Рішення № 84320395, 17.09.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Справа № 926/1026/19

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1026/19

за позовом Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс”, м. Заставна Чернівецької області,

до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації, м. Заставна Чернівецької області,

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 70829,00 грн.,

за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників сторін:

позивача – Найда П.М., директор,

відповідача – Давидова Н.В., дов. № 654 від 17.09.2019 р.,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “НадПред Теплосервіс”, м. Заставна Чернівецької області, звернулося з позовною заявою до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації, м. Заставна Чернівецької області, про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 345229,38 грн., у тому числі 316804,94 грн. основного боргу, 21859,54 грн. пені, 1797,00 грн. 3% річних та 4767,90 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії за договорами про надання послуг № 7 від 25.01.2018 р. та № 287 від 17.12.2018 р.

Ухвалою від 11.04.2019 р. позовну заяву залишено без руху, заявнику встановлено 10-ти денний строк для усунення недоліків, а саме: надати докази доплати судового збору до необхідного розміру, письмове викладення обставин щодо розміру заборгованості окремо по кожному з договорів на надання послуг з постачання теплової енергії та окремі розрахунки пені і компенсаційних платежів.

Клопотанням від 19.04.2019 р. позивач усунув недоліки позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою від 23.04.2019 р., зокрема:

- відкрито провадження у справі № 926/1026/19 за позовом Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс” до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 345229,38 грн.;

- вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження;

- на підставі частини 6 статті 173 ГПК України роз`єднано позовні вимоги Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс” до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 345229,38 грн., виділивши їх у самостійні провадження;

- виділено в окремі самостійні провадження позовні вимоги Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс” про стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації боргу:

1) за договором про надання послуг з постачання теплової енергії № 7 від 25.01.2018 р. на загальну суму 70829,00 грн., у тому числі 65000,00 грн. основного боргу, 4485,00 грн. пені, 369,00 грн. 3% річних та 975,00 грн. інфляційних втрат, які розглядати в межах справи № 926/1026/19;

2) за договором про надання послуг з постачання теплової енергії № 287 від 17.12.2018 р. на загальну суму 274400,38 грн., у тому числі 251804,94 грн. основного боргу, 17374,54 грн. пені, 1428,00 грн. 3% річних та 3777,00 грн. інфляційних втрат, які розглядати в окремій справі з присвоєнням єдиного унікального номеру;

- призначено справу № 926/1026/19 до розгляду в судовому засіданні на 23 травня 2019 року за участю представників сторін;

- зобов`язано позивача до дати першого судового засідання надіслати до суду відповідь на відзив на позов та докази його надіслання відповідачеві;

- зобов`язано відповідача до 16 травня 2019 року надіслати до суду відзив на позовну заяву в частині позовної вимоги, заснованої на договорі про надання послуг з постачання теплової енергії № 7 від 25.01.2018 р., письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку першого судового засідання; надати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.04.2019 р. виділеній справі за позовом ПП “НадПред Теплосервіс” до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення боргу в сумі 274400,38 грн. за договором про надання послуг з постачання теплової енергії № 287 від 17.12.2018 р. присвоєно єдиний унікальний номер 926/1118/19 та передано дану справу до провадження судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 23.05.2019 р. задоволено усне клопотання Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації, зупинено провадження у справі № 926/1026/19 до вирішення Господарським судом Чернівецької області справи № 926/1118/19 за позовом ПП “НадПред Теплосервіс” до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення боргу в сумі 274400,38 грн. та зустрічним позовом Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації до ПП “НадПред Теплосервіс” про визнання припиненим зобов`язання по оплаті за спожиту теплову енергію.

Ухвалою від 23.08.2019 р. за результатами розгляду клопотання ПП “НадПред Теплосервіс” провадження у справі № 926/1026/19 поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05 вересня 2019 року за участю представників сторін, відповідача зобов`язано в строк до 02 вересня 2019 року надати відзив на позов та докази його надіслання позивачеві.

Ухвалою від 05.09.2019 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 17.09.2019 р. за клопотанням адвоката Ключинської У.М. та в зв`язку з неявкою представників позивача.

04.09.2019 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Відділ освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА повідомив про сплату основного боргу позивачеві та просив відмовити в задоволенні позову в частині вимог про стягнення пені та компенсаційних платежів.

У судовому засіданні 17.09.2019 р. представник позивача пояснив суду, що основний борг в сумі 65000,00 грн. відповідачем сплачено в ході розгляду справи, просив стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення оплати боргу згідно позовної заяви. Також зробив усну заяву про те, що докази витрат, які позивач поніс на правову допомогу адвоката, буде подано суду додатково в установлені строки й порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що основний борг відповідачем сплачено в повному обсязі в добровільному порядку, проти вимог щодо стягнення пені та компенсаційних платежів заперечив і просив у цій частині у позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Згідно зі своїм Статутом і реєстраційними даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс” є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с. 11, 12-13, 14-28).

25 січня 2018 року між Приватним підприємством “НадПред Теплосервіс” (Виконавець) і Відділом освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації (Споживач) укладено договір № 7 про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії терміном дії з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року (далі – Договір № 7, а.с. 29-35).

Предметом Договору № 7 визначено надання Приватним підприємством “НадПред Теплосервіс” Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА послуг з централізованого постачання теплової енергії на загальну суму 2056460,00 грн. з ПДВ за ціною 27,68 грн. за 1 кв. метр (опалювальної площі – суд), за 1 Гкал – 2000,00 грн. (пункти 1.1, 2.1, 2.2).

Так, згідно вказаного Договору № 7 сторони домовилися, що Виконавець (позивач) зобов`язується своєчасно надавати Споживачеві (відповідач) відповідної якості послуги з: Код ДК 021-2015 (СРV): 09300000-2 – Електрична, теплова, сонячна та атомна енергія (Централізоване постачання теплової енергії) (далі – централізоване опалення) в нежитлових приміщеннях, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 1.2 Договору № 7 об`єктами користування послугами є: будинок дитячо-юнацької творчості, відділ освіти, господарська група відділу освіти, еколого-натуралістичний центр дітей та юнацтва, соціально-психологічний кабінет, централізована бухгалтерія відділу освіти, Комунальний заклад “Дитячо-юнацька спортивна школа Заставнівського району”, Заставнівська гімназія, Заставнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Заставнівські дошкільні навчальні заклади № 1 та № 3.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору № 7 передбачені загальна вартість послуг з централізованого опалення в сумі 2056460,00 грн. і ціна за 1 кв. метр – 27,68 грн., за 1 Г/кал – 2000,00 грн.

Оплата послуг здійснюється Споживачем відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених уповноваженим органом, у випадку зміни тарифів оплата послуг здійснюється Споживачем по нових тарифах без зміни інших умов договору, зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідного рішення, плата за надані послуги справляється за показаннями засобів обліку (пункти 2.3, 2.4 Договору № 7).

Пунктами 3.1, 3.1.1, 3.1.2 Договору № 7 визначено порядок оплати послуг: розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата послуг вноситься не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, авансові платежі вносяться на наступний місяць, що настає за розрахунковим, до 5 числа у розмірі 15 відсотків від суми оплати за повний місяць спожитих послуг. Пунктом 4.2 Договору № 7, серед іншого, передбачено зобов`язання Споживача оплачувати послуги в установлені договором строки.

Строк дії Договору № 7 визначено з 01 січня 2018 р. до 31 грудня 2018 року (пункт 9.1).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками Виконавця і Споживача, містить усі необхідні реквізити. Доказів недійсності договору від сторін не надходило.

Згідно наявних у справі доказів тарифи на послуги ПП “НадПред Теплосервіс” з централізованого теплопостачання встановлені рішеннями виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області:

1) № 131 від 26.10.2016 р. – для бюджетних установ за 1 Г/кал – 2000 грн. (з єдиним податком), за 1 кв. м загальної площі в місяць опалювального сезону – 27,68 грн. (з єдиним податком). Тарифи вступають в дію через 15 днів з дня офіційного оприлюднення і діють до затвердження нових тарифів;

2) № 74 від 12.12.2018 р. – для всіх категорій споживачів за 1 Г/кал – 2381,12 грн. (з єдиним податком), за 1 кв. м загальної площі в місяць опалювального сезону – 36,47 грн. з єдиним податком), тариф вступає в дію з 13 грудня 2018 року і діє до затвердження нового тарифу (а.с. 48, 49).

У зв`язку з встановленням нових тарифів на тепло згідно з рішенням виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області № 74 від 12.12.2018 р. між сторонами було укладено договір № 287 від 17.12.2018 р. про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії терміном дії з моменту фактичного підписання до 31.12.2018 р., спір щодо виконання сторонами якого вирішено Господарським судом у межах справи № 926/1118/19 (рішення суду від 18.07.2019 р., а.с. 89-94).

Згідно з наявними у матеріалах справи актами наданих послуг на виконання Договору № 7 позивач надав відповідачеві послуги з централізованого опалення на загальну суму 65000,00 грн. за тарифом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області 131 від 26.10.2016 р., що діяв до 13.12.2018 р., у тому числі:

1) акт наданих послуг № 6 від 02.01.2019 р. (об`єкт – гімназія) – 30000,00 грн.,

3) акт наданих послуг № 8 від 02.01.2019 р. (об`єкт – ЗОШ І-ІІІ ступ.) – 35000,00 грн., (а.с. 44, 45).

У клопотанні ПП “НадПред Теплосервіс” від 19.04.2019 р. про усунення недоліків зазначено, що заборгованість відповідача з оплати послуг з централізованого опалення в розмірі за Договором № 7 становить 65000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 18.07.2019 р. у справі № 926/1118/19 грн. установлено, що заборгованість відповідача по розрахунках за спожите тепло на підставі договору № 287 від 17.12.2018 р. про надання послуг з постачання теплової енергії станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду та на дату вирішення справи судом становить 251804,94 грн. (а.с. 89-94).

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як видно з акту звірки взаєморозрахунків сторін від 28.03.2019 р. (а.с. 47), загальна заборгованість відповідача перед позивачем з оплати послуг з постачання теплової енергії за двома договорами складає 316804,94 грн. і включає заборгованість у сумі 251804,94 грн. за договором № 287 від 17.12.2018 р., наявність якої встановлена рішенням Господарського суду Чернівецької області від 18.07.2019 р. у справі № 926/1118/19, та 65000,00 грн. за договором № 7 від 25.01.2018 р. згідно актів наданих послуг від 02.01.2019 № 6 та № 8 (316804,94 грн. – 251804,94 грн.), яка є предметом стягнення в справі № 926/1026/19.

Існування заборгованості в розмірі 65000,00 грн. по оплаті послуг за актами наданих послуг від 02.01.2019 р. № 6 та № 8 за Договором № 7 відповідач визнає, згідно з поясненнями представників сторін дана сума сплачена відповідачем позивачеві платіжним дорученням від 03.09.2019 р.

Оглянувши платіжне доручення № 2553 від 03.09.2019 р. про сплату Відділом освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА на користь позивача коштів у сумі 65000, 00 грн., суд звертає увагу, що в даному платіжному дорученні вказано наступне призначення платежу: “теплопостачання, згідно договору № 252 від 18.07.2019 р. та акту № 7 від 23.07.2019 р., без ПДВ)” (а.с. 98).

Представник відповідача пояснив, що реквізити договору і акту в платіжному дорученні вказані помилково, насправді сплачено за тепло саме за договором № 7 від 25.01.2018 р. про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії.

Представник позивача пояснив, що договір № 252 від 18.07.2019 р. між сторонами не укладався, на даний час діє договір № 287 від 17.12.2018 р., а кошти в розмірі 65000,00 грн., що надійшли згідно платіжного доручення № 2553 від 03.09.2019 р., зараховані в погашення заборгованості відповідача по договору № 7 від 25.01.2018 р., у зв`язку з чим на даний час основний борг, що є предметом стягнення у даній справі, погашений.

Частиною 1 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За сукупністю досліджених у справі доказів суд не має сумніву щодо достовірності обставин існування заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 65000,00 грн. і сплати цього боргу відповідачем згідно з платіжним дорученням № 2553 від 03.09.2019 р. під час розгляду справи судом, а також в добровільності визнання цих обставин представниками сторін.

Таким чином, встановлено, що позивач є надавачем комунальної послуги з централізованого опалення, що підтверджено правовстановлюючими документами позивача та рішеннями виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області № 131 від 26.10.2016 р. і № 74 від 12.12.2018 р. про встановлення тарифів на цю послугу для всіх категорій споживачів.

Відтак, правовідносини між позивачем і відповідачем регулюються нормами Цивільного і Господарського кодексів України, Законами України “Про теплоенергетику” та “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року № 1875-IV (чинного на час укладення Договору № 7 та виникнення спірних правовідносин), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” централізоване опалення є комунальною послугою.

Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, статті 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману ним теплову енергію у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Норми чинного законодавства не ставлять обов`язок споживачів щодо сплати житлово-комунальних послуг в залежність від надання цих послуг належної якості та в повному обсязі.

Разом з тим, споживачі мають право у встановленому законом порядку на відшкодування шкоди, завданої послугами неналежної якості, на зменшення плати за послуги неналежної якості або не в повному обсязі.

Порядок вирішення претензій споживача щодо якості та повноти наданих комунальних послуг встановлений статтею 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Суд констатує, що відповідач не висував претензій до ПП “НадПред Теплосервіс” щодо повноти та якості отриманих послуг та не ставив вимог про зменшення розміру плати за отримані послуги з теплопостачання в зв`язку з їх неналежною якістю та/або неповнотою.

При цьому, в актах наданих послуг від 02.01.2019 р. № 6 та № 8 претензії відповідача щодо якості чи обсягу наданих позивачем послуг з централізованого опалення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив у визначений Договором № 7 строк оплату наданих позивачем послуг з централізованого опалення на загальну суму 65000,00 грн.

Вказану вартість послуг відповідач позивачеві сплатив лише після звернення останнього з позовом до господарського суду.

Отже, враховуючи сплату боргу відповідачем в добровільному порядку, спору між сторонам в цій частині позову немає, тому провадження у справі щодо вимог про стягнення 65000,00 грн. основного боргу належить закрити за відсутністю предмета спору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача 4485,00 грн. пені, 369,00 грн. 3% річних та 975,00 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 7 є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК).

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11.

За приписом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

В аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року) зазначено, що, вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), – вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги” норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Згідно з пунктом 3 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 551 ГПК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10 частини 3 статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Аналогічна за змістом норма міститься в пункті 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Частиною 1 статті 231 ГК України унормовано, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Слід зазначити, що чинні в період укладення і протягом строку дії Договору № 7 названі вище законодавчі і нормативні акти не встановлювали конкретного розміру неустойки за порушення обов`язку споживачів щодо своєчасної оплати житлово-комунальних послуг.

З огляду на статус відповідача як органу державної влади, на спірні правовідносини сторін не поширюються норми Закону України “Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, частиною 1 статті 1 якого за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги встановлено пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Отже, у спірному випадку за порушення зобов`язання з оплати вартості послуг з централізованого опалення повинна нараховуватися неустойка (пеня) за ставкою, визначеною договором.

У пункті 3.6 Договору № 7 передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі, встановленому законом, 0,1 відсотка від суми заборгованості.

Разом з тим, за загальним правилом, відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”).

Відтак, при застосуванні договірної пені обов`язково повинна дотримуватися норма названого Закону про те, що така пеня не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідне роз`яснення надано у пункті 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”.

За приписами частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши з дотриманням наведених вище приписів чинного законодавства виконані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат і 3% річних, суд встановив, що пеня в сумі 4485,00 грн. за період з 26.01.2019 р. по 05.04.2019 р. нарахована в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Заявлені до стягнення 3% річних у сумі 369,00 грн. також не перевищують процентів річних, які підлягають нарахуванню на заборгованість 65000,00 грн. за період з 26.01.2019 р. по 05.04.2019 р. (65000,00 грн. х 3% : 365 дн. х 70 дн. = 373,97 грн.).

Стосовно інфляційних втрат у розмірі 975,00 грн. суд зазначає, що відповідно до роз`яснень, уміщених у пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур`єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, нарахування інфляційних втрат на заборгованість з платежу за послуги з централізованого опалення, який мав бути здійснений до 25 січня 2019 року включно (п. 3.1.1 Договору № 7) здійснюється на індекс інфляції починаючи з лютого 2019 року.

Позивач за первісним позовом визначив інфляційні втрати в тому числі на індекс інфляції за січень 2019 року, що не відповідає методології нарахування зазначеного компенсаційного платежу.

Відтак, суд здійснив відповідний перерахунок та визначив, що інфляційні втрати за цей період складають 325,00 грн. (65000,00 х 100,5 (індекс інфляції за лютий 2019 р.) : 100 – 65000,00 грн.) (розрахунок суду, а.с. 102).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Підсумовуючи, встановивши обставини справи та оцінивши за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази, за результатами розгляду спору в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені і компенсаційних платежів підлягають задоволенню частково у розмірі 4485,00 грн. пені, 369,00 грн. 3% річних та 325,00 грн. інфляційних втрат.

У частині вимог про стягнення 650,00 грн. інфляційних втрат (975 грн. – 325,00 грн.) у задоволенні позову належить відмовити.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судовий збір, суд зазначає, що при зверненні ПП “НадПред Теплосервіс” з первісним позовом до господарського суду ним було сплачено судовий збір у сумі 5178,44 грн. від загальної ціни позову 345229,38 грн. (4753,00 грн. платіжним дорученням № 68 від 04.04.2019 р. та 425,44 грн. платіжним дорученням № 85 від 19.04.2019 р.).

Враховуючи, що ухвалою від 23.04.2019 р. позовні вимоги Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс” роз`єднано і у справі № 926/1026/19 ціна позову складає 70829,00 грн., розмір судового збору від цієї ціни позову становить 1062,43 грн. (70829,00 грн. х 1,5%).

Отже, відповідно до частини 1 статті 129 ГПК у зв`язку з частковим задоволенням первісного позову судовий збір підлягає наступному розподілу:

1052,69 грн. припадає на користь позивача за первісним позовом (70179,00 грн. (загальна сума задоволених вимог за первісним позовом) х 1,5%);

решта 9,74 грн. (1062,43 грн. – 1052,69 грн.), яка припадає на позовні вимоги, у задоволенні яких відмовлено (650,00 грн.), залишається за позивачем ПП “НадПред Теплосервіс” (розрахунок суду, а.с. 102).

При цьому, суд бере до уваги, що позивач не підтримує позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 65000,00 грн. у зв`язку з їх добровільною сплатою відповідачем після пред`явлення позову, що відповідно до частини 3 статті 130 ГПК України є підставою для присудження стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2019 р. зробив усну заяву про подання доказів понесених ПП “НадПред Теплосервіс” витрат на правову допомогу адвоката після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження і дебати сторін в такому випадку не проводяться, заява представником позивача про подання доказів витрат на правову допомогу адвоката зроблена вчасно і буде розглянута судом за умови виконання позивачем вимог ч. 8 статті 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 20, п. 2 ч. 1 ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс” (59400, вул. Стуса, 3, м. Заставна Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36752302) до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації (59400, вул. Незалежності, 88, м. Заставна, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36752460) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 70829,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації (59400, вул. Незалежності, 88, м. Заставна, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36752460) на користь Приватного підприємства “НадПред Теплосервіс” (59400, вул. Стуса, 3, м. Заставна Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36752302) 4485,00 грн. пені, 369,00 грн. 3% річних, 325,00 грн. інфляційних втрат та 1052,69 грн. судового збору.

3. У частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 65000,00 грн. провадження у справі закрити.

4. У частині вимог про стягнення 650,00 грн. інфляційних втрат у позові відмовити, судовий збір у сумі 9,74 грн. залишити за Приватним підприємством “НадПред Теплосервіс”.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Порядок набрання рішенням законної сили та його апеляційного оскарження

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 17.09.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 18 вересня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук