Рішення № 84383580, 06.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.2019 Справа № 905/1210/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб - керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області.

Відповідач - Приватне підприємство "Вест Клайф".

Про стягнення заборгованості у розмірі 47335,62 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Вест Клайф" про стягнення заборгованості у розмірі 47335,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів щодо своєчасної оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

07.08.2019 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з посиланням на те, що у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість за договором №13 від 09.01.2018. Крім того, на думку відповідача, прокурор не обґрунтував підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

02.09.2019 від Виконавчого комітету Маріупольської міської ради подано відповідь на відзив ПП «Вест Клайф».

06.09.2019 прокурором подано відповідь на відзив, у якому наведені підстави щодо його представництва у розглядуваній справі.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

09.01.2018 між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (далі - Виконком) та Приватним підприємством «Вест Клайф» (далі - Розповсюджувач) укладено договір №13 (далі - договір), відповідно до п.1.1 умов якого, на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20.10.2017 №228 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Вест Клайф» щодо переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя», виконком надає розповсюджувачу тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а розповсюджувач приймає вказані місця, використовую їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору (а.с.24-30).

Згідно з п.1.2 договору, місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені в додатку 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору, а саме:

пр.Будівельників,147а (район крамниці «АТБ»);

пр.Будівельників, 138 (район зупинки до міста);

пр.Будівельників,138 (навпроти Академія поліції);

пр.Будівельників (район будинку 147/234);

пр.Будівельників, 154;

пр.Будівельників,158;

пр.Будівельників, 161;

пр.Будівельників,163;

пр.Будівельників, 162;

пр.Будівельників, 177;

пр.Будівельників 175 (район зупинки «вул.Пилипа Орлика») (а.с.30).

Згідно з п.1.6 договору, місця розташування рекламних засобів вважаються переданими Виконкомом і прийнятими Розповсюджувачем з моменту укладання цього договору.

Відповідно до п.3.2 договору, розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу, наданими в користування розповсюджувачу становить 5286,93 грн (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 93 коп.) в місяць.

Згідно з п.3.4. договору, загальна сума договору за період з 12.05.2017 до 19.02.2019 після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 114366,78 (сто чотирнадцять тисяч триста шістдесят шість гривень 78 коп.)

Відповідно до п.3.5 договору, плата за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем згідно додатку 4, який є невід`ємною частиною цього договору: перший платіж – протягом п`яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі – авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю, в який здійснюється оплата.

Зобов`язання розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м.Маріуполя (п.3.6.).

У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами місцях, наданий йому в користування на підстав цього договору, цей договір діє протягом строку на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років (п.5.3 договору).

Відповідач неналежним чином виконував укладений договір щодо здійснення оплати, у зв`язку з чим позивач направив відповідачу претензію б/н від 14.01.2019 про сплату заборгованості (а.с.32).

Відповідь на зазначену претензію до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3 ст.631 ЦК України).

Отже, на підставі викладеного вище, з урахуванням п.п. 1.2, 3.4 та додатку 1 до договору від 09.01.2019 №13, який підписаний та скріплений печаткою відповідача, суд вважає доведеним факт виникнення зобов`язання відповідача з оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за період з 12.05.2017 по 10.12.2017. Будь-яких зауважень під час укладання договору, щодо дати з якої починається нарахування плати за договором, відповідач не заявляв.

Крім того, відповідачем не спростовано отримання у власність від фізично особи-підприємця Шарого Олексія Миколайовича 13 спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на підставі договору купівлі-продажу №12/05 від 12.05.2017, тобто з дати початку нарахування позивачем заборгованості.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо безпідставності нарахування заборгованості за період з 12.05.2017 по 10.12.2017.

Також, судом прийнято до уваги, що підставою для укладання договору позивача з відповідачем було рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20.10.2017 №228 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Вест Клайф» щодо переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Маріуполя».

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про правомірність вимоги про стягнення оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за період з 12.05.2017 по 10.12.2017 в сумі 42295,44грн.

Під час розгляду справи відповідачем подано квитанцію №250510017 від 05.08.2019 про сплату заборгованості за тимчасове користування місцями розміщення конструкцій згідно з договором №13 від 09.01.2018 на суму 5040,18 грн (а.с.57).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі № 905/1210/19 було відкрито 07.07.2019.

Враховуючи, що відповідачем було сплачено частково заборгованість у розмірі 5040,18грн (за період з 10.01.2018 по 10.02.2019) після відкриття провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

Факт сплати відповідачем заборгованості у розмірі 5040,18 грн позивачем не спростовано.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради в цій справі суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

При зверненні з позовом, в обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що несплата до місцевого бюджету плати за тимчасове використання місцями розташування рекламних засобів позбавляє територіальну громаду одержувати надходження до відповідного бюджету в тому обсязі, який дозволяє забезпечити функціонування і життєдіяльність відповідної територіальної громади та держави в цілому, порушує порядок надходження коштів до місцевого бюджету, що в свою чергу загрожує розвитку інфраструктури міста.

Маріупольською місцевою прокуратурою №2 до Маріупольської міської ради було направлено лист №01-45-1811вих-19 від 24.04.2019, в якому Маріупольській міській раді пропонувалось надати відповідь щодо вжитих заходів, спрямованих на стягнення заборгованості, а також щодо причин невжиття Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради заходів, спрямованих на припинення дії договору, що передбачено п.7.2.2. договору (а.с.35).

У відповідь на вказаний вище лист Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради було повідомлено про те, що 14.01.2019 на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою ліквідувати заборгованість із внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, яка, станом на дату відповіді, не погашена. Виконавчий комітет до суду з позовом не звертався. (а.с.34).

15.05.2019 Маріупольською місцевою прокуратурою №2 вдруге було направлено лист №01-45-2052вих-19 до Маріупольської міської ради, відповідно до якого Маріупольській міській раді пропонувалось повідомити про причини невжиття Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради заходів, спрямованих на припинення дії договору, що передбачено п.7.2.2. договору, а також повідомити про подальші наміри щодо звернення до суду з позовом до Приватного Підприємства «Вест Клайф», або вказати причини, які перешкоджають звернутися з позовом до суду (а.с.36).

22.05.2019 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради було направлено лист №31-13735-03, в якому зазначається, що заходи, передбачені п.7.2.2. договору не вживались, у зв`язку з невеликою сумою заборгованості. Також, відповідно до листа, виконавчий комітет Маріупольської міської ради з відповідним позовом до суду не звертався, оскільки відсутні кошти на сплату судового збору, у зв`язку з чим просив Маріупольську місцеву прокуратуру №2 звернутись з позовом до Приватного підприємства «Вест Клайф» (а.с.37).

Виходячи з зазначених вище відповідей та дій, направлених на захист інтересів територіальної громади, які були вчинені позивачем, суд дійшов висновку, що позивач неналежним чином здійснює такий захист.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати порушує економічні інтереси відповідної територіальної громади. Захист цих інтересів покладений саме на Виконавчий комітет Маріупольської міської ради.

Договором (п.7.2.2.) передбачене право позивача розірвати укладений договір, якщо відповідач несвоєчасно або не в повному обсязі вносить оплату за користування місяцями розташування рекламних засобів. Виникнення такого права не пов`язане з розміром заборгованості. Крім того, суд не погоджується з твердженням позивача, що розмір заборгованості є невеликим, оскільки становить майже 37% загальної суми договору.

Отже, підстави для представництва прокурором інтересів територіальної громади підтверджені.

В той же час, суд зазначає, що відсутність грошових коштів для здійснення оплати судового збору за подання позову до суду, не може бути підставою для здійснення прокурором представництва інтересів відповідного суб`єкта.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення прокурора до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади не створює додаткових процесуальних привілеїв позивачу, порівняно з іншими учасниками судового процесу. Відсутні будь-які особливі процесуальні права чи обов`язки і у прокурора, як учасника судового процесу. Прокурор не звільнений від сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання до суду позовної заяви.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади та направлено на їх захист.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, п.2 ч.1 ст.231, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Вест Клайф» (87501, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Миру,91, кв.101, ідентифікаційний код юридичної особи – 34908936) на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87501, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Миру,70, ідентифікаційний код юридичної особи – 23599040) заборгованість у розмірі 42295 (сорок дві тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн 44 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Вест Клайф» (87501, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Миру,91, кв.101, ідентифікаційний код юридичної особи – 34908936) на користь прокуратури Донецької області (87501, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Закрити провадження у справі №905/1210/19 в частині стягнення заборгованості з Приватного підприємства «Вест Клайф» (ідентифікаційний код юридичної особи - 34908936) у розмірі 5040, 18 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2019.

Суддя О.В. Говорун