Ухвала суду № 84328598, 27.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 серпня 2019 року 320/4564/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій та тверджень, скасування висновку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить суд:

1) визнати протиправним:

- нереагування патрульних поліцейських ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на повідомлення про правопорушення під час викликів 23.04.2019, 17.05.2019 і 18.05.2019 на адресу АДРЕСА_1 (а саме: відсутність зауважень особам, які перекопували мою ділянку, знищували мої зелені насадження, погрожували мені і моїм батькам вбивством, завдавали побоїв мені і моєму вітчиму; відсутність вказівки цим особами зупинити незаконні дії; упередженість щодо мене і моїх законних вимог; відсутність спроб розібратися в причинах конфлікту; не допитування осіб, які чинили проти мене фізичне насильство, перекопували мою ділянку і знищували мої зелені насадження; неінформування диспетчера про вчинені кримінальні правопорушення; незабезпечення охорони місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення; відсутність спроб установити особи підозрюваних, які здійснювали кримінальне правопорушення та відсутність заходів щодо їх затримання);

- неналежні висловлювання щодо мене поліцейського ОСОБА_2 під час виклику 23.04.209 ("тунєядець". "ти сидиш на шиї у матері"), а також поліцейського ОСОБА_3 18.05.2019 щодо моїх батьків ("ваш діагноз - дурачки") і щодо мене ("ти - растєніє");

- ненадання мені допомоги у стані небезпечному для мого здоров`я, а також залишення мене у небезпечній ситуації поліцейськими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 під час викликів 23.04. 17.05 і 18.05.2019 на адресу АДРЕСА_1 , коли їм повідомлялося, що група осіб погрожує мені фізичною розправою, регулярно чинить наді мною фізичне насильство, завдає мені травм;

- психологічний тиск на мене з боку поліцейського ОСОБА_2 : 23.04.2019 в Бориспільській лікарні, коли я знаходився у стані після струсу мозку - у вигляді відмовляння мене від написання заяви на осіб, які мене побили; 17.05.2019 - у вигляді погрози, що мене "прив`яжуть до дерева"; поліцейського ОСОБА_3 . 18.05.2019 - у вигляді погрози, що якщо я ще раз викличу поліцію, щодо мене буде складено адмінпротокол;

2) визнати протиправними і які не відповідають дійсності твердження із результату розгляду скарги на дії поліцейських ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 21.05.2019: "карету швидкої допомоги викликав сам заявник", "медпрацівники повідомили, що ніяких тілесних ушкоджень заявник не має", "патрульні перевірили у забудовника дозвільні документи на будівництво та впевнились, що порушень з їх боку нема", "мати повідомила поліцейським, що її син перечепився через паркан з власної обережності та його ніхто не бив", "на відеозаписі зафіксовано, як батьки заявника повідомляють патрульним, що їхнього сина ніхто не чіпав, не бив, в він впав з власної необережності", "спілкування патрульних було ввічливим, дотримуючись норм професійної етики";

3) скасувати висновок результату розгляду скарги на поліцейських ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , складений посадовими особами батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль від 21.05.2019, що в діях цих патрульних поліцейських неправомірних дій не виявлено;

4) скасувати висновок Управління патрульної поліції в Київській області від 25.06.2019, що факт порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль не підтвердився.

5) зобов`язати відповідача провести повторне розслідування та надати новий висновок з урахуванням правової позиції суду.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В силу положень п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Із вступної частини позову встановлено, що в якості відповідача позивачем визначено Департамент патрульної поліції Національної поліції України, в той час як прохальна частина позову містить вимоги до патрульних поліцейських ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , до посадових осіб батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль та до Управління патрульної поліції в Київській області.

Водночас, позовні вимоги до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не заявлено та в позовній заяві не зазначено, які протиправні дії вчинив вказаний орган.

Крім того, зміст позовних вимог не відповідає суб`єктному складу учасників процесу, оскільки позивачем не зазначено як відповідачів по справі патрульних поліцейських ОСОБА_2. і ОСОБА_3 , посадових осіб батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль та Управління патрульної поліції в Київській області.

Отже, позивачу необхідно визначитись з відповідачами у справі або предметом позову.

Також, право на звернення до суду встановлено в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане право на національному рівні є конституційним згідно з положеннями статті 55 Основного Закону України. Конкретизовано це право щодо осіб, які вважають свої права та законні інтереси порушеними, у частині першій статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також у правових нормах статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність до вимог ст. 5 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2019 року, становить 1921,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем об`єднано у позовній заяві вісім позовних вимог немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 6147,20 грн. (1921,00 грн. х 0,4 х 8).

У якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви приєднано квитанцію від 21.08.2019 №0.0.1443861902.1 на суму 768,40 грн.

Однак, сплачена позивачем сума судового збору не відповідає розміру судового збору, який має бути сплачений за подання даного адміністративного позову.

Отже, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим у сумі 5378,80 грн.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із приведенням суб`єктного складу учасників процесу складу у відповідність до прохальної частини позовної заяви у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один примірник для суду; приведення прохальної частини позовної заяви (змісту позовних вимог) у відповідність до визначених у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способів захисту порушених прав; оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.