Вирок № 84381532, 19.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33549/18

Провадження №1-кп/761/1167/2019

В И Р О К

іменем України

19 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.,

за участю:

секретарів судових засідань Кріт І.М., Мінаєвої М.О., Коломієць Д.П., Толкача, О.О., Лялюцької В.О., Ковальчука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100100006941, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2011 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

2) вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, звільненого 16.02.2017 року умовно-достроково на строк 11 місяців 7 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю прокурорів Рослика А.А., Дєєва О.В.,

потерпілого ОСОБА_2

захисника Житнікової Ю.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

свідків ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Відповідно до висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, він у невстановленому слідством місці, вступив в злочинну змову з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, направлену на вчинення нападів, з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу. Для досягнення вказаної мети, ОСОБА_1 спільно з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, розробили злочинний план, відповідно до якого ОСОБА_1 мав підійти ззаду до вибраної ним особи, після чого, охоплюючи її рукою за шию, проводив удушення, а в цей час невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, повинні були заволодіти майном, яке знаходилось при особі.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), діючи по заздалегідь розробленому плану та відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_1 разом із невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, 23.06.2018 року близько 01 год. 40 хв., перебуваючи біля під`їзду житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , побачили раніше невідомого їм ОСОБА_2 , який проходив повз них до місця свого мешкання, біля вказаного під`їзду. У цей час, ОСОБА_1 , діючи в злочинній змові з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, відповідно до заздалегідь розробленого плану та згідно розподілених ролей, підійшов ззаду до ОСОБА_2 та охопивши його шию правою рукою, почав проводити удушення, в результаті якого останній почав задихатися та втрачати свідомість, внаслідок чого не зміг чинити опір та впав на землю. В цей момент, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_2 , діючи відповідно до розподілених ролей, невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дістала з лівої кишені штанів останнього, мобільний телефон марки «iPphone 8», вартістю 18152 (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 62 копійки та з правої кишені дістала гаманець, який для потерпілого матеріальної цінності не становить, у якому знаходились грошові кошти у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень. В цей час інша невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вихопила у ОСОБА_2 сумку, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, у якій знаходився ноутбук марки «Apple Macbook», вартістю 26391 (двадцять шість тисяч триста дев`яносто одна) гривня 52 копійки, та з лівої руки зняла його наручний годинник марки «Apple Watch», вартістю 10360 (десять тисяч триста шістдесят) гривень 52 копійки.

Після чого, ОСОБА_1 разом з невстановленими слідством особами матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

А всього, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, заволоділи майном ОСОБА_2 на загальну суму 57404 (п`ятдесят сім тисяч чотириста чотири) гривні 66 копійок, завдавши останньому майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 стороною обвинувачення обвинувачується у нападі, з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, не визнав, категорично заперечив свою причетність до вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що не пам`ятає, де перебував 23.06.2018 року, приблизно о 01 год. 40 хв., але скоріш за все, вдома. Вказав, що він був затриманий 01.08.2018 року Солом`янським управлінням поліції за підозрою у вчиненні злочину. До Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві приїхали оперативні працівники з Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві та сфотографували його. Після чого, працівники Шевченківського УП поліції його затримали, хоча ніякого протоколу про затримання не оформлялося, доставили його до Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві, де повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, яке він не вчиняв, та доставили до суду, де 02.08.2018 року до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказав, що зі свідком ОСОБА_7 він не знайомий та вперше його бачив на відеозаписі слідчого експерименту, переглянутому в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:

- показання потерпілого ОСОБА_2 , згідно з якими, він у ніч з 22.06.2018 року на 23.06.2018 року, приблизно о 00 год. 30 хв., повертався із дня народження колеги на таксі додому. На дні народженні вжив 2-3 пляшки пива перебував у легкому ступені алкогольного сп`яніння. Вийшов біля арки до двору, який веде до будинку АДРЕСА_3 , в якому він проживає. Коли він зайшов до арки, то відчув напад ззаду та відчув праву руку нападаючого, який почав його душити, і в цей час як почали відбирати з його руки сумку, в якій він ніс ноутбук. Потім він втратив свідомість та, прийшовши до тями секунди через дві, побачив, як нападники тікали через двір з його речами. Далі він вибіг на вулицю Саксаганського, де були перехожі та попросив їх викликати поліцію, і коли вже приїхала поліція, то він писав заяву. Нападаючих було троє. Один душив і двоє забирали речі. Двір, де стався напад освітлюється ліхтарями, що розташовані на будинках. Нападаючі були одягнуті в темних штанях та якихось футболках, більш детально він не запам`ятав. На запитання прокурора дослівно « - Ви сказали, те, що Ви впізнали обвинуваченого, те що він саме вчиняв удушення, та він підійшов до Вас ззаду, як саме Ви це побачили?». Потерпілий вказав, що впізнає обвинуваченого, оскільки тоді, як він прийшов до тями, то побачив, як троє чоловіків, тікали з його речами, а ОСОБА_1 обернувся на крик дівчини - свідка, яка зайшла у двір. Він, коли прийшов до тями знаходився біля арки, що ближче до будинку 131 , а нападники втекли через арку, що ближче до будинку 137. Вказав, що душив його саме ОСОБА_1 , оскільки в момент удушення він дуже сильно вигнув спину назад і побачив його обличчя знизу. Також, він роздивився ще одного із нападників, який мав кавказьку зовнішність. Впізнав ОСОБА_1 по характерним прикметам: губам, вухам та носу. В першочергових своїх показаннях не вказував на особливі прикмети обвинуваченого, оскільки слідство пізніше показало йому фотографію обвинуваченого, на якій він його впізнав, та на фотографії чітко видно ті прикмети обвинуваченого, які він назвав. В ході допиту, слідчий вказав, що затримали ОСОБА_1 за вчинення іншого злочину та показав йому фотографію, на якій він впізнав його як особу, що здійснила на нього напад. Йому також показували фотознімки й інших осіб. Впізнання відбувалося по фотознімкам, хоча як вказав слідчий, ОСОБА_1 на той час вже був затриманий;

- показаннями свідка ОСОБА_3 , згідно з якими, в неї 21.06.2018 року за місцем роботи на Русанівській набережній, 10, було викрадено мобільний телефон «Iphone 7». Приблизно через один місяць після крадіжки телефону, їй зателефонували з Шевченківського управління поліції та запросили на допит. В ході допиту, вона дізналася про те, що нібито її телефон було вилучено у особи, яка причетна до здійснення розбійного нападу, який було вчинено приблизно через 3 дні, як сталася крадіжка її телефону. Також їй повідомили, що після вчинення нападу нібито її картка була активована та було ввімкнено її телефон в районі Караваєвих дач. Також їй повідомили, що її телефон було вилучено у особи причетної до вчинення нападу;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , згідно з якими, в судовому засіданні вона заявила, що впізнає обвинуваченого як особу, що здійснила пограбування хлопця, свідком якого вона була. Так, більше 8-ми місяців назад вона разом зі своїм хлопцем та його товаришем повертались до місця їх проживання по АДРЕСА_3 . Під`їхавши на таксі по вул. Жилянській, вони зайшли в арку, через яку мали пройти до будинку, в якому проживали по АДРЕСА_3 . Вийшло так, що вона вирвалась вперед, а її хлопець з товаришем відстали позаду, при виході із арки вона на відстані, близько 15 метрів, у дворі будинків побачила чотирьох осіб і зрозуміла, що троє з них нападники, один з яких душив потерпілого, а інші грабували його. Вона викрикнула, щоб покликати своїх друзів на допомогу, тим самим злякала нападників, які втекли через сусідню арку. В цю мить, вона побачила, як потерпілий впав, втративши свідомість. Її друзі почали бігти до неї на її крик. Вона підбігла до потерпілого, який знаходився без свідомості, та коли прийшов до тями навіть не розумів, що відбувається, після чого, повідомив про викрадення речей. Серед нападників був обвинувачений, який стояв обличчям до потерпілого та душив його руками за горло, ще один з нападників забирав ноутбук, а інший нібито відволікав потерпілого. Вона запам`ятала обвинуваченого, але всі нападники були до неї напів обернуті, вони були схожі між собою з короткими зачісками, одягнуті у непримітний спортивного типу одяг. Її через декілька місяців запрошували на впізнання по фотознімкам і в той же день проводили слідчу дію слідчий експеримент. Вказала, що освітлення у дворі будинків достатньо темне, але світло є. Під час слідчого експерименту освітлення було як зазвичай. На уточнюючі запитання щодо неузгодженості показань свідка із показаннями потерпілого, який стверджував, що нападник підійшов до нього ззаду та почав душити, рукою обхопивши його за шию, та після перегляду відеозапису слідчого експерименту за участі свідка, остання засумнівалася і вказала на те, що можливо потерпілий знаходився до обвинувачених спиною, а всі нападаючі були позаду нього, у момент нападу, а їй здалося, що потерпілий був до нападників обличчям. Вказала, що під час слідчого експерименту краще пам`ятала події, які мали місце 23.06.2018 року. Також зазначила, що на 100 відсотків не може стверджувати, що нападником, який душив потерпілого, був саме ОСОБА_1 , але їй здається, що це був саме він;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.08.2018 року, згідно з якими, 02.08.2018 року в присутності понятих свідок ОСОБА_4 серед осіб зображених на фотознімках заявила, що впізнає особу, яка зображена на фотознімку під номер 3, як невідомого чоловіка, який здійснив напад на потерпілого 23.06.2018 року, близько 01 год. 40 хв., за адресою: м. Київ, вул АДРЕСА_3 , разом із іншими невідомими особами, та в ході нападу стояв позаду потерпілого і, охопивши його шию рукою, проводив удушення. Вказала, що впізнала його за характерними рисами обличчя, худощавою тілобудовою, короткою стрижкою, великими губами та вухами, також іншими ознаками зовнішності у їх сукупності;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.08.2018 року, згідно з якими, 01.08.2018 року в присутності понятих свідок ОСОБА_7 серед осіб зображених на фотознімках заявив, що впізнає особу, яка зображена на фотознімку під номер 3, впізнає особу, як одну із невідомих осіб, які 23.06.2018 року, близько 01 год. 00 хв., вибігли з арки за адресою: АДРЕСА_3 , та через декілька годин попросила його продати наручні часи марки «Apple Watch», мобільний телефон марки «iPhone 8» та ноутбук марки «Aplle Macbook». Вказав, що особу впізнає за віком, якому на вигляд 20-25 років, середнього зросту, худощавої тілобудови, короткою стрижкою, великими губами та іншими зовнішніми ознаками у їх сукупності;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2018 року, згідно з якими, 01.08.2018 року в присутності понятих потерпілий ОСОБА_2 серед осіб зображених на фотознімках заявив, що впізнає особу, яка зображена на фотознімку під номер 3, як ту, яка 23.06.2018 року, близько 01 год. 40 хв., за адресою: АДРЕСА_3 , підійшла до нього ззаду та рукою, охопивши за шию, почала душити, в той час як інші особи почали відкрито викрадати його майно. Вказав, що особу впізнає за характерними рисами обличчя, короткою стрижкою, великими вухами, іншими зовнішніми ознаками у їх сукупності;

- даними висновку судово-товарознавчої експертизи № 317 від 18.07.2018 року, згідно із якими: ринкова вартість мобільного телефону марки «iPhone 8 Space Gray 64 GB» без зарядного пристрою, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 23.06.2018 року, з урахуванням зносу складає 18152, 62 грн.; ринкова вартість ноутбуку марки «Apple Macbook Air 13», без зарядного пристрою, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 23.06.2018 року, з урахуванням зносу складає 26391,52 грн.; ринкова вартість, наручного годинника марки «Apple Watch Series 3 42 mm Space gray» станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 23.06.2018 року, з урахуванням зносу складає 10360,52 грн.;

- даними протоколу огляду місця події від 23.06.2018 року, з фототаблицею до нього, за участі потерпілого ОСОБА_2 , згідно з якими, об`єктом огляду являється ділянка місцевості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . На даній ділянці місцевості знаходиться внутрішній двір житлового будинку, через який проводиться вхід до житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 . При огляді зазначеного двору встановлено, що у ньому відсутні камери відео спостереження та також погане освітлення міською електромережею. У даному дворі відсутні припарковані автомобілі, у яких встановлено відео реєстратори. У ході огляду місця події ОСОБА_2 наглядно показав, де до нього підійшла невстановлена особа та почала його душити. У ході проведення огляду місця події нічого не виявлено та не вилучалося;

- даними висновку експерта № 1341/е від 16.08.2018 року, проведеної судово-медичної експертизи на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2018 року, згідно з якими, для проведення експертизи наданий Висновок експертного дослідження № 784 від 03.07.2018 року відносно ОСОБА_2 , згідно з яким, при проведенні судово-медичної експертизи у гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шкірних покривах та видимих слизових оболонках будь-яких тілесних ушкоджень на момент огляду не виявлено;

- даними висновку експерта № 784 від 03.07.2018 року, який проведено на підставі «Направлення» слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9, при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шкірних покровах та видимих слизових оболонках будь-яких тілесних ушкоджень на момент огляду не виявлено;

- даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12018100100006941 від 23.06.2018 року, за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 187 КК України внесено відомості за наступною фабулою: 23.06.2018 року, близько 01 год. 40 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 131, група невстановлених осіб, здійснила напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та заволоділа мобільним телефоном марки «iPhone 8» ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 20000 грн., ноутбуком марки «iPhone Macbook», вартістю 26000 грн., наручним годинником марки «iPhone Watgh», вартісю 12000 грн. та чоловічим гаманцем, у якому знаходились грошові кошти у сумі 2500 грн., які належать ОСОБА_2 , чим спричинили останньому майнової шкоди на загальну суму 60500 грн.;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 23.06.2018 року, згідно з якими, ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність заявив, що 23.06.2018 року, близько 01 год. 40 хв., знаходячись за адресою: м . Київ, вул . Саксаганського, 131, невстановлена особа, відкрито викрала мобільний телефон марки «iPhone 8», ноутбук марки «iPhone Macbook», наручний годинник марки «iPhone Watgh» та гаманець з грошовими коштами у сумі 2500 грн., чим завдано матеріальну шкоду 60 500 грн. При цьому, застосовувалось насильство у вигляді удушення;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 02.08.2018 року, за участю свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із застосуванням відеокамери «Canon», згідно з якими, з 13 год. 40 хв. по 13 год. 15 хв. 02.08.2018 року, останній показав місце, де він бачив невстановлених осіб, своїх наглядно знайомих, також у подальшому пояснив, як саме і куди саме зазначені невстановлені особи побігли, а також показав звідки вони вибігали;

- даними переглянутого у судовому засіданні відеозапису, що міститься на диску «ARITA CD-R 52Х 700МВ VIDEO 80 min», на якому зафіксовано перебіг слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 ;

- даними протоколу огляду предмету від 08.08.2018 року, згідно із якими слідчий здійснив огляд диску (компак-диск СD-R Verbatim) із копією відеозапису фіксації проведення слідчого експерименту за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 131, за участю свідка ОСОБА_7 ;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 02.08.2018 року, із застосуванням відеокамери «Canon», згідно з якими, у ході проведення слідчого експерименту з 23 год. 20 хв. по 23 год. 40 хв. 02.08.2018 року, свідок ОСОБА_4 показала на якому саме місці знаходився потерпілий, де саме знаходились невідомі особи, які на нього напали, а також хто і що саме робив під час нападу, крім того, показала у якому напрямку побігли невстановлені особи, яких вона бачила;

- даними переглянутого у судовому засіданні відеозапису, що міститься на диску «ARITA CD-R 52Х 700МВ VIDEO 80 min» на якому зафіксовано перебіг слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 ;

- даними протоколу огляду предмету від 08.08.2018 року, згідно з якими, слідчий здійснив огляд диску (компак-диск СD-R Verbatim) із копією відеозапису фіксації проведення слідчого експерименту за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 131, за участю свідка ОСОБА_4 ;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.08.2018 року, із застосуванням фотоапарату «Nikon», згідно з якими, у ході проведення слідчого експерименту з 09 год. 50 хв. по 09 год. 59 хв. 03.08.2018 року, потерпілий ОСОБА_2 показав місце, де він знаходився під час вчинення кримінального правопорушення, показав як саме до нього підійшла невстановлена особа та почала душити, також показав, як саме його душили та що в цей час робили інші невстановлені особи. В подальшому ОСОБА_2 показав напрямок, у якому невстановлені особи почали бігти після вчинення зазначеного кримінального правопорушення;

- даними переглянутого у судовому засіданні відеозапису, що міститься на диску «ARITA CD-R 52Х 700МВ VIDEO 80 min», на якому зафіксовано перебіг слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_2 ;

- даними протоколу огляду предмету від 08.08.2018 року, згідно з якими, слідчий здійснив огляд диску (компак-диск СD-R Verbatim) із копією відеозапису фіксації проведення слідчого експерименту за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 131, за участю потерпілого ОСОБА_2 .

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Суд, безпосередньо дослідивши зібрані під час досудового розслідування докази сторони обвинувачення у їх сукупності, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 .

Так, суд визнає, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 про його непричетність до вчинення інкримінованого йому злочину, не спростовані, дослідженими в ході судового розгляду жодними вагомими, переконливими, допустимими та належними доказами, наданими стороною обвинувачення.

Суд критично оцінює та не бере до уваги наступні докази, надані стороною обвинувачення, а саме: дані показань в ході судового розгляду потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , дані отримані в ході слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_7 , дані відеозаписів слідчих експериментів, дані протоколів пред`явлення особи по фотознімкам для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , в частині того, що потерпілий ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 впізнали обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила розбійний напад на потерпілого 23.06.2018 року, приблизно о 01 год. 40 хв., по вул. Саксаганського 131 в м. Києві, виходячи з наступного.

Так, як убачається з показань потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 останні вказували, що пограбування сталося 23.06.2018 року, приблизно о 01 год. 40 хв., у дворах за адресою АДРЕСА_3 , один з нападників, що підійшов ззаду провів удушення потерпілого, внаслідок чого останній втратив свідомість, а інші нападники в цей час заволоділи речами потерпілого та втекли, почувши крик свідка ОСОБА_4

Потерпілий стверджував, що добре роздивився ОСОБА_1 , в момент, коли останній його душив та він запрокинув голову назад, а також, коли ОСОБА_1 тікаючи, обернувся.

Разом із тим, як убачається з таких об`єктивних даних, як протокол огляду місця події від 23.06.2019 року та відеозапису слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 , на місці події, де на потерпілого було здійснено напад, досить темно, там відсутнє вуличне освітлення.

Зокрема, під час слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 з переглянутого в судовому засіданні відеозапису убачається, що фактично на відстані декількох метрів з місця здійснення відеозапису, не видно навіть силуетів присутніх на слідчій дії понятих, не те, щоб їх обличчя. У напрямку, якому побігли нападники, взагалі відсутнє будь-яке освітлення.

Дані вказаного відеозапису, спростовують твердження як потерпілого так і свідка ОСОБА_4 , яка перебувала від місця події на відстані 10-15 метрів, що вони могли роздивитися обличчя одного з нападників та в подальшому безпомилково упізнати цього нападника у ОСОБА_1 .

При цьому, свідок ОСОБА_4 стверджувала про те, що у момент як вона підбігла до потерпілого, той втрачав свідомість, що підтвердив у судовому засіданні сам потерпілий, та останній був дезорієнтованим. Крім того, вона вказала, що її товариші не змогли наздогнати нападників і ті втекли. Що свідчить про те, що нападники зникли досить швидко з місяця події.

А тому, зважаючи на стан, в якому перебував потерпілий ОСОБА_2 в момент нападу, на відсутність освітлення на місці події, те, що нападники напали на потерпілого ззаду, на переконання суду потерпілий ОСОБА_2 об`єктивно не мав можливості роздивитися будь-кого з нападників при таких обставинах.

Також, не могла об`єктивно роздивитися нападників і свідок ОСОБА_4 , яка перебувала на значній відстані, при тому, що на місці події відсутнє достатнє освітлення. Більше того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 не могла точно вказати, яким чином по відношенню до потерпілого перебував нападник, обличчям до потерпілого чи позаду останнього, а тому, непереконливими є показання цього свідка, що вона розгледіла обличчя обвинуваченого та в подальшому впізнала його, як нападника.

Крім того, з протоколів пред`явлення для впізнання особи за фотознімками вбачається, що у свідка ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_2 , слідчий у порушення вимог ч. 1 ст. 228 КПК України не з`ясував, чи можуть вони впізнати особу, не опитав їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а в разі якщо особа заявляє, що не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі має бути зазначено, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу.

При цьому, у протоколах згаданої слідчої дії слідчим зазначено загальні фрази про те, що свідок ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_2 можуть впізнати особу, яка душила потерпілого за сукупністю зовнішніх ознак.

Також, черговість фотознімків, ознаки, за якими свідок ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_2 впізнали обвинуваченого ОСОБА_1 у обох протоколах викладені ідентично.

Так, свідок ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_2 впізнали ОСОБА_1 , зокрема, за великими губами та вухами.

Разом з тим, дані фотознімків інших осіб, які разом із фотознімком ОСОБА_1 були пред`явлені свідку ОСОБА_4 та потерпілому ОСОБА_2 свідчать про те, що в зазначених осіб також великі губи та вуха.

Відповідно, за результатами проведення слідчої дії пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_2 , не було здобуто даних на підтвердження причетності ОСОБА_1 до протиправних дій стосовно потерпілого.

Отже, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при проведенні слідчої дії пред`явлення особи для впізнання, слідчим не було дотримано вимоги ст. 228 КПК України, у зв`язку з чим при проведенні впізнання особи за фотознімками, було допущено такі порушення, які виключають можливість визнання даних, що містяться у протоколах такої слідчої дії, допустимими доказами.

Що ж стосується показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_2 про те, що обвинувачений ОСОБА_1 є тією особою, що вчинила напад на потерпілого ОСОБА_2 , то вони не можуть бути покладені судом в основу доказів винуватості обвинуваченого, так як потерпілий та свідок на стадії досудового розслідування бачили фотознімки з обвинуваченим, а відповідно до положень ч. 6 ст. 228 КПК України проведення впізнання за фотознімками виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.

Крім того, як стверджував потерпілий, йому повідомили про те, що один з нападників затриманий та запросили на впізнання. Так само, потерпілий вказував, що він після нападу не повідомляв співробітникам поліції дані про зовнішній вигляд нападників та їх прикмети, а коли йому слідчий показав фотознімок ОСОБА_1 , то він упізнав у ньому одного з нападників.

Із показань обвинуваченого ОСОБА_1 слідує, що він 01.08.2018 року був затриманий співробітниками Солом`янського управління поліції, де його сфотографували співробітники Шевченківського управління поліції, після чого, він був доставлений до Шевченківського УП ГУ в м. Києві та йому повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, в межах даного кримінального провадження він не затримувався, а був доставлений до суду та був взятий під варту в залі суду при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 03.08.2018 року.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_1 не був затриманий по гарячим слідам, у нього не було вилучено предметів та/або речей, які б могли свідчити про його причетність до скоєння нападу на потерпілого ОСОБА_8 23.06.2019 року.

Слід звернути увагу, що не спростованими у судовому засіданні залишилися показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він був сфотографований співробітниками поліції Шевченківського УП ще до того, як був доставлений в це управління, що не виключає використання органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні фотокартки із зображенням обвинуваченого ОСОБА_1 поза межами проведення процесуальних та слідчих дій.

Показання свідка ОСОБА_3 є неналежним доказом у даному кримінальному провадженні відповідно до ст. 85 КПК України.

Також, в силу положень ст. 23 КПК України, суд не бере до уваги дані, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2018 року за участю свідка ОСОБА_7 , дані, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 02.08.2018 року та відеозаписі цієї слідчої дії за участю свідка ОСОБА_7 , оскільки стороною обвинувачення не було забезпечено явки цього свідка в судове засідання та відповідно суд не дослідив його показання безпосередньо, що позбавляє суд можливості оцінити показання свідка під час проведення з ним слідчих дій.

Що ж стосується даних, переглянутих в судовому засіданні дисків з відеозаписами слідчої дії слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_4 , то слід звернути увагу на наступне.

Так, у судовому засіданні були переглянуті відеозаписи згаданої слідчої дії на дисках «ARITA CD-R 52Х 700МВ VIDEO 80 min».

При цьому, зі змісту протоколів слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_4 , вбачається що така слідча дія фіксувалася відповідно на фотоапарат «Nikon» та відеокамеру «Canon».

У той же час, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, хто та коли здійснив записи зазначеної слідчої дії на оглянуті в судовому засіданні диски.

Більше того, з досліджених судом протоколів огляду предмету, зміст яких розкрито вище слідує, що слідчий здійснив огляд дисків - компак-дисків СD-R Verbatim із копіями відеозаписів фіксації проведення слідчого експерименту.

Тобто, на досудовому розслідуванні та в судовому засіданні досліджувалися різні носії інформації з відповідною слідчою дією слідчий експеримент.

З огляду на такі дані, суд позбавлений можливості переконатися у достовірності об`єктивних даних, що містяться на переглянутих в судовому засіданні дисках «ARITA CD-R 52Х 700МВ VIDEO 80 min», та відповідно надати правильну оцінку таким доказам з точки зору їх належності та допустимості.

Інші, надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, зміст яких розкрито вище, як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами не доводять висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, а підтверджують лише факт вчинення невідомими особами нападу на потерпілого ОСОБА_8 .

Отже, суду не надано жодних об`єктивних даних, які б були у розпорядженні органу досудового розслідування та які б могли свідчити про причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення.

А тому суд, розглянувши кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення з урахуванням положень ст.ст.22, 23, 337 КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення тих чи інших слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновків про необхідність виправдання ОСОБА_1 .

У відповідності з вимогами ст. 62 Конституції України, ст. ст. 370, 374 КПК України, роз`яснень п. 23 ППВСУ №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов ППВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Отже, з урахування викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до обґрунтованого висновку, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення його участі у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення стороною обвинувачення не надано, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним в силу презумпції невинності, закріпленого у ст. 62 Конституції України виправдати ОСОБА_1 , у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, вчинене ОСОБА_1 .

У зв`язку з виправданням ОСОБА_1 цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Також у силу положень КПК України підлягають скасуванню в даному кримінальному провадженні заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та останній підлягає негайному звільненню з-під варти в залі суду.

Керуючись ст. ст.369-371, 373-374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.187 КК України.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: