Рішення № 84319586, 04.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2019 м. Київ Справа № 910/3995/19

За позовом: акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ГАЗ ЕКСПОРТ";

про: стягнення 54.734.086,03 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Нарожна М.С.

Представники:

позивача: Оніщук В.М.;

відповідача: Бєлячкова О.В.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ГАЗ ЕКСПОРТ" (далі - відповідач) про стягнення 197.866.044,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором транспортування природного газу від 12.10.2018 № 1810000363, зо призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 197.866.044,18 грн., з яких: 181.889.462,19 грн. - основна заборгованість, 12.484.377,88 грн. - пеня, 965.615,73 грн. - 3 % річних та 2.526.588,38 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3995/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06.05.2019.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності у відповідача негативного небалансу в обсягах природного газу за заявлений період, а докази, які підтверджують наявність необхідних ресурсів природного газу у відповідача безпідставно не були прийняті позивачем.

В підготовчих засіданнях 06.05.2019, 10.06.2019, 24.06.2019, 08.07.2019 та 22.07.2019 оголошено перерви до 10.06.2019, 24.06.2019, 08.07.2019, 22.07.2019 та 05.08.2019 відповідно.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про відсутність можливості здійснення приймання-передачі природного газу відповідачем, оформленими з товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМІНВЕСТ ЛТД" та відсутність номінацій/реномінацій щодо передачі відповідачу природного газу від приватного акціонерного товариства "ПЛАСТ" чи товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМІНВЕСТ ЛТД" за заявлений період.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про спростування твердження позивача щодо неможливості отримання відповідачем ресурсів природного газу від товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМІНВЕСТ ЛТД" за заявлений період, враховуючи наявність актів прийому-передачі природного газу укладеними між товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМІНВЕСТ ЛТД" та відповідачем.

До господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог до 54.734.086,03 грн., з яких: основна заборгованість становить 44.159.683,94 грн., пеня в розмірі 7.862.995,62 грн., 3 % річних в сумі 722.739,56 грн. та інфляційні втрати в сумі 1.988.666,91 грн.

В підготовчому засіданні 05.08.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.08.2019.

В судовому засіданні 12.08.2019 оголошено перерву до 04.09.2019.

В судовому засіданні 04.09.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як оператором, та відповідачем, як замовником, укладено договір транспортування природного газу від 12.10.2018 № 1810000363 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач надає відповідачу послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у Договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену у Договорі вартість таких послуг (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору, зокрема, визначено, що послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим Договором - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Положеннями пункту 4.1 Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний, зокрема: своєчасно врегульовувати небаланси.

Умовами пункту 9.1 Договору передбачено, що у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за послуги балансування.

Відповідно до пункту 13.5 Договору, у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених цим Договором, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так відповідачем, подано позивачу номінації/реномінації на транспортування природного газу газотранспортною системою на жовтень, листопад 2018, в яких вказано, що відповідач є постачальником природного газу для споживачів та повідомляв планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку. В такій інформації відповідач повідомив, що є постачальником природного газу у жовтні та листопаді 2018 для публічного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ КАРТОННО-ПАПЕРОВИЙ КОМБІНАТ" (далі - споживач) на обсяг природного газу в розмірі 450,000 тис. куб. м. у жовтні та 500,000 тис. куб. м. у листопаді.

Вказані номінації/реномінації на транспортування природного газу газотранспортною системою на жовтень, листопад 2018 підтверджені позивачем.

В подальшому позивачем здійснено алокацію обсягів природного газу, відібраних відповідачем з точок виходу з газотранспортної системи, за результатами якої у відповідача виявлені обсяги негативних місячних небалансів, а саме: у жовтні 2018 року в обсязі 6.113,249 тис. куб. м. та листопаді в обсязі 6.750,504 тис. куб. м.

Таким чином, у відповідача виникли різниці між обсягами природного газу поданими для транспортування на точці входу та відібраними з газотранспортної системи на точці виходу, що призвело до віднесення таких обсягів природного газу в алокацію відповідача, як єдиного постачальника публічного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ КАРТОННО-ПАПЕРОВИЙ КОМБІНАТ".

Приймаючи до уваги викладене вище, відповідач був зобов`язаний самостійно врегулювати наявні негативні місячні небаланси за жовтень та листопад 2018 року, що останнім здійснено не було, в результаті чого у позивача виник обов`язок врегулювання такого небалансу за рахунок надання послуг балансування на підставі умов Договору.

Так позивачем, надані відповідачу послуги балансування обсягів природного газу для врегулювання негативного місячного небалансу відповідача за жовтень та листопад 2018 року на загальну суму 181.889.462,19 грн., про що було складено акти надання послуг балансування від 31.10.2018 № 10-18-1810000363 та від 30.11.2018 № 11-18-1810000363 з рахунками на їх оплату та звітами позивача по точкам входу/виходу.

Позивач, у встановленому порядку повідомив відповідача про надання таких послуг листами від 14.11.2018 № TSOВИХ-18-2894 та від 14.12.2018 TSOВИХ-18-3208, проте, оплата наданих послуг відповідачем не здійснена, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 44.159.683,94 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 7.862.995,62 грн., 3 % річних в сумі 722.739,56 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.988.666,91 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 44.159.683,94 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 44.159.683,94 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 7.862.995,62 грн., 3 % річних в сумі 722.739,56 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.988.666,91 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача, викладені в поданих до суду заявах судом відхилені, враховуючи відсутність реалізації на користь відповідача природного газу від контрагентів, та, як наслідок, відсутність у відповідача обсягів природного газу для врегулювання негативного небалансу в заявлений період.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ГАЗ ЕКСПОРТ" (04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСІЯ ТЕРЬОХІНА, будинок 8 А, КАБІНЕТ 601, ідентифікаційний код: 42185104) на користь акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м.Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, ідентифікаційний код: 30019801) основну заборгованість в сумі 44.159.683 (сорок чотири мільйона сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 94 коп., пеню в сумі 7.862.995 (сім мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 62 коп., 3 % річних в сумі 722.739 (сімсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять дев`ять) грн. 56 коп., інфляційні втрати в сумі 1.988.666 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 91 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 672.350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17 вересня 2019 року

Суддя С.В. Балац