Рішення № 84381053, 11.09.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11670/19

Провадження № 2/752/5347/19

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору та зобов`язання за кредитним договором припиненими, -

в с т а н о в и в:

в червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача АТ «Укрсоцбанк», в якому просив визнати договір кредиту № 10-29/7940, укладений 15.07.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 та зобов`язання за ним, припиненими 30.01.2014 року.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 15.07.2008 року між позивачем та АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 10-29/7940, за умовами якого позивачу було надано кошти в сумі 146178 доларів США 14 центів для фінансування будівництва житла. Пунктом 1.1 договору кредиту було передбачено, що кошти надаються на умовах строковості зі сплатою 13 % річних, а також зазначено кінцевий термін повернення заборгованості по кредиту - 15.07.2028 р. Пунктом 1.1.1 договору встановлено, що погашення кредиту та нарахованих процентів здійснюється щомісячно 15 числа, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту. За п. 3.3.7 договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, визначеному п.п.1.1., 2.10 цього договору та комісію в розмірах та порядку, передбаченими договором. Пунктом 3.3.8 договору передбачено обов`язок своєчасно та в повному обсязі погашати ануїтентні платежі за фактичний час використання в порядку, визначеному п. 1.1 договору. У зв`язку із тим, що останній платіж в рахунок погашення кредиту перед банком позивачем було здійснено 15.12.2008 року, а останній платіж з погашення нарахованих відсотків - 01.11.2013 року, перед банком виникла заборгованості по кредитному договору. В пункті 4.5 договору кредиту зазначається, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п. 3.3.7, 3.3.8 цього Договору, протягом більше, ніж 90 (дев`яносто) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі. Оскільки, позивач обов`язки, передбачені пунктами 3.3.7 та 3.3.8 договору кредиту не виконувались із 01.11.2013 року, у відповідності до умов договору кредиту, строк користування кредитом сплив через 90 календарних днів з моменту останнього виконання позичальником умов договору, тобто - 30.01.2014 р. Крім того, на думку позивача, з цієї дати сплив також строк дії самого договору кредиту, фактично припинилась дія кредитного договору, а разом із ним і зобов`язання сторін. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом та просив суд визнати кредитний договір та зобов`язання за ним припиненими в судовому порядку.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2019 року, у справі було відкрито провадження та розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2019 року, було витребувано з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» належним чином завірену копію розрахунку заборгованості вимог Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 17.07.2017 року, у зв`язку із неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 10-29/7940 від 15.07.2008 року, із зазначенням дат та сум платежів. Зобов`язано Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в строк до 11.09.2019 року надати зазначену копію розрахунку до Голосіївського районного суду м. Києва. Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, - відкладено на 11.09.2019 року.

Позивач із клопотаннями про розгляд справи за участю сторін до суду не звертався. Зі сторони відповідача відзив на позов, та інші клопотання до суду не надходили, а також вимоги ухвали суду від 10.07.2019 року виконані не були, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15.07.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», було укладено договір кредиту № 10-29/7940, за умовами якого позивачу було надано кошти в сумі 139690 доларів США 00 центів для фінансування будівництва житла.

Пунктом 1.1 договору кредиту було передбачено, що кошти надаються на умовах строковості зі сплатою 13 % річних, а також зазначено кінцевий термін повернення заборгованості по кредиту - 15.07.2028 р.

Крім того, пунктом 1.1.1 договору встановлено, що погашення кредиту та нарахованих процентів здійснюється щомісячно 15 числа, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

За п. 3.3.7 договору позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, визначеному п.п.1.1., 2.10 цього договору та комісію в розмірах та порядку, передбаченими договором.

Пунктом 3.3.8 договору передбачено обов`язок своєчасно та в повному обсязі погашати ануїтентні платежі за фактичний час використання в порядку, визначеному п. 1.1 договору.

Всі свої зобов`язання за договором кредиту кредитор виконав повністю та відповідно до умов, визначених Договором кредиту.

Пунктом 4.5 договору кредиту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п. 3.3.7, 3.3.8 цього Договором протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Пункт 3.3.7 договору визначає обов`язок позичальника сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 1.1, 2.10 цього Договору, а пункт 3.3.8 договору - обов`язок позичальника своєчасно та в повному обсязі погашати ануїтентні платежі за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.п. 1.1 цього Договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином умов договору щодо сплати кредиту та процентів не виконав, а тому відповідно до умов п. 3.3.7, 3.3.8, 4.5 договору строк користування кредитом сплив через 90 календарних днів з моменту невиконання ним своїх обов`язків, та у банку виникло право вимоги та почався перебіг позовної даності щодо погашення суми заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Дана правова позиція також підтверджена Верховним Судом України у постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1174цс16, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16, від 07 грудня 2016 у справі № 6-719цс16, які розглядались відносно ПАТ «Укрсоцбанк» та аналогічних умов кредитного договору.

Встановлено, що останній платіж в рахунок погашення кредиту перед банком позивачем було здійснено 15.12.2008 року, а останній платіж з погашення нарахованих відсотків - 01.11.2013 року, а тому за умовами договору 30.01.2014 року, тобто через 90 днів після останнього платежу, - припинився не лише строк кредитування, а й взаємні права та обов`язки сторін договору, тобто нові нарахування процентів та інших платежів не можуть виникати, у зв`язку із припиненим строку договору, а за невиконання обов`язку сплати кредиту позичальник більше не несе відповідальність, передбаченої договором кредиту.

Слід зазначити, що сторона відповідача, будучи належним чином повідомлена про перебування справи в провадженні суду, жодних обґрунтувань та доказів на спростування доводів позивача не надала.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позову знайшло своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, та стороною відповідача жодним чином спростовано не було, суд вважає позов обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268 , 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору та зобов`язання за кредитним договором припиненими, - задовольнити.

Визнати договір кредиту № 10-29/7940, укладений 15.07.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 та зобов`язання за ним припиненими 30.01.2014 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), - на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), - судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Н.П. Чередніченко