Рішення № 84328848, 09.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002933

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Староста М.М.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_3,

відповідача Гарасиміва В.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 39420875), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС від 03.06.2019 року №UA209000/2019/000263/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.07.2019 року декларант ТзОВ «Бісер Плюс» від імені позивача в електронному вигляді подав до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209190/2019/039494 для здійснення митного оформлення імпортованого товару: "автомобіль легковий марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, вживаний, дизель, oб`єм двигуна 2987 куб.см, кузов НОМЕР_4 , тип кузова - універсал, колір чорний, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012, потужність 155 kW, колісна формула - 4x4, загальна кількість місць для сидіння - 5, кількість дверей - 5». Зазначає, що митну вартість заявлено, згідно п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, за основним методом (за ціною договору), а саме - 18000,00 євро. При цьому, зазначив, що під час здійснення митного оформлення позивач подав усі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Однак відповідачем за результатами перевірки митної декларації та доданих документів винесено картку відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, визначивши митну вартість заявленого товару за резервним методом (ціна - 35800,00 євро). Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 21.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 15.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Від відповідача 09.07.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 року №689, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, що згенеровано АСАУР ДФС та складає 35800,00 євро. Оскільки вказані сумніви не були спростовані позивачем шляхом подання додаткових документів митним органом прийнято спірне рішення 03.06.2019 року №UA209000/2019/000263/2, за яким митна вартість товару становить 35800,00 євро, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701. Крім того, зазначив, що джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР. За таких обставин, вважає, що, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів та картку відмову, відповідач діяв у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстав для скасування його рішення та картки відмови немає і слід відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У квітні 2019 року позивач придбав у німeцькoі фірми «Boga BmbH» (Dr.Rudolf-Schieberstr.4, 73463 Westhausen Deutschland) транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, вживаний, дизель, oб`єм двигуна 2987 куб.см, кузов НОМЕР_4 , тип кузова - універсал, колір чорний, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012 за ціною 18 000,00 євро, що підтверджується договором купівлі-продажу №2019/04/23 від 23.04.2019 року.

На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем видано рахунок-фактуру (інвойс) від 23.04.2019 року № 10867, в якому вказано вартість зазначеного транспортного засобу в сумі 18000,00 євро; автомобіль придбано за ціною 18 00,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням від 24.04.2019.

22.05.2019 року декларант ТВ «Бісер Плюс» від імені позивача в електронному вигляді подав до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209190/2019/039494 для здійснення митного оформлення імпортованого товару: " автомобіль легковий марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, вживаний, дизель, oб`єм двигуна 2987 куб.см, кузов НОМЕР_4 , тип кузова - універсал, колір чорний, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012, потужність 155 kW, колісна формула - 4x4, загальна кількість місць для сидіння - 5, кількість дверей - 5».

Як видно з цієї декларації, товар імпортовано на ім`я - ОСОБА_2 . Митну вартість заявлено за 6 (резервним) методом на рівні - 18000,00 євро.

На підтвердження ціни товару декларантом надано наступні документи, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №10867 від 23.04.2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/23297 від 13.05.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 28.11.2013 року; платіжне доручення від 24.04.2019 року; висновок експерта №2378/2379 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 20.05.2019 року.

03.06.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000263/2, відповідно до п.33 якого скориговано вартість автомобіля до 35800 євро, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі за текстом - МК України).

Положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Положення ч. 4 ст. 58 МК України вказує, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Кодексу).

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом, декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «Бісер Плюс», в інтересах позивача, були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: електронну митну декларацію (ЕМД) №UA209190/2019/039494, рахунок-фактуру (інвойс) №10867 від 23.04.2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/23297 від 13.05.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 28.11.2013 року; банківський платіжний документ 24.04.2019 року, копію митної декларації країни відправлення 19DE96505430969E4 від 02.0.2019; висновок експерта №2378/2379 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 20.05.2019 року.

Разом з тим, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/23297 від 13.05.2019 року складено з використанням додаткового аркуша. Згідно до додаткового аркуша про проведення митного огляду товарів встановлено наявні пошкодження лакофарбового покриття по кузову т/з, з потертостями біля дверних ручок та у дверних проємах зі сколами на капоті та лобовому склі. Пошкоджений та забруднений салон: оббивка сидінь, дверей та даху. Наявні сліди корозії по кузову т/з та рамі автомобіля. Наявні сліди відновлювальних робіт по кузову з правої сторони. Пошкоджений задній бампер. Автомобіль не заводиться. Розбитий підон автомобіля та нижня частина мотору, сліди підтікання технічних рідин з мотора та коробки автомобіля.

Окрім того, суд вказує на те, що пошкодження, зазначені в акті огляду підтверджуються і висновком експертного автотехнічного та автотоварознавчого дослідження №2378/2379 від 20.05.2019 року.

Враховуючи вищенаведене, зміст вказаних документів підтверджував заявлену митну вартість транспортного засобу.

Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури (інвойсу) №10867 від 23.04.2019 року.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх виготовлення; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх виготовлення, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виготовлення чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701 від 04.06.2019.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2014 в справі №21-127а15 та від 02.06.2014 в справі №21-498а15.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 коментованої статті Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, яка вказана декларантом у митній декларації №UA209190/2019/039494 від 03.07.2019, визначено за 6 (резервним) методом на рівні - 18000,00 євро, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Вибір позивачем 6 (резервного) методу обумовлений тим, що з метою визначення митної вартості товару на момент його ввезення на митну територію України, останній звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення автотехнічного та автотоварознавчого дослідження транспортного засобу. Таким чином в основу визначення митної вартості товару декларантом брався висновок експерта №2378/2379 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 20.05.2019 року, зі змісту якого видно, що вартість увезеного на митну територію України автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, кузов НОМЕР_4 (без врахування митних платежів, зборів та інших необхідних платежів за його розмитнення та реєстрацію в Україні), врахуванням його стану, встановленого на момент обстеження, в цінах на дату ввезення, становить 541324, 73 грн. (18381,14 євро). Вказане свідчить про те, що реальна вартість транспортного засобу є суттєво нижчою від вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості.

Крім того, на підтвердження ціни товару декларантом надано наступні документи, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №10867 від 23.04.2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/23297 від 13.05.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 28.11.2013 року; платіжне доручення від 24.04.2019 року.

Вказані документи у сукупності та кожен зокрема підтверджують достовірність заявленої позивачем у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення.

Поряд з тим, представник Львівської митниці ДФС не надав суду жодних доказів того, що при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів було враховано стан транспортного засобу (пошкодження автомобіля, які зазначені в додатковому аркуші до акту про проведення огляду (переогляду) товарів.

Також, не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст договору від 2019/04/23 від 23.04.2019 чи рахунку-фактури (інвойсу) №10867 від 23.04.2019 року, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Німеччини інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом «Boga BmbH» (Dr.Rudolf-Schieberstr.473463 Westhausen Deutschland) автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, кузов НОМЕР_4 , та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 18000,00 євро та/або іншої суми за відчужений транспортний засіб.

Натомість позивачем долучено до матеріалів справи текст перекладеного підтвердження факту покупки згідно якого Компанія «Boga BmbH» (Dr.Rudolf-Schieberstr.473463 Westhausen Deutschland) підтверджує, що ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) придбав автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, кузов НОМЕР_4 , ціна покупки 18000,00 євро, номер рахунку-фактури 10867.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.04.2019 року (справа №815/2146/16).

Щодо тверджень відповідача, що вартість імпортованого позивачем транспортного засобу, не підтверджена документально та згенерована АСАУР ДФС і складає 35800,00 євро.

Так, відповідно до ст.64 МК України, якою регламентовано застосування резервного методу, який застосував митний орган, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В оскаржуваному рішенні про коригування не вказано про раніше визнану (визначені) органами доходів і зборів митну вартість товару, якою б керувався відповідач при визначенні вартості імпортованого позивачем транспортного засобу (тобто відсутнє конкретне посилання на митну декларацію з вартістю попередньо імпортованого товару іншими особами).

Як наслідок, відповідачем порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", який зазначає, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому не наведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Разом з тим, суд враховує також і те, що позивачем на обґрунтування своєї позиції подано висновок експерта №2378/2379 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 20.05.2019 року, зі змісту якого видно, що вартість ввезеного на митну територію України автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель G 350 Bluetec, кузов НОМЕР_4 (без врахування митних платежів, зборів та інших необхідних платежів за його розмитнення та реєстрацію в Україні), врахуванням його стану, встановленого на момент обстеження, в цінах на дату ввезення, становить 541 324,73 грн. (18381,14 євро).

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000263/2 від 03.06.2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС від 03.06.2019 року №UA209000/2019/000263/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00701.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 39420875) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1 823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2019 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна