Рішення № 84353180, 11.09.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/813/16-ц

н/п 2/766/3718/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк`звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил продукту кредитних карт № б/н від 13.07.2015 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 35 025,31 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжу картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється починаючи з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Вказує на ту обставину, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/rules складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі, визначеній у договорі. Однак остання, на порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 18.02.2016 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 42 697,13 грн.. Просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 42 697,13 грн. за кредитним договором № б/н від 13.07.2015 року, яка складається з наступного: 33 341,33 грн. заборгованість за кредитом; 2 444,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 667,30 грн. заборгованість за пенею та комісією; 4 244,31 штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди, та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 13.07.2015 року акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт№ б/н від 13.07.2015 року з ОСОБА_1 .

Відповідно до умов угоди кредитор зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 35 025,31 грн.. Відповідач зобов`язався повернути кредит, відсотки за його використання, а також здійснювати інші платежі відповідно до угоди та умов і правил надання продукту кредитних карт. Кредитором у повному обсязі та належним чином виконано свої зобов`язання.

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Відповідно положень ст. ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 204 ЦК України встановлений принцип правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником станом на 18.02.2016 року становить 42 697,13 грн., яка складається з: 33 341,33 грн. заборгованість за кредитом; 2 444,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 667,30 грн. заборгованість за пенею та комісією; 4 244,31 штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530,631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з частиною першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України та частини першоїстатті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У дану випадку строк дії Генеральної угоди закінчився 31.07.2018 року, внаслідок чого саме з цього моменту АТ КБ «Приватбанк», втрачає право на нарахування відсотків, неустойки, пені та комісії за кредитним договором.

Дана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного суду викладених в постановах від 28.03.2018 року справа № 444/9519/12 та від 15.05.2018 року справа № 202/33292/13-ц.

Крім цього, станом на 18.02.2016 року позивачем було нараховано відповідачу комісію та пеню за прострочене виконання зобов`язання у розмірі 2 667,30 грн. з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 ЦК України).

За положеннямистатті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку, Позивачем нараховано комісію, пеню та штраф у зв`язку з виникненням простроченої заборгованості за кредитом.

Аналізуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

На думку суду позивачем неправомірно застосовано два види відповідальності за порушення умов кредитного договору у вигляді пені та штрафу, а тому вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача пені та комісії за прострочене зобов`язання у сумі 2 667,30 грн. задоволенню не підлягає.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

За змістом статей 12,13,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначені висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року за результатами розгляду справи № 342/180/17-ц, які відповідно дост. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведений аналіз норм законодавства, умови Генеральної угоди та строк її дії, наданий банком розрахунок заборгованості за договором № б/н від 13.07.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приват Банк» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка утворилася станом на 18.02.2016 року, а саме: 33 341,33 грн. заборгованість за кредитом; 2 444,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 244,31 грн. штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди.

Згідно до ч.1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн., оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 93,75%, а тому стягненню з відповідача пропорційно частці задоволених вимог підлягає 1291,88 грн.

На підставі ст.ст.526, 611, 615, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-13, 76-81,133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.07.2015 року у сумі 40 029,83 грн., яка складається із: 33 341,33 грн. заборгованість за кредитом; 2 444,19 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 244,31 грн. штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) понесені судові витрати в розмірі 1 291,88 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В.Прохоренко