Ухвала суду № 84384391, 10.09.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

10 вересня 2019 року Справа № 915/1716/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Ковальжи А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, пр. Ушакова, 63, м. Херсон, 73003 (код ЄДРПОУ 14305909)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Богуславського Олександра Юрійовича, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення грошових коштів в сумі 122 557, 76 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Богуславського Олександра Юрійовича заборгованість, яка виникла за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/27782/379943 від 23.11.2017 року у сумі: 122 557, 76 грн., яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 112 000,00 грн.; заборгованості за не дозволеним овердрафтом у розмірі 10 557, 76 грн.

Підставою позову є вимога про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/27782/379943 від 23.11.2017 року. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо невиконання відповідачем умов кредитного договору, а саме зобов`язань щодо здійснення щомісячного погашення кредитної заборгованості, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у спірній сумі. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 16, 509, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 1054 ЦК України та умовами договору.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.08.2019 року. Викликано представників сторін у судове засідання. Явку учасників справи визнано обов`язковою.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 10.09.2019 року. Викликано представників сторін у судове засідання. Явку учасників справи визнано обов`язковою.

Сторони явку повноважних представників в жодне судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (арк. 36-37, 41-42).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 23.08.2019 року по справі № 910/13094/17).

Заявлена позивачем до стягнення заборгованість в розмірі 122 557, 76 грн. складається з: 112 000, 00 грн. – заборгованість за дозволеним овердрафтом; 10 557, 76 грн. – заборгованість за не дозволеним овердрафтом.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/27782/379943 від 23.11.2017 року, виписку по рахунку № НОМЕР_2 та розрахунок заборгованості по рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок заборгованості, судом встановлено, що до загального залишку несплаченої заборгованості в розмірі заявленої ддо стягнення суми 122 557, 76 грн., позивачем також включено страховий платіж, відсотки за дозволеним овердрафтом та штраф/пеня за несвоєчасне погашення. Натомість, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути лише заборгованість за дозволеним овердрафтом та не дозволеним овердрафтом.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до рішення кредитора сума пені не зазначається та не стягується в рамках даного спору.

Розрахунку страхових платежів, відсотків за дозволеним овердрафтом, штрафу та пені суду не подано, що унеможливлює перевірку як періодів нарахувань, так і застосовуваних ставок.

З поданого позивачем розрахунку неможливо перевірити правильність нарахованої позивачем заборгованості, строків проведення кредитних платежів, періодів прострочення позичальником платежів для погашення заборгованості, а розгляд судом спору та перевірка відповідних позовних вимог і нарахувань входить безпосередньо до предмету спору у даній справі. Рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

Ухвалами суду від 17.07.2019 року та 19.08.2019 року визнано явку сторін обов`язковою та викликано представників в судове засідання. Вимог суду позивачем Банком не виконано, явку представника не забезпечено, причин поважності та доказів на їх підтвердження не подано.

Враховуючи, неявку представника позивача в два судові засідання без поважних причин (без повідомлення причин), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ст. 177, 182 ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов`язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов`язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов`язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Судом враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до господарського суду із аналогічним позовом після усунення недоліків. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. В спірному випадку обставини справи та неявка представника позивача свідчать про неможливість розгляду справи за поданими самим позивачем документами. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.

Слід зазначити, що на відміну від пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року по справі № 916/3616/15, в якій Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 08.10.2018 зі справи № 910/16157/14, від 18.03.2019 зі справи № 910/1615/16, від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18, про те, що обов`язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи).

В спірному випадку підставою для залишення позову без розгляду є повторна неявка представника позивача та неможливість вирішення спору. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до Фізичної особи-підприємця Богуславського Олександра Юрійовича про стягнення коштів в 122 557, 76 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 254-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України

Повний текст ухвали складено та підписано 16.09.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш