Ухвала суду № 84329401, 16.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2019 року м. Київ № 640/17179/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про:

- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 23.03.1985 по 31.08.1998;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 23.03.1985 по 31.08.1998;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву про призначення пенсії по стажу та заробітку з урахуванням страхового стажу роботи ОСОБА_1 з 23.03.1985 по 31.08.1998.

Відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (частина перша). У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста).

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначених вимог не виконано, відповідно до акту від 12.09.2019 №1992 до позовної заяви не надано копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 23.03.1985 по 31.08.1998, та просить збов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу період роботи з 23.03.1985 по 31.08.1998 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву про призначення пенсії по стажу та заробітку з урахуванням страхового стажу роботи з 23.03.1985 по 31.08.1998.

Як убачається з наданих позивачем доказів, листом від 23.01.2019 №15062/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у призначенні пенсії та повідомило про незарахування в загальний стаж періоду роботи з 25.03.1985 по 31.08.1998. Крім того, повідомлено позивача про надання відповіді листом від 22.11.2018 №117548/03 на заяву позивача щодо призначення пенсії. Водночас до суду позивач звернулась 10.09.2019, тобто з пропущенням шестимісячного строку. Позивачем не подано заяви про поновлення строку, позовна заява не містить обґрунтувань звернення до суду в межах шестимісячного строку або іншого строку.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається з позовної заяви позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

На думку суду, позивач помилково ототожнює поняття внутрішньо переміщена особа і біженець. Відтак, відсутні підстави для застосування до позивача пункту 14 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIIІ з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру про: визнання дій неправомірними в частині незарахування до страхового стажу періоду роботи з 23.03.1985 по 31.08.1998; зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 23.03.1985 по 31.08.1998; зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії до стажу та заробітку з урахуванням страхового стажу роботи з 23.03.1985 по 31.08.1998. Суд розцінює вказані вимоги як пов`язані. Отже, позивачу необхідно сплатити 768,40 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

належним чином засвідчену копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів щодо вимоги про визнання протиправними дій відповідача;

документ про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код 38004897), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/17179/19), Окружний адміністративний суд міста Києва, код 34414689.

Заяву на усунення недоліків позовної заяви з додатками позивачу потрібно подати в кількості примірників для суду та відповідача.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець