Рішення № 84357493, 19.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2109/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3 ) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправною відмову у знятті з обліку платників податків фізичної особи-підприємця, зобов`язання зняти з обліку платників податків з моменту державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2008 ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємцем, а з 04.02.2008 взятий на облік як платник податків у Ковельській податковій інспекції.

Оскільки у паспорті позивача проставлена відмітка про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного, позивач протягом здійснення підприємницької діяльності позивач здавав звітність, здійснював платежі, зазначаючи серію і номер паспорта замість ідентифікаційного номера.

19.12.2018 позивач звернувся до Ковельського ЦНАПУ із заявою про припинення підприємницької діяльності та відповідно у цей день проведено державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності.

В подальшому із листа ГУ ДФС у Волинській області позивач дізнався, що він не знятий з обліку як платник податків, оскільки ним не було подано повідомлення за формою №1П про відмову від прийняття реєстраційного номера в період чинності нового Податкового кодексу України.

Позивач вважає відмову контролюючого органу у знятті його з обліку платників податку протиправною, оскільки з 19.12.2019 ОСОБА_3 припинив свою підприємницьку діяльність, про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак він не є платником податків у розумінні Податкового кодексу України.

Відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до даних Інформаційної системи «Податковий блок» 19.12.2018 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ОСОБА_4 надійшли відомості про реєстраційні дії: внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності; державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням. Однак при автоматичному контролі на центральному рівні ДФС України вказані відомості визнані помилковими, у зв`язку з тим, що дані по ОСОБА_4 не включені в окремий реєстр Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України) та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), передбачено можливість для фізичних осіб платників податків, які через свої релігійні переконання відмовитись від реєстраційного номеру облікової картки лише за умови особистого подання платником податків Повідомлення за формою №1П, про що позивача було повідомлено відповідними листами.

Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 через релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та з 29.12.2004 має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, що підтверджується відповідною відміткою на сторінці 7 паспорта позивача серії НОМЕР_1 (а.с.6-7).

01.02.2008 ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, а з 04.02.2008 взятий на облік у Ковельській податковій інспекції, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 01.02.2008 та довідки про взяття на облік платника податків від 04.02.2008 №87 (а.с.8-10).

З наведених документів також слідує, що позивач був взятий на облік як платник податків як фізична особа-підприємець за серією та номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

19.12.2018 за заявою позивача проведено державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності, про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.15-20).

Разом з тим, ГУ ДФС у Волинській області листом від 31.05.2019 №5148/ФОП/03-20-08-01-09 повідомило позивача про те, що він продовжує перебувати на обліку як фізична особа-підприємець в Ковельському управлінні ГУ ДФС у Волинській області.

Також із вказаного листа вбачається, що при автоматичному контролі на центральному рівні (ДФС України) державну реєстрацію припинення ОСОБА_5 підприємницької діяльності визнано помилковою, оскільки дані по позивачу, як по фізичній особі, не включені в окремий реєстр Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Крім того, відповідач вказав, що відповідно до Положення №822, позивач, як фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повинен був подати до контролюючого органу повідомлення за формою №1П, що він не зробив. У зв`язку з цим контролюючий орган зможе здійснити коригування інформації про внесення рішення про припинення та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності щодо серії та номера паспорта та подальше проведення процедури зняття з обліку після подання позивачем повідомлення за формою №1П відповідно до Положення №822.

Відмову контролюючого органу у знятті з обліку як платників податків фізичну особу-підприємця вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся в суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-ІV (далі – Закон №755-ІV) фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону №755-ІV технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії.

Частина четверта статті 13 Закону №755-ІV передбачає, що відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Таким чином, з наведених норм слідує, що внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в органах державної фіскальної служби.

Згідно із підпунктом 65.10.3 пункту 65.10 статті 65 Податкового Кодексу України внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.12.2018 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_6 .

У зв`язку з цим позивач підлягав зняттю з обліку як фізична особа-підприємець в Ковельському управлінні ГУ ДФС у Волинській області.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган відмовився зняти позивача з обліку як фізичну особу-підприємця, оскільки позивачем як фізичною особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не подано до контролюючого органу Повідомлення за формою №1П відповідно до Положення №822.

Однак доводи відповідача про обов`язок відповідача подати контролюючому органу Повідомлення за формою №1П суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, яким передбачено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше.

Разом з тим, суд звертає увагу, що дія даного Положення поширюється на період з моменту набрання ним чинності і не може поширюватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності.

А відтак, вищезазначена норма передбачає обов`язок подати Повідомлення за формою №1П фізичним особам, які мають намір через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, а не для фізичних осіб, які вже відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та перебувають на обліку за прізвищем, ім`ям по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Інших підстав для відмови позивачу у знятті з обліку платників податків фізичної особи-підприємця відповідачем не наведено.

Крім того, посилання відповідача на необхідність відслідковування позивачем змін до законодавства та їх неухильне дотримання, зокрема щодо особистого подання повідомлення за формою №1П, необхідно розглядати виключно в поєднанні з обов`язком суб`єкта владних повноважень повідомляти сторону про суттєву зміну умов функціонування системи реєстрації платників податків, які через релігійні переконання вже відмовились від прийняття РНКОПП на час зміни законодавчого регулювання такого функціонування.

Відтак відповідачем не дотримано і концепції «правомірних очікувань», викладеної, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії», яка полягає у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

За викладених обставин суд вважає, що у спірних правовідносинах контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного рішення діяв без дотримання критеріїв обґрунтованості та пропорційності, а також принципу «належного урядування» та концепції «правомірних очікувань», а відтак позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд також звертає увагу, що перебування позивача після припинення підприємницької діяльності на обліку як фізичної особи-підприємця покладає на нього додатковий тягар по сплаті податків та зборів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, ГУ ДФС у Волинській області не доведено правомірність відмови у знятті з обліку платників податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , а тому позовна вимога про визнання протиправною такої відмови є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи, що ГУ ДФС у Волинській області протиправно відмовлено у знятті з обліку платників податків фізичної особи-підприємця, суд вважає підставною похідну вимогу позивача щодо зобов`язання відповідача зняти з обліку платників податків фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 .

Підсумовуючи викладене, суд з урахуванням встановлених обставин та на підставі норм чинного законодавства, що наведені вище, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений відповідно до квитанції №21505 від 24.06.2019.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Волинській області у знятті з обліку платників податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДФС у Волинській області зняти з обліку платників податків фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук