Ухвала суду № 84349962, 19.09.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 вересня 2019 року справа № 912/2633/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" про забезпечення позову від 16.09.2019 № б/н (вх. № 2634/19 від 19.09.2019) у справі №912/2633/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець", 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, 10 поверх,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45,

про стягнення 692 248,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець", яка містить вимоги до Приватного акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" про стягнення 692 248,48 грн коштів, витрачених на утримання елеватору, який знаходиться в управлінні, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 06.03.2018 між Публічним акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінагро" укладено Кредитний договір № НК 1851.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним Договором між Публічним акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Складський комплекс" Новомиргород" було укладено іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя) від 06.03.2018.

Згідно абз. 4 п. 2.1. іпотечного договору стосовно предмету іпотеки укладено Договір оренди нерухомого майна від 01.03.2018 № 0103/2018-1, укладений із Приватним акціонерним товариством "Новомиргородський елеватор" терміном дії до 31.12.2020.

07.02.2019 Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (05.10.2018 змінено назву з Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК") - Установником управління та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" - Управителем укладено Договір управління нерухомим майном, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстровано в реєстрі № 568.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" для утримання елеватору, який знаходиться в управлінні за перше півріччя 2019 року витратило 692 248,24 грн за комунальні послуги.

В зв`язку з тим, що Договір оренди не припинено та є діючим, відповідач продовжує користуватися орендованими приміщеннями і надалі, то він не звільняється від зобов`язання по сплаті орендної плати та витрат на комунальне обслуговування, а тому, управитель та Банк мають право на стягнення заборгованості за утримання предмету іпотеки.

Зазначене слугувало зверненню позивача з даним позовом до господарського суду.

Ухвалою від 19.09.2019 відкрито провадження у справі № 912/2633/19, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Разом з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, також рахунки відкриті у банках України відповідача - Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор", (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45, код ЄДР: 00954685).

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви додано платіжне доручення від 06.09.2019 № 1267, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

У поданій заяві про забезпечення позову позивачем зазначено, підстави для застосування зустрічного забезпечення в межах ст. 141 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі позивач зазначає, що за інформацією з відкритих джерел, Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" може знаходитись на межі банкрутства.

Також за поясненнями позивача, виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача, можливе буде лише за рахунок майна відповідача.

Крім того, позивач і зараз несе витрати на здійснення належних умов збереження предмету іпотеки, що спричиняє йому додаткові витрати.

Підсумовуючи обґрунтування підстав для забезпечення позивач зазначає, що предмет позову по даній справі та заявлений захід забезпечення позову, є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець", за захистом яких він звернувся.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, господарський суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Господарський суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаною спірного зобов`язання тощо).

Однак, всупереч наведеному до поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, достатніх для вжиття судом заходів для забезпечення позову, в т.ч. і перебування Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" на межі банкрутства.

На підставі викладеного, господарський суд вважає не обґрунтованими обставинами та неспроможними посилання заявника в заяві про забезпечення позову на наявність заборгованості з утримання елеватору, який знаходиться в управлінні та нездійснення останнім добровільної сплати боргу, оскільки зазначені обставини самі по собі не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а, отже, в її задоволенні слід відмовити. Окрім того, захід забезпечення позову, які позивач просить застосувати до відповідача не співмірний із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Судовий збір, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст. 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" від 16.09.2019 № б/н (вх. № 2634/19 від 19.09.2019) про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, 10 поверх); Приватному акціонерному товариству "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45).

Ухвалу підписано 19.09.2019.

Суддя О.Л. Бестаченко