Рішення № 84328167, 17.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Справа № 280/3448/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (далі - відповідач), третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним висновок Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 21.06.2019 №01-17/1403 про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Службу (управління) у справах дітей Запорізької міської ради поставити позивача кандидатом в опікуни та зареєструвати позивача в журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів із занесенням даних до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів згідно заяви позивача.

Ухвалою суду від 22.07.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 29.07.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона є рідною сестрою для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради від 22.08.2012 має статус дитини-сироти. Зазначає, що у зв`язку із виявленням бажання бути опікуном ОСОБА_2 позивач звернулась до відповідача з заявою про взяття на облік як кандидата в опікуни та просила призначити її опікуном малолітньої сестри. Позивач зазначає, що в квартирі в якій вона проживає разом з чоловіком та дітьми створені належні житлово-побутові умови для проживання, виховання та розвитку малолітньої, вказує, що вона має змогу утримувати малолітню дитину, а також за станом здоров`я має змогу виконувати обов`язки опікуна. Проте, незважаючи на викладене позивачу було надано висновок про відмову в постановці на облік, як кандидата в опікуни та надано висновок про недоцільність встановлення опіки над ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що однією з підстав для відмови у постановці на облік як потенційного опікуна стало те, що чоловік позивача - ОСОБА_3 був засуджений у 2009 році за ч.1 ст.122 КК України та у 2012 році - ч.1 ст.311, ч.1 ст.317 КК України, проте, на думку позивача, відповідачем протиправно не було враховано, що її чоловік має погашену судимість, а опікуном призначають не його, а позивача. Також, позивач вказувала на те, що її чоловік на даний час характеризується з найкращого боку та відвідує Богослужіння. Також, позивач вказувала на те, що відповідно до положень Цивільного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №886, опікуном переважно призначається особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним. За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_2 є сестрою позивача та остання висловила бажання щодо того щоб саме ОСОБА_1 була її опікуном, то відповідно висновок відповідача суперечить інтересам дитини та позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

20.08.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень вказано на те, що ОСОБА_1 проживає разом з чоловіком ОСОБА_3 та двома дітьми - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , родина перебуває на обліку, як внутрішньо переміщені особи. Вказує, що під час розгляду поданих позивачем документів, згідно з довідкою Департаменту інформаційних технологій МВС України, встановлено, що ОСОБА_3 було засуджено у 2009 році за ч.1 ст.122 КК України та у 2012 році за ч.1 ст.311, ч.1 ст.317 КК України. Відповідач зазначає, що відповідно до п.10 ч.1 ст.212 Сімейного кодексу України, пункту 40 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, не можуть бути опікунами, усиновлювачами особи, які були засуджені за злочини проти життя та здоров`я, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, незалежно від погашення чи зняття судимості.

Також, відповідач посилався на пункт 13 ч.1 ст.212 Сімейного кодексу України, відповідно до якого не можуть бути усиновлювачами особи, які перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. З урахуванням викладеного відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не має можливості взяти на виховання рідну сестру ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відсутні законні підстави ставити її на облік як кандидата в опікуни. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначено про те, що відповідно до ч.3 ст.244 Сімейного кодексу України, не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 СК України. Вказує, що відповідно до положень чинного законодавства України не можуть бути опікунами, усиновлювачами особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, незалежно від погашення чи зняття судимості, а також особи, які перебувають у шлюбі з особами зазначеними у п.10 ч.1 ст.212 СК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що до служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради із заявою про взяття на облік як кандидата в опікуни звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій зазначено про бажання бути опікуном своєї малолітньої сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини-сироти, відповідно до рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради від 22.08.2012 №991.

21.06.2019 службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради позивача надано Висновок №01-17/1403 про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її /його інтересам дитини, в якому позивача повідомлено про те, що їй відмовлено у постановці на облік як кандидата в опікуни та надано висновок про недоцільність встановлення опіки.

Позивач не погодившись з правомірністю спірного висновку, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що підставою для відмови у постановці ОСОБА_1 на облік як кандидата в опікуни стало те, що чоловік позивачки - ОСОБА_3 , з яким вона проживає, був засуджений до кримінальної відповідальності у 2009 році за вчинення злочину, відповідальність за вчинення якого передбачено ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України, у 2012 році - ч.1 ст.311, ч.1 ст.317 Кримінального кодексу України.

Позивач навпаки вважає, що відповідач не мав права відмовляти їй у постановці на облік.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин судом не перевіряється доцільність та можливість позивача бути опікуном, а перевіряється виключно законність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, тобто дотримання відповідачем вимог чинного законодавства (процедури) під час прийняття такого рішення.

Суд зазначає, що частиною 3 статті 244 Сімейного кодексу України, не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Так, відповідно до пунктів 10, 13 ч.1 ст.212 Сімейного кодексу України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, який визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (далі - Порядок №866).

Відповідно до положень пункту 40 Порядку №866, особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

копію паспорта;

висновок про стан здоров`я заявника, складений за формою згідно з додатком 5;

довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;

письмову згоду всіх повнолітніх членів сім`ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім`ю або на власній житловій площі - дитячий будинок сімейного типу, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії документів, зазначених у цьому пункті, становить дванадцять місяців з дати видачі.

При цьому, пунктом 41 Порядку №866 визначено послідовність дій органу служби у справах дітей після отримання документів від особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування.

Так, відповідно до пункту 41 Порядку №866, служба у справах дітей за місцем проживання особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім`ю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням результатів навчання у центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді:

приймає документи, зазначені у пункті 40 цього Порядку;

реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, що ведеться за формою згідно з додатком 6;

вносить відомості про осіб до єдиного банку даних;

протягом 10 днів після отримання заяви складає акт обстеження житлово-побутових умов згідно з додатком 9, який додається до документів;

готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

Отже, після отримання документів зазначених у пункті 40 Порядку №866, у служби у справах дітей виникає імперативний обов`язок вчинити дії по реєстрації особи, яка звернулася з заявою, у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та внести відповідні відомості до єдиного банку даних.

Лише після проведення зазначених дій, служба у справах дітей переходить до обстеження житлово-побутових умов для визначення доцільності (недоцільності) встановлення опіки.

В свою чергу, завершальним етапом розгляду поданих документів є підготовка висновку про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

При цьому, виходячи із аналізу послідовності дій визначених пунктом 41 Порядку №866, суд зазначає, що у висновку викладається результат розгляду поданих документів, з урахуванням обстеження житлово-побутових умов, щодо доцільності/недоцільності встановлення опіки.

В даному випадку, відповідачем порушено процедуру визначену пунктом 41 Порядку №866, зокрема не проведено реєстрацію позивача у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та не внесено відомості до єдиного банку даних, доказів протилежного суду не надано.

Також, відповідачем у спірному висновку відмовлено позивачу у постановці на облік, як кандидата в опікуни, що не передбачено Порядком №866, оскільки за результатами розгляду поданих документів та обстеження житлово-побутових умов відповідач уповноважений прийняти рішення про доцільність чи недоцільність встановлення опіки зазначивши відповідність чи невідповідність такої опіки інтересам дитини, а не про відмову у постановці на облік.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не дотримано вимог пункту 41 Порядку №866 та порушено процедуру під час розгляду заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, то наявні підстави для скасування висновку від 21.06.2019 №01-17/1403 про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

При цьому, з урахуванням тієї обставини, що пунктом 41 Порядку №866 встановлено певний перелік та послідовність дій служби у справах дітей, яка проводиться у сукупності, то скасування наданого висновку нівелює юридичне значення всіх проведених до його прийняття дій.

За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде досягнуто шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути подані ОСОБА_1 документи, з урахуванням висновків суду викладених в даній справі.

В свою чергу, позовні вимоги про зобов`язання відповідача поставити позивача кандидатом в опікуни та зареєструвати позивача в журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів із занесенням даних до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, суд визнає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (69001, м.Запоріжжя, вул.Зелінського, 3, код ЄДРПОУ 37573872), третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573541), про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 21.06.2019 №01-17/1403 про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

Зобов`язати Службу (управління) у справах дітей Запорізької міської ради повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву та додані до неї документи щодо встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова