням засобів, щодо декількох осіб.

26.07.2019 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси Івановим В.В. Дроздову С.В., обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 528600 гривень. Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів). Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23.09.2019.

У зв`язку із цим, слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді з метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив задовольнити в повному обсязі, вважаючи мету і підстави продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 повністю обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на продовження дії найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу, ще мають місце, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших співучасників злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники в судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки доводи прокурора необґрунтовані, пред`явлена ОСОБА_1 підозра необґрунтована, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені.

Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора та захисника, допитавши підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до дев`яти років з конфіскацією майна, підозрюваний офіційно не працевлаштований, тому є ризики того, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших співучасників злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризики, передбачені ст.177 чинного КПК України, залишилися, про що свідчать дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчі дії проведені не в повному обсязі.

Пред`явлена ОСОБА_1 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та наданими до клопотання доказами, а саме: - відповіддю на доручення з ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області від 27.06.2019, в якій зазначено обставини вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відповіддю на запит з ДПС України від 24.05.2019, в якій зазначено, що 23.06.2014 припинено рух у міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Ізварине», протоколом обшуку від 24.07.2019 проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено записники, зі списками пасажирів, які прямували з м. Одеси до м. Луганськ, через непідконтрольні ДПС України пункти пропуску, протоколом огляду записника вилученого під час проведення 24.07.2019 обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15.05.2019, який повідомив, що 08.04.2019 замовив в ОСОБА_1 квиток на 10.04.2019 сполученням м. Одеса – Луганськ та 10.04.2019 попрямував з м. Одеси до м. Луганськ. Крім цього, під час руху всім пасажирам ОСОБА_2 проводила інструктаж щодо безперешкодного проходження прикордонного контролю в пункті пропуску «Гоптівка», протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 15.05.2019, яка повідомила, що 08.04.2019 замовила в ОСОБА_1 квиток на 10.04.2019 сполученням м. Одеса – Луганськ та 10.04.2019 попрямувала з м. Одеси до м. Луганськ. Крім цього, під час руху всім пасажирам ОСОБА_2 проводила інструктаж щодо безперешкодного проходження прикордонного контролю в пункті пропуску «Гоптівка», протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , яка повідомила, що її син надає послуги по перевезенню пасажирів по Україні, в тому числі і до м. Луганськ, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 14.05.2019, який повідомив, що ОСОБА_1 є одним із організаторів незаконного переправлення осіб через державний кордон України через закритий пункт пропуску «Ізварине». Крім того, до вказаного нелегального каналу причетна ОСОБА_2 , протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 26.07.2019, яка повідомила, що дійсно приймає участь в незаконному переправленні осіб через державний кордон України через закритий пункт пропуску «Ізварине», протоколом огляду Інтернет сайтів www.minibus.in.ua, www.skyexpress.lg.ua, де зазначена інформація щодо руху автобусів до м. Луганськ, через закритий пункт пропуску «Ізварине».

Проте, закінчити розслідування даного провадження у зазначені строки у органу досудового слідства не виявилось за можливе через особливу складність провадження. Для закінчення досудового слідства та прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами, органу досудового слідства необхідний більший термін для виконання необхідних слідчих дій, а саме: отримати висновки почеркознавчої експертизи, провести тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні АТ КБ «ПриватБанк», провести тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні ПрАТ «Київстар», ТОВ «лайфселл» та ПрАТ «ВФ Україна», отримати відповіді на постанови про проведення процесуальних та слідчих дій на інших територіях, отримати протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися УСБУ в Одеській області у кримінальному провадженні, після перегляду та зняття грифу секретності з результатів вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, допитати підозрюваних по обставинам зафіксованим у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, оглянути речі, предмети та документи, які вилучено в ході досудового розслідування, на підставі одержаних слідством даних, повідомити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри, допитати підозрюваних по обставинам нової підозри, виконати вимоги ст. 290 КПК України, виконати вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а саме скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших співучасників злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Станом на теперішній час залишилося здійснити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, після надходження яких є необхідність у проведенні додаткових допитів свідків, підозрюваного, призначенні відповідних судових експертиз, інших слідчих та процесуальних дій, здійснити відкриття матеріалів іншій стороні та скласти обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Зазначені ризики не зменшилися, що, згідно ст.177 та ст.199 КПК України, є підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини є підставами вважати, що до підозрюваного ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків має бути застосований запобіжний захід – тримання під вартою. За указаних обставин підстави для застосування до нього будь-якого іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, відсутні.

Вказані обставини, які викладені в клопотанні слідчого, були також підтверджені в судовому засіданні прокурором, який пояснив, що матеріалами кримінального провадження обґрунтовується підозра вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. По справі проводяться відповідні слідчі дії, направлені на дослідження та отримання додаткових доказів на підтвердження факту вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред`явленої підозрюваному ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ст.177 КПК.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України і необхідність продовження строку відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших спів учасників у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що строк тримання під вартою підозрюваного потрібно продовжити.

З огляду на скарги захисників підозрюваного Дроздова С.В. щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати адміністрацію ДУ «Одеській слідчий ізолятор» забезпечити підозрюваному ОСОБА_1 необхідне медичне обстеження та надання медичної допомоги.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області Глівінського С.А. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 (два) місяці, тобто до 19.11.2019 року в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 19.09.2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати адміністрацію ДУ «Одеській слідчий ізолятор» надати підозрюваному ОСОБА_1 необхідну медичну допомогу з огляду на наявні у підозрюваного ОСОБА_1 хвороби.

Зобов`язати адміністрацію ДУ «Одеській слідчий ізолятор» організувати та забезпечити проходження підозрюваним ОСОБА_1 необхідного медичного обстеження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

19.09.2019