Рішення № 84328268, 18.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2019 року м. Київ справа №320/1722/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника Бориспільської місцевої прокуратури до Управління освіти, молоді та спорту Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Баришівської селищної ради та Баришівського навчально-виховного комплексу "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Баришівська районна державна адміністрація, про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся перший заступник Бориспільської місцевої прокуратури з позовом, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнання протиправною бездіяльності Управління освіти, молоді та спорту Баришівської районної державної адміністрації Київської області щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Баришівського навчально-виховного комплексу "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської селищної ради, що зафіксовані в акті №75 планової перевірки, проведеної у період з 16.04.2018 по 16.04.2018 Баришівським РС ГУ ДСНС України у Київській області;

- зобов`язання Баришівську селищну раду вжити в межах компетенції заходів, направлених на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки в діяльності, що зафіксовані в акті №75 планової перевірки, проведеної у період з 16.04.2018 по 16.04.2018 Баришівським РС ГУ ДСНС України у Київській області;

- зобов`язання Баришівський навчально-виховний комплекс "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської селищної ради вжити в межах компетенції заходів, направлених на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки в діяльності, що зафіксовані в акті №75 планової перевірки, проведеної у період з 16.04.2018 по 16.04.2018 Баришівським РС ГУ ДСНС України у Київській області.

На обґрунтування позову позивач послався на те, що у квітні 2018 року Баришівським РУ ГУ ДСНС України у Київській області виявлено порушення вимог протипожежної безпеки в діяльності Баришівського навчально-виховного комплексу "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської селищної ради, які не усунуто. Усунення таких порушень вимог закону попередить виникнення надзвичайних ситуацій, а у разі їх виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить їх оперативну ліквідацію, безпеку для життя і здоров`я людей від небезпечних чинників пожежі.

Київський окружний адміністративний суд 15.04.2019 постановив ухвалу про залишення позовної заяви першого заступника Бориспільської місцевої прокуратури без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 15.05.2019, суд відкрив провадження у справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 11.06.2019.

Управлінням освіти, молоді та спорту Баришівської районної державної адміністрації Київської області 11.06.2019 подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що доводи позивача про невжиття Управлінням заходів з усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки є необґрунтованими. Так, Управлінням в межах виділених коштів було здійснено закупівлю протипожежного інвентарю для закладів освіти, зокрема, Баришівського навчально-виховного комплексу "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" (далі – Баришівський НВК). Крім того, Управління неодноразово зверталось до Баришівської районної ради з пропозицією виділити додаткові кошти для закупівлі протипожежного інвентарю. З цих підстав відповідач заперечує факт своєї бездіяльності та стверджує, що ним вживались заходи, спрямовані на усунення порушень виявлених в ході перевірки Баришівського НВК.

Також Управління стверджує про те, що прокурор не наділений повноваженнями звертатись до суду з даним позовом, оскільки функції держави у спірних правовідносинах уповноважені здійснювати органи ДСНС України, у даному випадку – ГУ ДСНС України Київської області.

Крім того, Управлінням повідомлено, що згідно розпорядження голови Баришівської РДА від 31.01.2019 №28 "Про передачу закладів освіти" з 31.01.2019 Управління припинило право оперативного управління майном закладів освіти, у тому числі Баришівським НВК, що означає неможливість вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень протипожежної безпеки.

У судовому засіданні 11.06.2019 судом оголошено перерву у зв`язку з необхідністю надання позивачем відповіді на відзив.

Позивачем 14.06.2019 подано до суду письмову відповідь на відзив Управління освіти, молоді та спорту Баришівської районної державної адміністрації Київської області в якій зазначено, що протиправна бездіяльність Управління полягає у тому, що будучи обізнаним про виявлені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки у Баришівському НВК, які зафіксовані у приписі від 16.04.2019 №72, Управлінням не вжито всіх належних заходів упродовж 2018 – 2019 років, зокрема:

- не обладнано будівлю пристроями блискавкозахисту згідно ДСТУ БВ.2.5-38:2008;

- у будівлі та приміщеннях не встановлено системи протипожежного захисту;

- не оброблено вогнезахисним розчином дерев`яні конструкції будівлі, приміщення не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно Типових норм належності вогнегасників;

- не забезпечено об`єкт необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння виходячи з вимог ДБН В.2.5-74:2013, ДБН В.2.5-64-2012;

- працюючий персонал не у повному обсязі забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання із розрахунку 102 відсотки від загальної кількості працюючого персоналу.

Також позивач з підстав викладених у позовній заяві заперечив проти доводів Управління про те, що належним позивачем у даній справі має бути ГУ ДСНС України Київської області.

У зв`язку з неявкою представника Баришівського НВК судове засідання 25.06.2019 відкладено на 11.07.2019.

Управлінням освіти, молоді та спорту Баришівської районної державної адміністрації Київської області 25.06.2019 подано до суду письмові заперечення на відповідь відповідача на відзив, в яких стверджується про те, що позовні вимоги заявлені до Баришівського НВК є недоречними, оскільки останній не має повноважень з вжиття заходів направлених на усунення порушень протипожежної безпеки. Також Управління не мало змоги протягом 2018 року усунути порушення у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування.

За клопотанням позивача у судовому засіданні 11.07.2019 судом оголошено перерву до 25.07.2019 у зв`язку з необхідністю уточнення належного відповідача.

У судовому засіданні 25.07.2019 судом постановлено ухвалу, якою залучено в даній адміністративній справі в якості співвідповідача Баришівську селищну раду, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 13.08.2019.

Позивачем 06.08.2019 подано до суду уточнений адміністративний позов (т. 2, а.с. 52 – 65).

У зв`язку з неявкою представників Баришівського НВК та Баришівської селищної ради судове засідання 13.08.2019 відкладено на 03.09.2019.

У судовому засіданні 03.09.2019 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Баришівського районного сектору ГУ ДСНС України у Київській області проведено перевірку щодо додержання Баришівським навчально-виховним комплексом "Гімназія-середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки, за наслідками якої складено Акт від 16.04.2018 №75 (т. 1, а.с. 17 – 22).

Згідно Акту встановлено наступні порушення:

- будівлю не обладнано пристроями блискавкозахисту згідно ДСТУ БВ.2.5-38:2008;

- у будівлі та приміщеннях не встановлено системи протипожежного захисту;

- дерев`яні конструкції будівлі не оброблено вогнезахисним розчином;

- приміщення не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно Типових норм належності вогнегасників;

- пожежний щит не укомплектований шанцевим інструментом та первинними засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт.;

- об`єкт не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння виходячи з вимог ДБН В.2.5-74:2013, ДБН В.2.5-64-2012;

- працюючий персонал не у повному обсязі забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання із розрахунку 102 відсотки від загальної кількості працюючого персоналу.

У зв`язку з викладеним, Баришівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області вручено директору Баришівського навчально-виховного комплексу "гімназія-середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" припис від 16.04.2018 №72, яким вимагалось усунення вказаних порушень (т. 1, а.с. 23 – 24).

На запит Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури від 29.01.2019 №34-01-39 Баришівський районний сектор ГУ ДСНС України у Київській області листом від 29.01.2019 №34 повідомив про виявлені порушення у діяльності Баришівського навчально-виховного комплексу "гімназія-середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" (т. 1, а.с. 67 – 68).

Позивач стверджує, що відповідачами не вжито достатніх заходів для усунення порушень пожежної безпеки, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Пункт 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі – Закон №1697-VII).

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно п. 6 Положення про ДСУНС, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Пунктами 47, 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- перевіряє наявність і готовність до використання в разі виникнення надзвичайних ситуацій промислових засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин, засобів цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу житло та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Прокурор може звернутися до суду в особі суб`єкта владних повноважень, зокрема, у випадках коли у суб`єкта владних повноважень відсутнє законне право на звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права та в інтересах держави.

Аналізуючи вказані положення законодавства, суд робить висновок, що органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконуючи наглядову (контролюючу) функцію та при виявлені порушень, мають право звертатись до адміністративного суду лише у виключних випадках, передбачених Кодексом цивільного захисту України.

Оскільки ані Кодексом цивільного захисту України, ані будь-яким іншим законом України не передбачено права органів Державної служби з надзвичайних ситуацій подавати позов про зобов`язання фізичної або юридичної особи вчинити певні дії, суд робить висновок, що у даній справі перший заступник Бориспільської місцевої прокуратури може звертатись до адміністративного суду з позовом про зобов`язання відповідачів вжити заходи, направлені на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Баришівського навчально-виховного комплексу "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської селищної ради.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.07.2019 у справі №0440/7154/18.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 7 Кодексу цивільного захисту України визначено основні принципи здійснення цивільного захисту, зокрема, гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності.

У відповідності до ст. 4 Закону України від 26.04.2001 №2402-III "Про охорону дитинства" система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, серед іншого, визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері; забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Правилами пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України №974 від 15.08.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за №1229/29359 передбачено, що пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

У зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола суб`єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з п.п. 1, 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі – ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п. п. 24, 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека – відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що виявлені порушення вимог пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю дітей, які перебувають у закладах освіти.

Судом також враховується, що після відкриття провадження у даній адміністративній справі посадовими особами Баришівського районного сектору ГУ ДСН України у Київській області проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Баришівським НВК "гімназія-середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якого складено Акт від 29.08.2019 №306 (т. 2, а.с. 92 – 98).

Зі змісту даного Акту слідує, що відповідачами не усунено у повній мірі порушення, вказані в згаданому вище Акті від 16.04.2018 №75:

- дерев`яні елементи горищних покривів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності,

- захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд",

- будівлі та приміщення не обладнано системи протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Враховуючи викладене, порушення, зазначені в актах перевірок Баришівського НВК не усунуті, а отже судом встановлено бездіяльність, яка триває принаймні з квітня 2018 року по день розгляду даної справи.

Усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки попередить виникнення надзвичайної ситуації, а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку для життя і здоров`я людей від її небезпечних чинників.

Як встановлено судом, згідно з розпорядженням Баришівської районної державної адміністрації Київської області від 31.01.2019 №28 "Про передачу закладів освіти" Управлінню освіти молоді та спорту Баришівської районної державної адміністрації наказано припинити право оперативного управління майном закладів освіти, що є спільною власністю територіальних громад сіл, смт. Баришівка, розміщених на території Баришівської районної ради, зокрема, Баришівського навчально-виховного комплексу "гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської районної ради, передано вказане майно у комунальну власність Баришівської селищної ради (т. 1, а.с. 158 – 160).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією міської ради є затвердження місцевого бюджету та змін до нього, прийняття рішень щодо передачі коштів із місцевого бюджету.

Тривалий характер порушень протипожежної безпеки свідчить про бездіяльність відповідачів у вирішенні проблем закладу в питанні усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Суд зазначає, що не усунення виявлених порушень безпеки призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Неповнолітні діти, знаходячись у закладі, постійно перебуватимуть в умовах реальної загрози життю та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідачів вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки можливе шляхом фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету для вжиття заходів, зазначених в акті та приписі уповноважених органів ДСНС.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що прокурор у даному випадку, звертаючись до суду з позовом, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах держави.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідачів відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління освіти, молоді та спорту Баришівської районної державної адміністрації Київської області щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Баришівського навчально-виховного комплексу "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської селищної ради, що зафіксовані в Акті від 16.04.2018 №75 планової перевірки, проведеної Баришівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області.

Зобов`язати Баришівську селищну раду вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в актах №75 від 16.04.2018 та від 29.08.2019 №306 за наслідками перевірок, проведених Баришівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області.

Зобов`язати Баришівський навчально-виховний комплекс "Гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Баришівської селищної ради вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в актах №75 від 16.04.2018 та від 29.08.2019 №306 за наслідками перевірок, проведених Баришівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.