Рішення № 84357759, 19.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Житомир справа №240/9163/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду на 49 років за його клопотанням від 03.05.2018, зазначену у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області від 04.01.2019 №2837/0-62/0/22-19, прийнятому на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі №806/3174/18;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, з послідуючою передачею її в оренду на 49 років.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі №806/3174/18 було зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути його клопотання від 03.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 площею 22,7540 га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, для сінокосіння, та прийняти рішення із урахуванням встановлених обставин справи та у відповідності до норм Земельного кодексу України. ОСОБА_1 вказує, що на виконання зазначеного рішення суду Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянуло його клопотання від 03.05.2018, однак листом від 04.01.2019 №2837/0-62/0/22-19 повідомило позивача, що йому відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка передана у комунальну власність Брусилівської селищної об`єднаної територіальної громади.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки зазначені у листі від 18.01.2019 №168/0-305/0/22-19 підстави для відмови не відповідають нормам ст. 123 Земельного кодексу України, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/9163/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 10 липня 2019 року було надіслано на адресу місцезнаходження Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області отримало 12 липня 2019 року (а.с.21).

29 липня 2019 року до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому відповідач зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною та не підлягає задоволенню (а.с.23-26).

На підтвердження такої позиції відповідач вказав, що земельна ділянка за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228, на яку позивач бажає отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р та наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" була передана у комунальну власність Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області. Натомість, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є розпорядником земель комунальної форми власності, а тому прийняття ним рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228, розпорядником якої є Брусилівська селищна рада, суперечитиме чинному законодавству. Крім того щодо вимоги про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач зазначив, що це є дискреційним повноваженням Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а тому задоволення позовних вимог в цій частині є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

В прохальній частині відзиву відповідач також просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 19.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про розгляд адміністративної справи № 240/9163/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 263 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Черняхович І.Е. в період з 12.08.2019 по 30.08.2019 у відпустці, а в період з 09.09.2019 по 18.09.2019 на лікарняному, рішення по справі №240/9067/19 прийнято 19 вересня 2019 року.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі №806/3174/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було задоволено та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути його клопотання від 03.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 площею 22,7540 га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, для сінокосіння, із урахуванням встановлених обставин справи та у відповідності до норм Земельного кодексу України.

На виконання вказаного рішення суду Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянуло клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2018 та листом від 04.01.2019 №2837/0-62/0/22-19 (а.с.10) відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 з таких підстав:

1) оскільки ОСОБА_1 є керівником та засновником селянського (фермерського) господарства "Світанок", то отримання ним земельних ділянок в оренду має відбуватися за процедурою проведення земельних торгів, що передбачено ст. 124 Земельного кодексу України;

2) згідно довідки Відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вказана земельна ділянка має орієнтований склад угідь - перелоги та зарезервована для передачі у приватну власність учасникам АТО;

3) вказана ОСОБА_1 у клопотанні земельна ділянка наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ передана у комунальну власність Брусилівської об`єднаної територіальної громади.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 13 Основного Закону проголошено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Положеннями ч. 3 ст. 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Нормами ст. 123 Земельного Кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок у користування.

Так, відповідно до частини другої статті 123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини третьої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування та зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

При цьому суд зазначає, що системний аналіз наведених норм права дає підстави до висновку, що для отримання земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідних органів, які на підставі повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

За результатами розгляду такого клопотання компетентним органом приймається рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в наданні такого дозволу, яка має бути вмотивованою.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

Натомість, відповідно до п. "є-1" ч. 1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно з частиною першою та частиною четвертою вищезазначеної статті сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, тоді як центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Під час розгляду справи судом було безспірно встановлено, що Кабінетом Міністрів України 31 січня 2018 року було прийнято розпорядження № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад".

Зазначеним розпорядженням Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру було зобов`язано, починаючи з 1 лютого 2018 року забезпечити передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;

На виконання вказаного розпорядження Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області видано наказ від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність", яким Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області було передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7006,0455 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Брусилівської селищної об`єднаної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області (а.с.30).

Передача вищезазначеної земельної ділянки була здійснена на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 (а.с.31-40).

З наявного у матеріалах справи додатку до акту приймання-передачі від 22.12.2018 судом було безспірно встановлено, що до складу земельних ділянок, які були передані в комунальну власність Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області увійшла також і земельна ділянка за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 площею 22,7540 га, дозвіл на розроблення проекту землеустрою якої бажає отримати позивач (а.с.35).

Враховуючи вищезазначене, починаючи з 22.12.2018 розпорядником бажаної позивачем земельної ділянки відповідно до статті 122 ЗК України є Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, а тому відповідно до ст.122-123 ЗК України саме до повноважень Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області належить вирішення та розгляд клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 площею 22,7540 га.

Таким чином, станом на дату повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 площею 22,7540 га, вказана земельна ділянка знаходилась в комунальній власності, а тому Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не мало повноважень щодо розпорядження нею.

Так, у відмові Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.01.2019 №2837/0-62/0/22-19 (а.с.10) вказані обставини були роз`яснені позивачу.

Однак, позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі спрямовані до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яке в свою чергу не є розпорядником земельної ділянки, яку бажає отримати позивач.

Таким чином, системно проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства та обставини справи, які підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що у Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області відсутні повноваження щодо розпорядження вказаною у клопотанні позивача земельною ділянкою, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером за кадастровим номером 1820980300:05:000:0228 площею 22,7540 га, яка перебуває у комунальній власності, надання її у користування, відповідно до норм ЗК України відноситься до повноважень Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваної відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми права, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому в задоволенні даного позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002; код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович