Рішення № 84319460, 10.09.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 р. Справа№200/5911/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання – Гришиної А.А.,

за участю

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Лисакової О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до відповідача 1 - Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: вул. Макара Мазая, буд. 16, м. Маріуполь, Донецька області) до відповідача 2 – Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, Київська область; код ЄДРПОУ: 40108646) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції в Донецькій області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу № 7 від 05.04.2019 року «Про застосування до працівників УПП в Донецькій області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині накладення на сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вважає пункт 1 Наказу № 7 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, оскільки в її діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а також порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає, що висновки службового розслідування, які стали підставою для прийняття наказу № 7 від 05.04.2019 року, не підтверджені матеріалами службового розслідування, та не відповідають приписам та нормам чинного законодавства. На думку позивача, висновок службового розслідування не містить в собі обґрунтованих посилань та доказів порушення позивачем зазначених в оскаржуваному Наказі правових актів. Крім того, як зазначає позивач, спірний Наказ не містить достатніх доказів вчинення дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю).

Щодо обставин, які стали підставою для притягнення її до відповідальності оскаржуваним наказом відповідача, позивач пояснила, що 18.03.2019 року вона прибула на виклик ДТП, без постраждалих. На місці події працював екіпаж відділу розшуку у складі: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , лейтенанта поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта ОСОБА_4 , якій повідомив ОСОБА_5 , що сталося ДТП за участю ВАЗ 2108 та ВАЗ 2115. Опитавши учасників ДТП було встановлено, що ніхто не має претензії щодо отримання тілесних ушкоджень, водіям було роз`яснено їх права. Запропоновано скласти протокол по ст. 124 КУоАП. Учасники ДТП дійшли згоди щодо обставин ДТП, претензій один до одного на ознаки алкогольного сп`яніння не мали та вирішили скласти Европротокол. Відносно ОСОБА_6 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст. 122 КУоАП та накладено стягнення у розмірі 510 грн.

Представником відповідачів 03.07.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.78-88), згідно якого, обидва відповідача заперечують проти позову, вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Відповідачі зазначили, що оскаржуваний наказ є правомірним та прийнятим у межах повноважень наданих керівникові Департаменту та у спосіб визначений чинним законодавством. Разом з цим, представник відповідачів також зазначив, що твердження позивача про відсутність в його діях порушень спростовуються матеріалами службового розслідування, а тому позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. При визначенні міри дисциплінарного впливу, відповідачами було надано належної оцінки особі позивача, зокрема, його ставлення до службових обов`язків, характеристика та дотримано всі норми під час проведення службового розслідування.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

20 травня 2019 року ухвалою суду продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11 червня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 липня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року відмовлено в задоволені клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11 липня 2019 року відкладено розгляд справи на 31 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 31 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 вересня 2019 року.

10 вересня 2019 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія Аско Донбас північний”.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів в підготовчому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, з підстав зазначених у відзиві.

Крім того, представник відповідачів надала письмові додаткові пояснення, відповідно до яких, особа, яка проводила перевірку (службове розслідування) стосовно позивача, ОСОБА_7 є підлеглою особою голови дисциплінарної комісії заступника начальника управління – начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Донецькій області ДПП ОСОБА_8 , у зв`язку з чим, на думку представника відповідачів, ОСОБА_8 мав повноваження на доручиення ОСОБА_7 отримати пояснення від позивача. Відомості висновку службового розслідування відносно позивача свідчать, що рішення дисциплінарною комісією приймалося на підставі наявних письмових матеріалів і думка ОСОБА_7 до уваги не бралася, до її складу останній не входив, тому процесуальні норми порушено не було, як зазначено представником відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить службу поліцейським роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та має звання сержант поліції.

Відповідно до п. 1 Наказу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Донецькій області Національної поліції України №7від 05.04.2019 року, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Розділу VІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, пункту 2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пункту 2 Розділу 111 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 Розділу 111 посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом ДПП від 05.01.2016 № 4/1, відповідно до пункту 2 пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до поліцейського роти 2 батальйону УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.13-15).

Позивач вважає даний наказ протиправним, а підстави, за які накладено вказане дисциплінарне стягнення у вигляді догани, такими, що не відповідають фактичним обставинам.

З`ясовуючи обставини справи, судом встановлено, що на ім`я начальника управління патрульної поліції в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , начальником відділу розшуку та ОМ ДТП УПП у Донецькій області ДПП майором поліції ОСОБА_10 подано рапорт, яким доведено, що 18.03.2019 року о 12 год 20 хв у Кальмиіуському районі м Маріуполя відбулась дорожньо – транспортна пригода. Не зважаючи на порушення гр. ОСОБА_6 «2.10а», «2.10в» ПДР Украйни екіпажем «Чайка-К3», у складі поліцейського роти № 2 капрала поліції ОСОБА_1 . водій був звільнений від адміністративної відповідальності. При перегляді відеозапису з нагрудних реєстраторів ОСОБА_1 та при подальшому спілкуванні з учасником ДТП гр. ОСОБА_11 було встановлено, що останній не розуміє своїх прав та обов`язків при оформленні євро протоколу, та вважає, що ДТП за його участю була оформлена саме поліцейськими. В рапорті відсутня дата його складання та подання на розгляд (а.с.111).

Заступником начальника управління-начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Донецькій області ДПП підполковником поліції Скрипник Р.А., складено доповідну записку на ім`я начальника управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції ОСОБА_9 , в якій зазначено про обставини зазначені в рапорті від начальника відділу розшуку та ОМ ДТП УПП у Донецькій області ДПП майора поліції ОСОБА_10 та прохання про призначення розслідування за даним фактом. В доповідної записці відсутня дата її складання та подання на розгляд (а.с.109-110).

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Донецькій області лейтенанта поліції Вершиніна М.О. № 15 від 22.03.2019 року, з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин неналежного виконання службових обов`язків поліцейським роти № 2 батальйону УПП в Донецькій області ДПП капралом поліції ОСОБА_12 , що мало місце 18.03.2019 в місті Маріуполі, відповідно до частин першої-четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», призначено службове розслідування. Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голова дисциплінарної комісії – підполковник поліції ОСОБА_8 , члени дисциплінарної комісії: майор поліції ОСОБА_10 , старший лейтенант поліції Щома Р ОСОБА_13 В ОСОБА_13 , старший лейтенант поліції ОСОБА_14 . Пунктом 3 Наказу зазначено, що голові дисциплінарної комісії Скрипнику підготувати матеріали службового розслідування та пропозиції у визначеному законодавством порядку(а.с.90-91).

В рамках проведеного розслідування 27.03.2019 року опитано та судом досліджено пояснення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , лейтенанта поліції Чеканенко О. ОСОБА_15 , старшого лейтенанта ОСОБА_4 , які пояснили, що 18.03.2019 здійснювали заходи в межах розшукових дій по встановленню місцезнаходження автомобіля, який залишив місце ДТП. Рухаючись по вул. Маміна Сибіряка на службовому автомобілі до поліцейських звернувся водій та пояснив, що в районі зупинки трамваю було затримано автомобіль ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , який скоїв ДТП. Прибувши на місце було виявлено автомобіль ВАЗ 2108 з механічними пошкодженнями бокової частини. Водій вказаного автомобіля пояснив, що був зупинений водієм іншого автомобіля, який його наздогнав після того, як він намагався залишити місце ДТП по вул. Рівна та АДРЕСА_2 . Мамина Сибіряка, яке сталося 18.03.2019 приблизно о 11 год. 30 хв. У водія були перевірено документи на право керування транспортними засобами та встановлено, що він не має посвідчення водія. Вказаного водія та автомобіль було повернуто на місце події, де знаходився автомобіль ВАЗ 2115. Оскільки даний автомобіль перешкоджав руху трамваїв, екіпажем ВРОМ ДТП була здійснена фото фіксація місця пригоди за допомогою фарби білого кольору та перепаковано ВАЗ 2115 до правого краю проїзної частини. Водій автомобіля ВАЗ 2115 пояснив, що йому не надав перевагу у русі автомобіля ВАЗ 2108 та скоїв зіткнення, після чого ВАЗ 2108 намагався залишити місце пригоди. Пасажир автомобіля ВАЗ 2115 намагався зупинити автомобіль ВАЗ 2108 внаслідок чого пошкодила палець на руці, однак від медичної допомоги відмовилась. Через деякий час на місце прибув екіпаж у складі сержанта поліції ОСОБА_1 та рядового поліції ОСОБА_16 , яким було роз`яснено обставини події, та вказано, що водій автомобіля ВАЗ 2108 ОСОБА_6 залишив місце пригоди, але був повернутий на місце події екіпажем ВРОМ ДТП, повідомлено про фіксацію місцезнаходження автомобіля ВАЗ 2115, що у водія відсутнє посвідчення водія. Оскільки від екіпажу не надходило запитань, екіпаж ВРОМ ДТП поїхав по службовій необхідності та залишив ОСОБА_1 та ОСОБА_16 для складання необхідних адміністративних протоколів (а.с. 120-122).

Крім того при проведенні розслідування опитано та судом досліджено пояснення ОСОБА_11 , який є власником автомобіля ВАЗ 2115 та ОСОБА_17 , які пояснили, що 18.03.2019 року приблизно у 12 год. 30 хв. водій автомобіля ВАЗ 2108 не надав дорогу автомобілю ВАЗ 2115 та скоїв ДТП, після чого намагався залишити місце ДТП. ОСОБА_18 намагалася його затримати, однак це в неї не вдалось. Через декілька метрів він був затриманий іншими громадянами. Після цього, було викликано працівників поліції. По приїзду вони запропонували водіям скласти «Європротокол», однак водії відмовились, так як не знали і не розуміли своїх прав та обов`язків. 20.03.2019 гр. ОСОБА_11 разом зі своєю дружіною ОСОБА_17 після проведення експертизи щодо встановлення матеріального збитку їх автомобілю, заїхали до УПП в Донецькій області ДПП для отримання інформації коли відбудеться суд, так як вважили, що було складено протокол про адміністративне правопорушення на винуватця ДТП, і тоді було повідомлено, що дане ДТП було оформлено за допомогою складання «Європротокола» (а.с.116, а.с. 119).

При проведенні розслідування 22.03.2019 року допитано ОСОБА_1 , яка надала пояснення, аналогічні тим, що надані у судовому засіданні (а.с.124) .

Судом встановлено, що у матеріалах службового розслідування знаходиться рапорт старшого інспектора ВМАЗ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Лисиця К. ОСОБА_19 про неможливість опитати гр. ОСОБА_6 , у зв`язку з його неявкою на виклики (а.с.117)

Крім того, суд зазначає, що всі інші пояснення під час службового розслідування були отримані старшим інспектором ВМАЗ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Лисиця К.О.

За результатами службового розслідування складено висновок, згідно з яким, службове розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків ОСОБА_1 , що виразилося у не оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ст.. 124, 122-4 КУоАП, що мале місце 18.03.2019, закінчено.

Відповідно до висновків зазначеного службового розслідування від 05.04.2019, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні позивачкою підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Розділу V111Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, пункту 2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пункту 2 Розділу 111 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 Розділу 111 посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом ДПП від 05.01.2016 № 4/1, відповідно до пункту 2 пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до поліцейського роти № 2 батальйону УПП в Донецькій області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.97-108).

Враховуючи встановлені судом обставини та дослідженні докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію", відповідно до ст.3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені основні повноваження поліції, серед яких поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за №1576/29706, поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до положень частини 1 та 2 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5, 8, 10, 12, 13 ч.3 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

В свою чергу, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»).

Згідно положень ч.1-4 ст.14. Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування відносно позивача є рапорт та доповідна записка, у яких відсутня дата їх складання, щодо не оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 124, 122-4 КУоАП, що мале місце 18.03.2019.

Таким чином, суд констатує, що, відповідно до рапорту та доповідної записці, неможливо встановити дату їх складання, отже, відповідно, неможливо встановити дату виникнення підстави для призначення службового розслідування.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом МВС України від 07.11.2018 року №893 (далі Порядок №893).

Відповідно до п.1-3 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Судом встановлено, що наказом № 15 від 22.03.2019 року створено дисциплінарну комісію у складі: голови комісії – підполковника поліції ОСОБА_8 , членів – майора поліції ОСОБА_10 , старшого лейтенанта поліції Щома ОСОБА_20 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 .

Також, судом встановлено, що, фактично, всі дії по збиранню та перевірці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок позивача виконував старший інспектор ВМАЗ УПП в Донецькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_21 , який не був включений до складу комісії відповідно до Наказу № 15 від 22.03.2019 року.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідачів відносно того, що голова комісії мав повноваження доручити своєму підлеглому проводити перевірку, зокрема, опитувати осіб в межах такої перевірки, виходячи з такого.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.16. Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893).

Згідно до положень п.3-5 розділу VI Порядку №893 у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У порушення зазначених пунктів, у висновку від 05.04.2019 року не вказано форму розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

Крім того, у вступній частині висновку вказані члени комісії, які фактично перевірку не проводили, а тільки були зазначені у Наказі № 15 від 22.03.2019 року.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

Крім того, зазначається вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

У висновку від 05.04.2019 року немає висновку щодо наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а є пропозиція застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, з посиланням на положення закону, Дисциплінарного статуту, Інструкції №1395 від 07.11.2015, Інструкції №1026, які, на думку відповідачів, було порушено.

Крім того, в матеріалах службового розслідування не міститься інформації та доказів отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_17 саме 18.03.2019 року, аналогічним чином поясненнях не міститься такої інформації ані в рапортах, ані в поясненнях. Встановлено, що гр. ОСОБА_17 звернулась гр. до лікарні з приводу тілесних ушкоджень тільки 20.03.2019 року. Ніяких скарг на дії гр. ОСОБА_1 від ОСОБА_17 та ОСОБА_11 до відповідачів не надходило.

Відповідно до положень п.1-2 розділу VIІ Порядку №893, у разі, якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Отже, спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки під час проведення дисциплінарного провадження порушено процедуру проведення службового розслідування, фактично службове розслідування проведено особою, яка не була встановленим порядком включена до складу комісії, що проводила службове розслідування стосовно позивача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до відповідача 1 - Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: вул. Макара Мазая, буд. 16, м. Маріуполь, Донецька області) до відповідача 2 – Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, Київська область; код ЄДРПОУ: 40108646) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 05.04.2019 року № 7 “Про застосування до працівників УПП в Донецькій області ДПП дисциплінарного стягнення” в частині накладення на сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу від 05.04.2019 року № 7 “Про застосування до працівників УПП в Донецькій області ДПП дисциплінарного стягнення” в частині накладення на сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани”.

Стягнути за рахунок Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 вересня 2019 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 вересня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова