Постанова № 84356374, 19.09.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1344/19

Провадження № 3/280/665/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 02.08.2019 від Управління патрульної поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №437438 від 24.07.2019 водій ОСОБА_1 24.07.2019 о 00 год. 10 хв. на автомобільній дорозі Київ-Чоп 113 км керував автомобілем «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

14.08.2019 справа не розглядалася у зв`язку з перебуванням судді Щербаченко І.В. на лікарняному.

22.08.2019 у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, пояснив, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд йому не пропонували, не було запрошено свідків, заявив клопотання про виклик у судове засідання інспектора, який складав протокол, ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Також ОСОБА_1 у судовому засіданні надано копію квитанції про сплату штрафу у сумі 425,00 грн. за постановою серії ЕАВ №1357298 /а.с.19/.

05.09.2019 у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, наполягав на виклику свідків.

18.09.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву для надання можливості ОСОБА_1 ознайомитися з матеріалами справи відповідно до його заяви, на повторному виклику свідків не наполягав. 18.09.2019 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи /а.с.25/.

19.09.2019 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 18.09.2019 ОСОБА_1 подав до суду заяву про перенесення справи у зв`язку з віддаленістю свого місця проживання, що позбавляє його можливості бути присутнім на судовому засіданні. Жодних документів, які підтверджують поважність неявки у судові засідання, ОСОБА_1 не надано.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи, ОСОБА_1 таким правом не скористався. Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо складання відносно нього протоколу, ухиляється від явки у судове засідання. Відкладення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. ст. 38 та 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено /а.с.15/.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення /а.с.1/, копією постанови серії ЕАВ №1357298 від 24.07.2019 /а.с.2/, власноруч написаними письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 /а.с.3-6/, рапортом /а.с.7/, копією квитанції /а.с.19/.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 від 24.07.2019 останнім 23.07.2019 о 23:30 год. на АЗС «ОККО» на трасі Київ-Чоп (проміжок Житомир-Київ) був помічений водій Honda Civic ( НОМЕР_2 ) з явними ознаками алкогольного або наркотичного сп`яніння. В автомобілі був ще один чоловік. Водій викрикував щось працівникам АЗС, потім виїхав на дорогу в сторону Києва. Свідок подзвонив 102, залишив заявку і теж виїхав далі на трасу. Через декілька кілометрів наздогнавши їх, побачив, що їхавший виляє на дорозі. Далі вони мали намір зупинити фуру, підрізаючи її, але коли у них не вийшло, то вони зупинилися на острівку безпеки розвороту зустрічного транспорту. Почавши свій рух знову, були зупинені працівниками поліції приблизно на 115км дороги /а.с.3/.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_6 від 24.07.2019 останньою 23.07.2019 о 23:30 год. на АЗС «ОККО» (траса Київ-Чоп) був помічений подій з явними ознаками алкогольного або наркотичного сп`яніння (вів себе неадекватно, чіплявся до працівників заправки). Чоловік сидів за кермом автомобілю Honda Civic сріблястого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , разом з пасажиром. Автомобіль виїжджав з АЗС в сторону Києва. За декілька кілометрів після АЗС був знову помічений на трасі, сильно вихляв та намагався підрізати фуру, вів себе явно неадекватно. Далі автомобіль зупинився на острівку безпеки розвороту зустрічного транспорту. Знову почавши рух, були зупинені працівниками патрульної поліції (приблизно на 115-му кілометрі). Зупинений був один водій /а.с.4/.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 24.07.2019 вони були запрошені працівниками поліції 24.07.2019 близько 02:50 як свідки, щоб засвідчити як у їх присутності водію транспортного засобу Хонда Сівік д.н.з. НОМЕР_2 громадянину ОСОБА_1 було запропоновано на місці зупинки транспортного засобу пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгеру Алкотест, на що даний громадянин відмовився, після чого відразу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що вищевказаний водій у їх присутності знову відмовився /а.с.5-6/.

Згідно рапорту інспектора роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Ляшука Вадима Вікторовича від 24.07.2019 під час несення служби у складі екіпажу «Граніт 201» було отримано виклик по лінії «102», про те, що із АЗС ОККО в сторону м. Києва поїхав автомобіль Honda Civic д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого перебуває в стані сильного алкогольного сп`яніння. В подальшому вказаний автомобіль було зупинено, за кермом перебував ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер Алкотест або у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовився у присутності двох свідків. На громадянина ОСОБА_1 було складно протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки водій не мав при собі посвідчення водія. Також було відібрано пояснення у заявника по лінії «102» ОСОБА_5 та пасажира ОСОБА_6 /а.с.7/.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 також надав копію квитанції про добровільну сплату ним штрафу за постановою серії ЕАВ №1357298 /а.с.19/.

Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій на вимогу працівника поліції зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 24.07.2019 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до статті 40? Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40?, 130, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 24.07.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, на розрахунковий рахунок 31111149006001, отримувач коштів – ГУДКСУ у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету – 21081300, банк отримувача – ГУК Житомирської області, МФО – 899998, код за ЄДРПОУ 37976485.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок 31211256026001, отримувач коштів – ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету – 22030106, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача – 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко