Ухвала суду № 84357581, 17.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2019 року Справа 215/1324/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та притягнення до відповідальності, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до виконавчого комітету Криворізької міської ради із позовними вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка виявилася у застосуванні неналежної правової процедури розгляду заяви позивача від 04.12.2018 згідно порядку ст.ст.18, 19 Закону України “Про звернення громадян”, ч.ч.1, 2, 8 ст.11 Закону України “Про державну службу” і принципів ст.ст.3, 19, ч.2 ст.28, 34 Конституції України;

- зобов`язання виконавчого комітету Криворізької міської ради протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом відповідно до принципів ст.ст.3, ч.2 ст.28, 34 Конституції України для усунення причин, які породжують подання заяви від 04.12.2018;

- притягнення до адміністративної відповідальності за не забезпечення гарантій ст.ст.3, 28, 34 Конституції України, за протиправну бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради згідно п.1 ч.1 ст.20, 249, ч.1 ст.286 КАС України, ст.60 Конституції України;

- захист прав позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.12.2018 та права викривати недоліки в роботі виконавчого комітету Криворізької міської ради для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2019 року, матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2019р. справу №215/1324/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 повернуто до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, як таку, що передана з порушенням порядку передачі справи, оскільки строк оскарження ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 14.03.2019р. не закінчився.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 – повернуто заявнику.

Відповідно до відмітки на супровідному листі, зазначена справа передана до провадження судді Турлаковій Н.В. 12.08.2019 року для продовження розгляду.

На підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено адресу електронної пошти позивача (або про її відсутність) в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

У відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, до позовної заяви надано копію запиту (заяви) від 04.12.2018 року,

Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Ч.5 ст.94 КАС України передбачено, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, надана копія додатку не завірена належним чином, а також не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів.

Також, суд зазначає, що письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви примірники додатків для відповідача не надано.

Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, до позовної зави не надано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №9677 від 02.11.2018р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 , за період з листопада 2017 по жовтень 2018 року всього на суму 356,16грн.

При цьому надані позивачем відомості про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, не можуть бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки така довідка не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.

За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв`язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить – 1 921,00 гривні.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40грн.).

Частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі, коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплатити судового збору із заявлених ним чотирьох вимог немайнового характеру, у розмірі 3073,60грн. (768,40х4), сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел. р. м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Поряд з цим, позивач наділений правом зміни позовних вимог та обрання способу захисту порушеного права. В такому випадку позивачу належить самостійно визначити суму судового збору згідно змісту позовних вимог, що заявлятимуться.

Також ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи (не надано копій документів, які додаються до позов, для відповідача) в порушення вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та притягнення до відповідальності, – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості а саме:

- надати до суду оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 3073,60грн. (відповідно до заявлених позовних вимог) або обґрунтоване клопотання про звільнення чи відстрочення його сплати із надання підтверджуючих доказів станом на момент звернення із даним позовом (довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання позову: довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо);

- адміністративного позову (та її копії у відповідності до кількості учасників справи) оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому адреси електронної пошти позивача (або про її відсутність) у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- надати у відповідній кількості докази завірені належним чином, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у т.ч. докази направлення заяви (запиту) від 03.10.18р. до відповідача та отримання останнім);

- надати належним чином завірені копії додатків для відповідача;

- надати копію паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;

- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова