Вирок № 84376853, 17.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12239/19

1кп/755/1300/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левко В.Б.,

секретаря судового засідання Балагура Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040005788 від 10 липня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Савчуки, Радивилівського р-ну, Рівненської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, із середньою освітою, неодруженого, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 26 лютого 2007 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 24 грудня 2009 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 09 червня 2015 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 09 січня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2019 року звільненого 10 червня 2019 року умовно-достроково від подальшого відбування покарання з невідбутим строком 5 місяців, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Астапковича А.Ю.,

представників потерпілого Радіонової О.В., Аненнкова Ю . М . ,

захисника Вернера М.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 10 липня 2019 року приблизно о 02 год 15 хв, за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 53а, поряд із мостом, побачив телекомунікаційний колодязь, де знаходилися кабелі, що перебувають на балансі ПАТ «Укртелеком». У цей момент у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Реалізуючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу потрапив до колодязя, де скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає,за допомогою пилки та викрутки, які мав при собі, від`єднав частину кабелю «ТПП 100х2х0,4», довжиною 3,58 м, вартістю 662 грн 48 к.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 , зберігаючи викрадене майно при собі, намагався з місця події зникнути, але не зміг довести свої дії до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 намагався заподіяти збитки ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 662 грн 48 к.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, дав показання, у яких зазначив, що 10 липня 2019 року, приблизно о 02 год 15 хв побачив телекомунікаційний колодязь за адресою: АДРЕСА_3 . При собі у нього була пилка та викрутка, якими він відрізав кусок кабелю, довжиною, приблизно 3,58 м. Після цього намагався втекти, але був затриманий працівниками охорони. Кабель хотів здати у пункт прийому металу та отримати за це гроші. У скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини проти власності, ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2019 року звільнений умовно-достроково від подальшого відбування покарання, визначеного Дніпровського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року з невідбутим покаранням в 5 місяці, не одружений, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, думку державного обвинувача, особу винуватого та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення, то суд відповідно до вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком вважає необхідним приєднати невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року, яким він засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.

При вирішенні цивільного позову представника ПАТ «Укртелеком» - Беліменка О.О. про відшкодування матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушенням, суд встановив таке.

Згідно цивільного позову ПАТ «Укртелеком» просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь підприємства матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 662 грн 84 к., що становить вартість викрадених основних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 визнав цивільний позов представника ПАТ «Укртелеком» - Беліменка О.О. у повному обсязі, крім цього, вартість заподіяної матеріальної шкоди підтверджується відповідними документами, тому цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України приєднати до покарання, призначеного даним вироком, повністю невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його затримання, а саме з 10 липня 2019 року.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: три фрагменти телефонного кабелю загальною довжиною 3,58 м - залишити у володінні потерпілого ПАТ «Укртелеком»; пилку по металу з ручкою червоного кольору, викрутку типу «мінус» із ручкою чорного кольору, які зберігаються у Дніпровському УП ГУНП у м. Києві (квитанція №014651) - знищити.

Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду у сумі 662 (шістсот шістдесят дві) грн 84 к.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В.Б. Левко