
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№1.380.2019.003061
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №80-мб/пз від 07.12.2018 року «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного будинку на вул.Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул.Міртовій, 7, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.10.2017 року №944».
Посилається на те, що 20.10.2017 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №944 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного житлового будинку на вул .Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул .Міртовій, 7». Вказав, що при отриманні містобудівних умов та обмежень позивачем надано усі необхідні документи; крім того, наміри забудови земельної ділянки відповідали та відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. На даний час будинок фактично збудований, завершуються лише внутрішні роботи. Однак, незважаючи на викладені обставини, 07.12.2018 року відповідач прийняв рішення №80-мб/пз про скасування вищезгаданих містобудівних умов та обмежень. Позивач з таким не погоджується та вважає, що спірне рішення винесене не на підставі вимог чинного законодавства, безз дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів товариства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що в інспекції були визначені ст.ст.25, 26, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підстави для скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №944 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного житлового будинку на вул .Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул.Міртовій, 7». Ствердив, що наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. З метою усунення виявлених порушень, начальнику управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради було видано припис від 17.07.2018 року №57-мб/пз про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Однак оскільки вимоги припису не виконано в повному обсязі, відповідач прийняв рішення №80-мб/пз від 07.12.2018 року про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва. Покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 10.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 24.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
20.10.2017 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №944 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного житлового будинку на вул.Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул. Міртовій, 7».
02.04.2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на підставі вказаних містобудівних умов та обмежень і затвердженої у проектної документації видано ТОВ «Колібрі» дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ112180920651.
17.07.2018 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федів Р.М. та Хар М.І. видано начальнику управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради Чаплінському Ю.М. припис №57-мб/пз про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
30.10.2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федів Р.М., відповідно до наказу від 04.10.2018 року №1263 на підставі необхідності перевірки виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сері містобудівної діяльності від 17.07.2018 року №57-мб/пз та направлення на проведення позапланової перевірки від 10.10.2018 року №80-мб/пз, проведено позапланову перевірку дотримання управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 30.10.2018 року №80-мб/пз.
07.12.2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федів Р.М. прийнято рішення №80-мб/пз про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного будинку на вул.Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул.Міртовій, 7, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.10.2017 року №944.
Як видно зі змісту цього рішення, підставами для його прийняття слугували висновки акта перевірки від 17.07.2018 року №57-мб, в якому зафіксовано наступні порушення:
«… у містобудівному розрахунку зазначено, що для можливості розташування нового багатоповерхового житлового будинку заплановано ліквідацію прибудинкових майданчиків та автостоянки існуючого будинку.
Можливості для розташування в межах ділянки всіх необхідних для двох багатоквартирних житлових будинків прибудинкових майданчиків та автостоянок (відповідно до вимог ДБН 360-92**) - немає.
…Згідно розробленого ДП «ДІПМ «Містопроект» містобудівного розрахунку заплановано будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку висотою 33,22 м.
В п.2.1 містобудівних умов та обмежень №944 встановлено гранично допустиму висоту - 35,00 м. Додатково в п.2.1 містобудівних умов та обмежень вписано протокол містобудівної ради від 30.08.2017 року №12, однак даний протокол не містить жодної інформації про погодження містобудівною радою перевищення допустимої поверховості.
Порушено вимоги чинної містобудівної документації - Зонінгу в частині висотності будівлі.
Також п.7.1.5 Зонінгу встановлено максимальний відсоток забудови в Зоні Ж-5, згідно якого максимальний відсоток забудови складає: 3 поверхи - 44%, 9 поверхів - 28%.
В п.2.2 містобудівних умов та обмежень №944 зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 55,0% відповідно до протоколу містобудівної ради від 06.10.2017 року №14. Однак протокол не містить жодної інформації про погодження містобудівною радою містобудівного розрахунку запланованого об`єкту будівництва.
Порушено вимоги чинної містобудівної документації - Зонінгу в частині допустимого відсотку забудови.
Отже, наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим було порушено вимоги ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В п.2.4 містобудівних умов та обмежень не вказано мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд, чим порушено п.7 ч.5 ст.29 вищевказаного Закону.
З метою усунення вищезазначених порушень, керуючись ст.411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», начальнику управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради Чаплінському Ю.М. видано припис від 17.07.2018 року №57-мб/пз про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
На виконання вимог припису управлінням, згідно уточнень від 14.09.2018 року №2401-вих-6238, внесено зміни у п.2.4 і п.2.6 конкретних цифрових показників.
Для можливості усунення інших порушень, які зазначені у приписі від 17.07.2018 року №57-мб/пз управлінням надіслано лист-повідомлення від 23.07.2018 року №2401-вих-6211 на адресу ТОВ «Колібрі» та повідомлено замовника про виявлені в ході перевірки порушення та необхідність їх усунення.
За інформацією управління, від ТОВ «Колібрі» не надходило жодних документів, які б надали можливість здійснити дії по усуненню інших виявлених порушень.
Отже, вимоги припису від 17.07.2018 року №57-мб/пз про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності - не виконано.
Враховуючи зазначене, прийнято рішення про скасування містобудівних умов та обмежень».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що у відповідача, як стверджує позивач, були відсутні правові підстави для винесення спірного рішення. Вважаючи у зв`язку із цим свої права, інтереси та обов`язки порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 (далі - Порядок №698).
Відповідно до ч.1 ст.411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Частиною 2 ст.411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ч.3 ст.411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
Відповідно до абз.6 ч.4 ст.411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, серед іншого, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ України (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у результаті проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федів Р.М. встановлено наступні порушення вимог у сфері містобудівної діяльності:
1) наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим було порушено вимоги ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: а) немає можливості для розташування у межах ділянки забудови прибудинкових майданчиків та автостоянок; б) у містобудівних умовах та обмеженнях встановлено гранично допустиму висоту житлового будинку 35,00 м, а згідно розробленого ДП «ДІПМ «Містопроект» містобудівного розрахунку заплановано будівництво житлового будинку 33,22 м, тобто порушено вимоги чинної документації - Зонінгу в частині висотності будівлі; в) відсутність погодження містобудівною радою містобудівного розрахунку запланованого об`єкту будівництва;
2) не вказано мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується до існуючих будинків та споруд, чим порушено п.7 ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №109), містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №803/1231/17 та від 14.08.2018 року у справі №823/5265/15.
В той же час, відповідно до ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що однією з підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є їх невідповідність містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам та стандартам, які виявлені при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду уповноваженими особами.
Разом з тим, положення ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які містять вичерпний перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень, не містять такої підстави як невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та вимогам чинного законодавства. Вказане є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, але не для їх скасування, чого не враховано відповідачем.
Що стосується суті зазначених в акті перевірки порушень, зокрема в частині висотності будівлі, то такі суд не враховує, адже відповідно до п.4 ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження містять гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах, а тому розробленим ДП «ДІПМ «Містопроект» містобудівним розрахунком запланованого будівництва 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку висотою 33,22 м не перевищено гранично допустиму висоту 35,00 м, встановлену у містобудівних умовах та обмеженнях №944.
Між тим, у матеріалах справи міститься витяг містобудівного розрахунку багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 162-164 - вул. Міртова, 7, відповідно до якого у Розділі 4 «Основні техніко-економічні показники» значиться: «… гранична допустима висота будинку - не більше 37,00 (35,0 м від позн. 0,000).
Також, не відповідають дійсності твердження інспектора будівельного нагляду щодо порушення Зонінгу.
Відповідно до Зонінгу запланований об`єкт знаходиться в зоні Ж-5 - зона змішаної малоповерхової та багатоповерхової житлової забудови. У Зоні групи Ж-5 допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, для будівництва багатоквартирних житлових будинків 5-10 поверхів включно, з об`єктами обслуговування вбудовано-прибудованими (не вище 35 м в стінах (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху), надбудови для інженерного облаштування - не вище 37 м). Крім того, згідно ч.4 Розділу Зонінгу, гранична висота житлових будинків в метрах, вказана в регламентах зон Ж-1 - Ж-5, встановлюється від поверхні землі. Відхилення до 5% від встановленого параметру не є порушенням регламенту.
Поряд з цим, містобудівний розрахунок визначав інвестиційні наміри замовника будівництва, як-то передбачено абз.6 ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». До того ж, зазначено, що дані показники, які вказані у розрахунку, в тому числі щодо висотності будинку, є орієнтовними і можуть уточнюватись.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності можливості для розташування у межах ділянки забудови прибудинкових майданчиків та автостоянок, відсутності погодження містобудівною радою містобудівного розрахунку запланованого об`єкту будівництва.
Так, у ч.1 ст.16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до ч.1 ст.25 цього Закону, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч.1 ст.17 наведеного Закону).
Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (п.3 ст.1 Закону).
Згідно ст.19 вказаного Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
На підставі поданих позивачем впродовж 12.10.2017 року-20.10.2017 року заяви на отримання містобудівних умов та обмежень разом з відповідними додатками, містобудівною радою та виконавчим комітетом Львівської міської ради було перевірено відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та 20.10.2017 року виконавчим комітетом прийнято рішення №944 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул . Замарстинівській , 162-164 - вул.Міртовій , 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул . Міртовій , 7.
Тому, на переконання суду, відсутність у протоколі містобудівної ради інформації щодо згоди з обґрунтованою поверховістю об`єкта будівництва , яка передбачена наданою на обговорення проектною документацією, не можна вважати, що така документація не погоджена. Видані містобудівні умови та обмеження підтверджують, що містобудівною радою було підтримано надане на розгляд проектне рішення.
Аналогічно, містобудівна рада не зобов`язана була вказувати у протоколі засідання погодження щодо відсотку забудови земельної ділянки, оскільки у членів містобудівної ради не виникало запитань та заперечень щодо проектного рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул.Замарстинівській , 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул .Міртовій, 7.
Згідно містобудівного розрахунку на вищевказане будівництво було передбачено, що потреба у майданчиках та стоянках, які ліквідуються в результаті будівництва нового будинку, буде компенсована на території кварталу шляхом розширення, доповнення та розміщення нових майданчиків і стоянок на ділянках, що не суперечать вимогам нормативних документів.
Тим більше, згідно долученого до матеріалів справи листа Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №36-2527 від 30.05.2017 року, виконавчий орган Львівської міської ради не заперечував щодо облаштування за кошти ТОВ «Колібрі» дитячого та розширення спортивного майданчиків біля будинків №№144 і 150 по вул.Замарстинівській у м.Львові, а також відпочинкового майданчика для дорослих на перехресті вулиць Замарстинівська - Грабова.
Крім того, слід врахувати, що нормативний відсоток забудови згідно чинних державних будівельних норм визначається не для ділянки об`єкту забудови, а для містобудівного утворення в цілому (квартал, мікрорайон, тощо).
Також, мінімально допустимі відстані від проектованого об`єкта до існуючих будинків та споруд регламентуються діючими нормативними документами. А оскільки у проектному рішенні відсутні порушення щодо нормативних відстаней до існуючої забудови, тому, відповідно, і не виникало необхідності у зазначенні додатково таких відстаней у містобудівних умовах та обмеженнях.
Поряд з тим, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком №698.
Згідно п.32 цього Порядку, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Однак, ні в оскаржуваному рішенні від 07.12.2018 року, ні під час судового розгляду, відповідачем не надано доказів того, що виявлені порушення неможливо усунути.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем під час проведення позапланової перевірки управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, складання акта від 30.10.2018 року №80-мб/пз та прийняття рішення від 07.12.2018 року №80-мб/пз не було дотримано балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача щодо здійснення будівництва об`єкта і цілями, на досягнення яких спрямоване здійснення державного нагляду та прийняття оскаржуваного рішення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №821/3/17, від 29.08.2018 року у справі №826/14181/17, від 18.10.2018 року у справі №823/1550/17, 17.05.2019 року у справі №806/1576/18.
Крім того, суд вважає, що відповідач з метою недопущення порушення прав позивача повинен був забезпечити можливість надати пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права позивача шляхом його повідомлення про позапланову перевірку, витребування відповідних документів та матеріалів, оскільки у позивача, що придбав об`єкт нерухомості, отримав земельну ділянку для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки існують правомірні очікування щодо того, що його право на розпорядження належним йому на праві власності (праві оренди) майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб`єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 24.04.2019 року у справі №803/815/17.
До того ж, з урахуванням положень абз.6 ч.4 ст.411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інспектор будівельного нагляду мав би скласти протокол про притягнення винних осіб державного органу до відповідальності, з вини яких допущенні вказані недоліки.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що відсутні підстави вважати, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного будинку на вул.Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул.Міртовій, 7 видані уповноваженим органом з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного рішення №80-мб/пз від 07.12.2018 року «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного будинку на вул.Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул.Міртовій, 7, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.10.2017 року №944», суд прийшов висновку, що таке не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності (зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)), визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними, достатніми та допустимими доказами. Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.
Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №80-мб/пз від 07.12.2018 року «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного будинку на вул.Замарстинівській, 162-164 - вул.Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул.Міртовій, 7, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.10.2017 року №944».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133; код ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі» (місцезнаходження: вул.Замарстинівська, 162, м.Львів, 79058; код ЄДРПОУ: 13840517) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду буде складено до 23.09.2019 року.
Суддя Ланкевич А.З.
Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 17.09.2019 року.
Судове рішення № 84328348, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 12.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.003061. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: