Рішення № 84328271, 06.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1969/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького, начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Ксеніч Віктора Миколайовича про визнання протиправними та скасування припису та постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Припис № 44 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий 23 липня 2019 року, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького;

- визнати протиправним та скасувати Постанову № 32 по справі про адміністративне правопорушення видану 31 липня 2019 року, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького та начальником Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Ксенічем Віктором Миколайовичем.

Позивач вважає, що зазначений припис № від 23 липня 2019 року, Постанова № 32 від 31 липня 2019 року та дії інспектора під час проведення перевірки є протиправними. Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем порядку проведення перевірки та відсутністю складу правопорушення.

15 серпня 2019 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Відзив на позовну заяву до суду відповідачем не надано.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду. Причина неявки суду невідома.

Заслухавши думку позивача та його представника, розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що уповноваженою особою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького, було проведено позапланову перевірку ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт № 115 від 23 липня 2019 року (а.с.18-22).

В Акті № 115 зазначено, що під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснила реконструкцію квартири № 15, 14 з добудовою та присвоєнням коридору загального користування. В кв. 15 будинку квартирного типу втрутилась в несучі конструкції будинку, а саме: розібрала віконний проріз під прохід до будови та виконує будівництво добудови. Дозвільні документи на виконання будівельних робіт ОСОБА_1 не видавались. Дане порушення, також відображене в технічному паспорті ОКП «Кіровоградського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації» від 11.07.2019 (порушення вимог п.1 ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності») (а.с.18-22).

Відповідно до відміток, які містяться на аркуші 8 даного акту, від з зауваженнями ОСОБА_1 не згодна (а.с.21 зв. бік).

23.07.2019 Головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Пилипенко Віталієм Володимировичем винесено припис №44 (а.с.23). В даному Приписі, з метою усунення виявлених порушень, вимагається в термін до 23.09.2019 усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно побудованої добудови до квартири АДРЕСА_4 та відновити елемент несучої стіни, а саме: закласти прохід до самочинної добудови під віконний проріз (а.с.23).

Того ж дня, уповноваженою особою відповідача складений протокол №47 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.96 КУпАП, по факту здійснення реконструкції квартири № 15, 14 (а.с. 24-25 ).

31.07.2019 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №32, за якою ОСОБА_1 визнано винною за ч.5 ст.96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. (а.с.26-27).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-ХІV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок №553).

Відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пп. 1 п. 11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Пунктом 12 цього порядку передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

При цьому, відповідно до п. 13 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно п. 14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16, 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Суд зазначає, що згідно з п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Метою внесення припису є усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Ця мета має публічно-правовий характер і спрямована на забезпечення принципу законності у сфері містобудування. Однак, досягатися вона повинна не за рахунок порушення чи створення загрози порушення інших охоронюваних законом інтересів.

Передбачене Законом №3038-VI та Порядком №553 право вимагати документи та видавати суб`єктам містобудування обов`язкові для виконання приписи виникає у посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, яка розпочинається після пред`явлення ними службового посвідчення і направлення для проведення перевірки, та допуску суб`єктом містобудування до її проведення за умови встановлення під час її проведення порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. При цьому зазначеними нормативно-правовими актами не передбачене право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю видавати приписи поза межами перевірок. Обов`язковою умовою складання припису є встановлення під час перевірки факту порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Суд зазначає, що приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, суд не приймає до уваги доводи позивача та представника позивача в частині того, що акт, протокол та припис не складалися в присутності позивача і не надавалися ці документи для підпису в день їх складення.

Разом з тим, суд звертає свою увагу на те, що згідно пояснень позивача, які не спростовані відповідачем, під час проведення позапланової перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю не було пред`явлено службове посвідчення, не надано копію направлення для проведення позапланової перевірки та наказ про її призначення, чим порушено процедуру її проведення.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що відповідачем по справі не надано відзиву на позовну заяву та норму ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. За даних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення, оскільки відповідачем порушено порядок проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,8 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.3,4).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

в и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідент.ном . НОМЕР_1 АДРЕСА_7 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 40131214, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41), начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Ксеніч Віктора Миколайовича (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис № 44 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий 23 липня 2019 року, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького.

Визнати протиправним та скасувати Постанову № 32 по справі про адміністративне правопорушення видану 31 липня 2019 року, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького та начальником Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Ксенічем Віктором Миколайовичем.

Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького судовий збір у сумі 1536,8 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула