
Справа № 191/4737/14
№ 1-кп/183/864/19
У Х В А Л А
16 вересня 2019 року колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Болкарьової О.В.,
суддів Городецького Д.І., Сороки О.В.,
секретаря Гамаскової Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12014040390001392 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України,
за участю прокурора Горбатенка Д.М.,
захисника Волок Ю.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1
В С Т А Н О В И Л А :
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 , у скоєнні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України.
29 липня 2014 року під час здійснення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено судом.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи його тим, що і на цей час існують ризики передбачені ч. 1. ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання, оскільки ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, а тому вважає неможливим застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат Волок Ю.В., проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, посилаючись на те, що ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведений, при цьому, просила врахувати, що ОСОБА_1 , вже тривалий час знаходиться під вартою, та має постійне місце мешкання, у зв`язку з чим, просила змінити йому запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів, вважає, за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , спливає 26 вересня 2019 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, оскільки на даний час судом не допитані обвинувачений, свідки, не досліджувались письмові докази, а тому жодних підстав для зміни обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт на даний час не має, заявлені ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді та на підставі яких був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились.
Що стосується клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Волок Ю.В. про зміну запобіжного заходу на більш м`який, суд, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, крім вищезазначених обставин, ще й в зв`язку з тим, що захисником в своєму клопотанні не обґрунтовано та не зазначено взагалі підстав, які свідчать про зменшення ризиків. При цьому, суд, не може прийняти до уваги твердження захисника про те, що обвинувачений має постійне місце мешкання, оскільки практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція п.1 ч.2 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризикам переховування обвинувачених від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у інший спосіб, ніж тримання його під вартою, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, а саме в умисному вбивстві двох осіб, хоч на момент вчинення зазначеного в обвинувальному акті дій, є особою, що в силу закону раніше не судима.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Обвинуваченому ОСОБА_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 12 листопада 2019 року включно.
Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.
Головуюча суддя О.В. Болкарьова
Суддя Д.І. Городецький
Суддя О.В. Сорока
Судове рішення № 84364204, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.09.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 191/4737/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: