Ухвала суду № 84358525, 19.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3508/19

УХВАЛА

19 вересня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №11

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Тарановський Р . В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву про відвід судді по адміністративній справі №420/3508/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду, перебуває адміністративна справа №420/3508/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, про (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2019р.):

визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф28295-15 від 12.11.2018 року;

визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф28295-15 від 10.05.2019 року.

19 вересня 2019 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді (вх.№33809/19 від 19.09.2019р.) у зв`язку з тим, що на думку останнього існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Зокрема, вищевказана заява про відвід обґрунтована тим що, ОСОБА_1 , було подано клопотання - вимогу про винесення окремої ухвали про порушення Верховною радою України норм прямої дії - приписів ст. 20 Основного закону - Конституції України щодо прийняття закону України про опис і порядок використання Державного Герба України та зупинення розгляду справи №420/3508/19 до її виконання. Проте, дане клопотання було повернуте судом як безпідставне та необґрунтоване.

Оскільки, повторне клопотання-вимога ОСОБА_1 , про винесення окремої ухвали про порушення Верховною радою України норм прямої дії - приписів ст. 20 Основного закону - Конституції України, щодо прийняття закону України про опис і порядок використання Державного Герба України та зупинення розгляду справи № 420/3508/19 до її виконання була повторно повернута позивачеві без розгляду, ОСОБА_1 , вважає, що дана обставина викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Балан Я.В., свідчить про її некомпетентність, неповагу до державних символів України і взагалі неповагу до верховенства права та Конституції України, як основного Закону національної держави України, а відтак, на думку позивача, суддя не може здійснювати правосуддя у справі №420/3508/19.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, статтею 36 КАС України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Зокрема: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Також суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.

Виходячи із вищевикладених правових норм у системному їх зв`язку та встановлених обставин у справі, суд вважає заяву позивача про відвід судді необґрунтованою, та обставини, наведені в заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.

Фактично відвід обумовлено незгодою з діями та рішеннями суду, щодо не постановлення окремої ухвали про порушення Верховною радою України, на думку позивача, імперативних приписів Основного закону прямої дії - ст.20 Конституції України, щодо встановлення опису і порядку використання державних символів.

Проте суд зазначає, що Верховна рада України не є відповідачем у даній справі, справа пов`язана з наявністю у позивача податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України, суд, при вирішенні справ, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Суб`єктивна складова даного поняття розкривається у справі «Хаушильд проти Данії», де зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. За наявності сумніву в упередженості судді для його відводу, вони підлягають перевірці об`єктивним критерієм, який, в першу чергу, передбачає особисту заінтересованість судді у вирішенні конкретної справи певним чином, висловлення ним уподобань стосовно однієї із сторін у справі, або вчинення дій, які свідчать про особисту прихильність до учасника справи. Враховуючи думку всіх сторін, при розгляді такого питання, ЄСПЛ зазначає, що вирішальними все ж таки є результати об`єктивної перевірки суду.

Перевірка за критерієм об`єктивності включає наведення фактів, які дають підстави ґрунтовного сумніву щодо відсутності безсторонності суддів, вчинення ними юридично значимих дій у справі, які відверто свідчать про заангажованість суду.

У світлі прецедентної практики ЄСПЛ, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створені гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав вважати, що він, незалежно від особистої поведінки, є безстороннім.

Щодо тлумачення об`єктивної складової категорії «безсторонній суд», Суд (мається на увазі ЄСПЛ) прийняв низку рішень, в яких визнав порушення Конвенції лише у тій ситуації, коли були підстави для побоювання, що члени суду перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній, тощо, залежності від сторони у справі (відповідача).

Отже, у будь-якому випадку питання про наявність обґрунтованих причин вважати, що вимог безсторонності судом не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (див.Клейн та інші (Kleyn and Others), § 194).

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 КАС України, зокрема, ч. 4 вказаної норми встановлено, що, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Разом з цим, згідно ч. 2 п. 8 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження по справі у разі надходження заяви про відвід до вирішення питання про відвід.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану справу у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., по адміністративній справі №420/3508/19 - визнати необґрунтованою.

Зупинити провадження по адміністративній справі №420/3508/19 до вирішення питання про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В.

Адміністративну справу №420/3508/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - передати у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно статті 256 КАС України. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 вересня 2019 року.

Суддя Балан Я.В.