Рішення № 84358744, 13.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2019 р. № 520/4839/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Андрущенко Д.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Міронова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ФОП ОСОБА_1 ), з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення №0052165706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19 квітня 2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06 травня 2019 року поштовим зв`язком отримано Рішення № 0052165706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19 квітня 2019 року. Відповідно до якого вирішено застосувати до позивача штраф у розмірі 1090 грн. 26 коп. за період з 20 жовтня 2015 року до 18 жовтня 2018 року та нарахувати пеню у розмірі 1613 грн. 22 коп.

Позивач зазначає, що вчасно та в повному обсязі здійснював сплату внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до чинного законодавства. Жодних повідомлень стосовно несвоєчасного перерахування або перерахування єдиного внеску не в повному обсязі не надходило.

Крім того, 06 листопада 2018 року до Київського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області надіслано адвокатський запит в якому запитувалася будь-яка інформація стосовно наявності податкового боргу у ФО-П Бабіч ОСОБА_3 Ю ОСОБА_4 та 12 листопада 2018 року отримано відповідь від Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (Додаток № 5) в якій зазначено, що згідно інтегрованих карток платника податків станом на 12 листопада 2018 року заборгованості по сплаті податків немає.

У Рішенні № 0052165706 вказано, що штраф та пеня нараховані за період з 20 жовтня 2015 року до 18 жовтня 2018 року. Але, позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець у період з 10 жовтня 2011 року по 28 грудня 2016 року, знята з обліку - з 28 грудня 2016 року по 14 вересня 2018 року, а з 14 вересня 2018 року по теперішній час знов здійснює діяльність, як фізична особа-підприємець.

Так, за вказаний у Рішенні період позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 20 жовтня 2015 року по 28 грудня 2016 року та з 14 вересня 2018 року по 18 жовтня 2018 року. Крім того, протягом 2016 року позивач фактично діяльність не здійснювала, а отже ЄСВ сплачувала частково. Вважає прийняте рішення протиправним, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримав позов, просили його задовольнити, посилаючись на наведені обставини.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов в контексті того, що позивачем належним чином не виконані вимоги Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, а тому, спірні рішення є законним заходом реагування на зазначене.

Позивачем надано відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача та підтримав свою правову позицію у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 07.10.2011 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, а 27.12.2016 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за власним рішенням.

Крім того, з 14.09.2018 року позивач повторно зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14005576786 від 23.07.2019 року (а.с.61-66).

Листом від 12.11.2018 року № 46939/10/20-40-50-06 позивача повідомлено, що згідно інтегрованих карток платника податків станом на 12 листопада 2018 року заборгованість по сплаті податків не має (а.с.11).

ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення №0052165706 від 19.04.2019 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховані штраф в розмірі 1090, 26 грн. та пеня – 1613,22 грн. за період з 20.10.2015 року по 18.10.2018 року (а.с.8).

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Стосовно правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 2 ст.6 Закону №2464-VI встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст.9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Згідно з абзацом 3 ч.8 ст. 9 Закону №2464-VI зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (ч.10 ст. 9 Закону №2464-VI ).

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частин 10, 11 ст.25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

В силу ч.8 ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з п.п.2 п.2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених п.п 1 - 4 п. 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Перевіряючи спірне рішення на предмет її відповідності положенням ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем починаючи з липня 2015 року по грудень 2016 року у повному обсязі сплачувався ЄСВ (з урахуванням нарахованих штрафів та пені) у відповідних розмірах та станом на 31.01.2017 року за позивачем рахувалась переплата у розмірі 381,46 грн. Зазначене підтверджено карткою особового рахунку та не заперечувалось відповідачем, про що зазначено у відзиві на адміністративний позов.

Позивачем 06.02.2017 року подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з ознакою «ліквідаційна». Сума, що підлягає сплаті зазначена у розмірі 3797,64 грн. (а.с.80-82).

Вказана сума була сплачена у встановлені строки та у встановленому розмірі, що підтверджено відповідними платіжними документами та не заперечувалось сторонами по справі (а.с.83, 86, 87, 88).

У період з 27.12.2016 року по 14.09.2018 року позивачем припинено здійснення підприємницької діяльності, що також не заперечувалось сторонами по справі. Тобто у вказаний період підстав для нарахування та сплати ЄСВ у позивача не було.

Що стосується періоду з 14.09.2018 року по 18.10.2018 року, то відповідачем не надано жодного доказу несплати позивачем ЄСВ у встановленому розмірі, або його сплати з порушенням встановлених строків.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист Головного управління ДФС у Харківській області, у відповідь на адвокатський запит, № 46939/10/20-40-50-06 від 12.11.2018 року. У вказаному листі зазначено, що згідно інтегрованих карток платника податків станом на 12 листопада 2018 року, заборгованості по сплаті податків немає.

У абзаці 6 п.1 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016, № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Абзацом 9 п. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016, № 422, облікові показники, які відображаються у ІКП, залежать від форми обліку згідно із переліком форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб.

Отже, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що у листі Головного управління ДФС у Харківській області, у відповідь на адвокатський запит, № 46939/10/20-40-50-06 від 12.11.2018 року йдеться лише про заборгованість по сплаті податків, оскільки лист ґрунтується на даних інтегрованої картка платника, одним з показників якої є єдиний внесок.

Суд звертає увагу, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Аналізуючи наведені вище норми та враховуючи встановлені обставини справи суд вважає, що відповідачем, як того вимагають приписи ч.2 ст.77 КАС України, не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, а тому, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0052165706 від 19 квітня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_1 у розмірі 2703, 48 грн. (дві тисячі сімсот три гривні 48 копійок).

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19 вересня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.