Рішення № 84354766, 11.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10211/19

Провадження № 2/520/4061/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 року

Київський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді - Луняченка В.О.

при секретарі - Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( код ЄДРПОУ 14305909 м.Херсон,вул. Ушакова,53) до ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 ) про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0043/74/36061 від 15.09.2005 року,-

В С Т А Н О В И В:

13.05.2019 року до суду з позовом про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0043/74/36061 від 15.09.2005 року звернувся АТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому просить у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №014/0043/74/36061 від 15.09.2005 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,4 кв.м, житловою площею 49,7 кв.м, та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницькою Ю.О. 15.09.2005 року за реєстром №1142, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом та стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Представник позивача до судового засідання, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначені обставини справи та норми закону ст.280 ЦПК України, а також те, що представник позивача погодився на заочний розгляд справи, суд розглянув справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановив заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, між 15 вересня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом із Статуту та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/0043/74/36061, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 65 000 доларів США 00 центів (шістдесят п`ять тисяч доларів США 00 центів) строком до 15.09.2025 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 15,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором ( а.с.8-10).

Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику Кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з можливою видачею готівки через касу.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому відсоткова ставка за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 6.1. Кредитного договору. Позичальник зобов`язався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених Кредитним договором: щомісячно, до 05 (п`ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. Кредитного договору та остаточне погашення кредиту до 15.09.2025 року (включно) на рахунок, визначений п. 5.1. Кредитного договору (або відповідно Графіку погашення заборгованості у випадку, якщо не зазначено у Договорі рахунків); щомісячно, до 05 (п`ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок, визначений Кредитним договором.

Відповідно до умов п. 7.5. Кредитного договору сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання кредитних зобов`язань. Кредитор має право вимагати дострокового стягнення, а Позичальник зобов`язався, на вимогу Кредитора, здійснити повернення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафні санкції, відповідно до умов Кредитного договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Згідно з п. 9.1. Кредитний договір набуває чинності з часу його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора та діє до повного погашення кредитної заборгованості Позичальника за Кредитним договором (суми кредиту, процентів за користування, комісій, неустойок, відшкодування можливих збитків).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 25 вересня 2005 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницькою Ю.О., зареєстрований в реєстрі за номером 1203, відповідно до умов якого предмет іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Кредитного договору, а також усіх додаткових згод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору. За таких умов, Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення в рахунок майна, заставленого на умовах Договору іпотеки.

Предметом іпотеки згідно з п. 1.2. Договору іпотеки зі змінами є нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 85,4 кв.м, житловою площею 49,7 кв.м та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Рудницькою Ю.О., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 15.09.2005 р. за реєстром №1142. Відповідно до умов п.п 3.1.4. та 3.1.5 Договору іпотеки, у випадку невиконання Іпотекодавцями зобов`язань за цим Договором або за Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 4. Договору іпотеки, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завдані пор5шіенням зобов`язання, необхідних витрат пов`язаних з утриманням та реалізацією Предмета іпотеки.

Згідно п. 4.2. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України, у т. ч. за рішенням суду (п. 4.4. Договору іпотеки).

Таким чином, з укладенням Кредитного договору та Договору іпотеки Кредитор отримав законне право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки.

24 листопада 2015 року Київським районним судом м.Одеси ухвалено рішення по справі № 1512/2-1730/11, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено в повному обсязі, а саме, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ТОВ «Бриг» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором №014/0043/74/36061 від 15.09.2005 року у розмірі 49 489 (сорок дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) доларів США 71 центів, що згідно курсу НБУ складає 391 636 (триста дев`яносто одна тисяча шістсот тридцять шість) гривні 81 копійку та вирішено питання щодо розподілення судових витрат (а.с. 17-19).

Судом встановлено юридичні факти дійсності правочину, укладеного між Сторонами, а також факт наявності боргових зобов`язань Позичальника перед Кредитором.

Дане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, Позичальник не виконує рішення суду та вищезазначені умови Кредитного договору, у зв`язку з чим, на адресу Позичальника/Іпотекодавця були направлені вимоги про виконання зобов`язань за Кредитним договором надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість ( а.с. 20-22)

Станом на 04.02.2019 року заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором складає 76 225 долари США 49 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить: 2 101 590 гри. 42 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 28 750 долари США 72 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 792 677 грн. 59 коп.;заборгованості за відсотками у розмірі - 47 474 долари США 77 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 1 308 912 грн. 83 коп.. Розрахована пеня.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний планувати відсотки від суми займу щомісячно до дня повернення позики, при відсутності іншої домовленості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним довором застосовуються положення параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовіднощення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).

Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежного виконання).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової

частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов`язання.

Як слідує з ч. 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням та завдатком.

Одночасно з тим, ст. 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторам цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ст. 589 ЦК України у разі невиконання обов`язків, забезпечених заставою, заставодержатель отримує право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є видом застави.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки (штрафи, пені), основної суми боргу.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до умов ст. 38 Закону України "Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

На підставі ч. 1 ст.4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Суди повинні мати на увазі, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (постанова Верховного Суду України від 4 вересня 2013 р. у справі № 6-73цс13). Разом із тим задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов`язання.

При вирішенні судами справ даної категорії суд в рішенні повинен визначити початкову ціну іпотечного майна, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону № 898-ІV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором, однак у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення іпотечних торгів ціна предмету іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні , не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З урахуванням зазначених положень законодавства позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на іпотечне майно, є правомірними та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір .

На підставі ст. ст. 526, 598, 590 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 95, 141, 263-265, 280-283, 354,355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( код ЄДРПОУ 14305909 м.Херсон,вул. Ушакова,53) до ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 ) про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0043/74/36061 від 15.09.2005 року- задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №014/0043/74/36061 від 15.09.2005 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме- квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,4 кв.м, житловою площею 49,7 кв.м, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницькою Ю.О. 15.09.2005 року за реєстром №1142, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом та стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( код ЄДРПОУ 14305909 м.Херсон,вул. Ушакова,53), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду через Київський районний суду м.Одеса. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Луняченко В. О.